Трамп проти шпигунів Five Eyes [1]

Чи зашкодить президент найпотужнішому у світі розвідувальному альянсу?

2 березня директор національної розвідки США Тулсі Габбард звинуватила президента України Володимира Зеленського в прагненні Третьої світової війни «або навіть ядерної війни». Габбард має довгу історію конспірологічних і проросійських поглядів. Її колишні помічники кажуть, що вона регулярно читала та ділилася пропагандою, опублікованою RT [2], рупором Кремля.

Призначення Габбард викликало занепокоєння в американських розвідувальних службах та у їхніх союзників, але вона не єдине джерело напруженості в американській мережі розвідувальних альянсів. Трамп нещодавно припинив обмін розвідданими з Україною на тиждень, щоб змусити її піти на поступки. Він погрожував як анексією Канади, так і виключенням її з шпигунського альянсу Five Eyes. Наразі обмін розвідувальною інформація між США та їхніми союзниками продовжується. Чи може це змінитися?

Американські шпигуни пов’язані зі своїми союзниками через широку мережу контактів. ЦРУ (агентурна розвідка – HUMINT) має офіцерів зв’язку практично в усіх союзницьких спецслужбах. Воно співпрацює з ними у сфері шпигунства та таємних операцій. Наприклад, в ході однієї зухвалої операції, яка проводилася з 1970-х по 1990-ті роки, ЦРУ та німецька розвідка BND негласно були спільними власниками провідного виробника шифрувальних машин, продаючи скомпрометовані пристрої державам, які нічого не підозрювали [3].

У радіоелектронній розвідці (SIGINT) зв’язки ще глибші. Після Другої світової війни США, Австралія, Велика Британія, Канада та Нова Зеландія створили альянс Five Eyes для спільного збору перехоплених повідомлень і даних. Це – найамбітніша домовленість про збір та обмін в історії. Кожна зі сторін надзвичайно довіряє іншій. У своїй історії GCHQ [4], британської служби SIGINT, канадський історик Джон Ферріс описує «легендарний момент», коли американець, відряджений до GCHQ, і британець – до Агентства національної безпеки (АНБ), його американського аналога, вели переговори один з одним «від імені своїх спецслужб». Співробітник ЦРУ засідає в Об’єднаному розвідувальному комітеті Британії, який проводить оцінку розвідувальних даних для прем’єр-міністра.

Дехто побоюється, що все це зараз під загрозою. Є три можливості. Одна з них полягає в тому, що США порушать ці домовленості, можливо, виконуючи свої погрози вигнати Канаду з Five Eyes. Інша полягає в тому, що союзники, стурбовані тим, що адміністрація Трампа буде недбало ставитися до захисту своїх секретів, можуть почати стримувати себе або шукати інших партнерів. Наприклад, під час свого першого терміну Трамп одного разу розкрив ізраїльські секрети міністру закордонних справ Росії [5]. Однак найбільш імовірним сценарієм є третій: війна Трампа з федеральною бюрократією та політизація розвідувального співтовариства призведуть до замішання та паралічу серед американських шпигунів, що перекинуться й на союзників.

Почнімо з побоювань щодо обміну інформацією. На практиці ризик для HUMINT і SIGINT дуже різниться. Зв’язок між такими спецслужбами, як ЦРУ і МІ-6, глибокий. «Ми ділимося один з одним більше, ніж з будь-ким іншим», – сказав минулого року Річард Мур, глава МІ-6. Обидва відомства працюють за моделлю «найкращого спортсмена», вирішуючи, хто з них найкраще підходить для досягнення конкретної мети.

«Російський дім» ЦРУ, підрозділ, який шпигує за Кремлем [6], ділиться з деякими європейськими колегами більше, ніж кожен із них міг би зробити зі своїми власними керівниками спецслужб. Але ця близькість має свої межі. Його загальна розвідувальна інформація передається навіть міністрам та іншим високопосадовцям лише у відредагованому вигляді, а імена та детальна інформація про агентів приховуються. Коли Британія у 1980-х роках завербувала високопоставленого офіцера КДБ Олега Гордієвського, вона спочатку приховала його особу від ЦРУ, що викликало значне роздратування з боку цього відомства [7].

Західні посадовці повідомили The Economist, що наразі це здебільшого звичайний бізнес. Але у світі HUMINT розвідувальні дані можуть збільшуватися і зменшуватися або маскуватися у відповідь на політичні занепокоєння з приводу витоку інформації та надійності США. «Суть в тому, що існує священний обов’язок будь-якої розвідувальної організації перед своїми агентами», – говорить Марк Полімеропулос з аналітичного центру «Атлантична рада» у Вашингтоні, який раніше був керівником операцій ЦРУ в Європі і Євразії. Західні спецслужби «підчистять інформацію, якою вони ділилися у минулому».

SIGINT – це інша справа. Five Eyes не є нерушимою юридичною угодою; не існує письмового контракту, який би вимагав від союзників ділитися кожним клаптиком матеріалу, викраденим із групового чату Кремля у WhatsApp або зі скороварки Сі Цзіньпіна [8]. Але спільна система збору і захищена мережа для розповсюдження і обробки отриманих матеріалів означає, що існує набагато більший ступінь автоматичного обміну, ніж між спецслужбами HUMINT. Білл Бонсалл, директор GCHQ у 1970-х роках, зазначав, що ідея приховування розвідувальних даних є небезпечною: Five Eyes ґрунтується на переконанні, що «внесок кожного партнера не лише не буде приховуватись, але й навіть не буде притримуватись».

У 1984 році, після того як Нова Зеландія заборонила доступ до своїх портів і вод суднам із ядерним озброєнням або двигуном, фактично закривши доступ ВМС США, країна була «в основному, але не повністю, виключена» з Five Eyes до 2006 року, за словами пана Ферріса. Це був рідкісний виняток. Під час Суецької кризи, коли США і Британія різко розійшлися через англо-французьке вторгнення до Єгипту, співпраця SIGINT тривала без проблем. У 1973 році Генрі Кіссінджер, тодішній радник з питань національної безпеки, вимагав, щоб США виключили Британію з альянсу, щоб покарати її за суперечку щодо близькосхідної політики. «Я їх відсікаю», – сказав він у приватній розмові. «Ми просто повинні показати наші зуби». АНБ США «відхилило цей наказ, – пише пан Ферріс, – який зруйнував би можливості США щодо ведення SIGINT в Європі та на Близькому Сході». Коли США і Канада конфліктували через війну в Іраку в 2003 році, Канада була «виключена з багатьох військових і військово-розвідувальних відносин», але не з Five Eyes.

На практиці, як каже один колишній керівник британської розвідки, за винятком Нової Зеландії, яка «не робить великого внеску», неможливо «вирізати» будь-яку країну з Five Eyes, не порушивши цілісності альянсу. Потрясіння в одній країні, як правило, впливають на інші. Коли в США виникли внутрішні юридичні розборки щодо розділу 702 FISA, закону, який регулює стеження за кордоном [9], британській службі SIGINT довелося підготуватися до серйозних коректив у своїх системах, якщо термін дії американського закону закінчиться.

Взаємозалежність, звичайно, однобока. «У нас немає зовнішньої розвідки», – каже Джоді Томас, яка до минулого року працювала радником з національної безпеки прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. Але США все одно щось втратять. Наприклад, Канада лідирує у сфері SIGINT в Арктиці з 1940-х років. Велика Британія вклала значні кошти в криптографію. Розташування Австралії є життєво важливим для відстеження діяльності Китаю в Азії.

А втім, те, що всі програють, не обов’язково є стримуючим фактором для Трампа. «Це унікальна ситуація», – стверджує Ферріс. У минулому кризи всередині Five Eyes вирішувались, тому що американські спецслужби розуміли цінність цього партнерства. Вони «тихенько зібрали уламки», каже він, якщо не всупереч своїм політичним господарям, то принаймні на безпечній бюрократичній відстані. Сьогодні американські шпигуни «надзвичайно налякані майбутнім і не знають, куди піде бензопила».

А нею вже орудують. Останніми днями ЦРУ почало звільняти співробітників. Агентство Ілона Маска зі скорочення витрат, DOGE [10], вже, здається, сприяло численним порушенням безпеки, включаючи викриття об’єкта ЦРУ та наполягання Маска на тому, щоб ЦРУ надсилало йому електронною поштою список нових співробітників із їхніми іменами, що могло б допомогти іноземним спецслужбам ідентифікувати їх.

Ризик полягає не лише в тому, що американські розвідувальні служби намагатимуться протидіяти використанню розвідки як зброї проти союзників, як це було в минулому. Ризик також в тому, що вони будуть дезорієнтуватися або відволікатися. Директор ФБР Кеш Патель витратив роки на підтримку диких теорій змови. Його рішення усунути керівництво бюро та зосередитися на злочинності «не обіцяє нічого хорошого для американської контррозвідки», зазначає співробітник австралійської розвідки Кріс Тейлор, який зараз працює в аналітичному центрі ASPI в Канберрі.

Наразі західні офіційні особи стурбовані, але не панікують. «Все, що протікає по трубах, тече нормально», – каже один інсайдер. «Я б не оцінив це як серйозну кризу всередині Five Eyes», – каже Ферріс. У будь-якому разі, ще ні. У 2021 році на тлі занепокоєння щодо того, чи зможе незалежна шотландська держава [11] приєднатися до Five Eyes, Сіаран Мартін, колишній співробітник GCHQ і глава його оборонного підрозділу, Національного центру кібербезпеки, запропонував просту евристику [12], щоб зрозуміти баланс сил у західному альянсі. «Five Eyes … майже не має офіційного управління, і дуже мало неформального управління», – написав він. «На практиці існує лише одне неписане правило – правила встановлюють США».

Джерело: https://www.economist.com/international/2025/03/16/trump-v-the-spies-of-five-eyes

Примітки:

[1] Five Eyes («П’ять очей») – розвідувальний альянс, до якого входять Австралія, Канада, Нова Зеландія, США та Велика Британія. Ці країни є учасниками багатосторонньої угоди про спільну радіоелектронну розвідувальну діяльність (UKUSA).

[2] RT (раніше – Russia Today) – російська пропагандистська державна багатомовна телекомпанія, орієнтована на закордонну аудиторію. Існує з 2005 року, фінансується урядом Росії. Веде мовлення англійською, арабською, іспанською, російською та німецькою мовами.

[3] Заснована у 1952 році вихідцем із Росії Борисом Хагеліном швейцарська компанія Crypto AG спеціалізувалась на комунікаційній та інформаційній безпеці. Вона була придбана за 5,75 млн доларів на підставних осіб і у 1970-1993 роках перебувала під спільним управлінням ЦРУ та BND. А  приблизно до 2018 року ЦРУ залишалося її єдиним власником. Зважаючи на це, американці могли легко ламати коди, які використовувалися десятками іноземних країн світу для надсилання зашифрованих повідомлень. Операція була відома спочатку під кодовою назвою «Тезаурус», а потім «Рубікон». У 2020 році після парламентського розслідування було встановлено, що уряд Швейцарії та його розвідувальні служби були обізнані щодо шпигунської діяльності Crypto AG і мали від цього певну вигоду.

[4] GCHQ – акронім від Government Communications Headquarters (Центр урядового зв’язку). Орган, підпорядкований МЗС Великої Британії.

[5] Під час зустрічі 10 травня 2017 року президент Трамп обговорював із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і Послом РФ у США Сергієм Кисляком терористичну загрозу. Глава Білого дому тоді розкрив секретну інформацію, отриману від партнерів, що поставило під загрозу важливе джерело розвідувальних даних про Ісламську державу.

[6] Неофіційна назва підрозділу ЦРУ, який проводив розвідувальну діяльність проти СРСР, а зараз – проти Росії. Походить від назви  роману британського письменника Джона ле Карре «The Russia House», опублікованого у 1989 році.

[7] За деякими даними, Олег Гордієвський був завербований данською контррозвідкою під час роботи у резидентурі КДБ СРСР у Копенгагені, а пізніше переданий на зв’язок британським партнерам. 

[8] Мається на увазі, що існують технічні можливості SIGINT знімати інформацію через будь-які електронні пристрої.   

[9] FISA – акронім від Foreign Intelligence Surveillance Act (закон «Про негласне стеження в інтересах зовнішньої розвідки). Широкого розголосу закон набув після публікації New York Times у грудні 2005 року про програму несанкціонованого прослуховування, що проводиться АНБ з 2002 року за наказом адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Розділ 702, внесений до згаданого закону у 2008 році, дозволяє уряду проводити цілеспрямоване стеження за іноземцями за межами США за допомогою постачальників електронних комунікаційних послуг.

[10] DOGE – акронім від Department of Government Efficiency, тимчасова організація зі скорочення витрат федерального бюджету США.

[11] Шотландія є автономною адміністративно-політичною частиною Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. 18 вересня 2014 року шотландський уряд провів референдум про незалежність Шотландії і мав намір у випадку його успіху проголосити незалежність у березні-квітні 2016 року. Після виходу Великої Британії з ЄС, шотландський парламент ухвалив законопроект про проведення у жовтні 2023 року другого референдуму. Проте, відповідно до рішення Верховного суду Великої Британії, законопроект так і не набув чинності закону.

[12] Евристика – сукупність методів пошуку розв’язання задачі.

Переклад і примітки Володимира Паливоди