Світ на межі глобальної екологічної катастрофи
Підрив дамби Каховської ГЕС, нанесення ударів БПЛА по Чорнобильській АЕС, збройне захоплення Запоріжської АЕС, мінування територій, використання російськими військами фосфорних боєприпасів та інших хімічних речовин під час збройні агресії РФ проти України несе загрозу не лише життя і здоров’ю людей, а й завдає непоправної шкоди усьому навколишньому середовищу.
Відбувається масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння повітря і водних ресурсів, що в кінцевому результаті знову ж таки несе загрозу життю і здоров’ю людей. Уже сьогодні можна стверджувати, що збройна агресія РФ проти України викликала справжню екологічну катастрофу в усьому регіоні, наслідки якої доведеться долати ще багато років.
В Україні дії осіб, які винні у знищенні рослинного і тваринного світу та нанесенні шкоди природі є кримінально карними і кваліфікуються як ЕКОЦИД. Ст 441 Кримінального кодексу України за такі діяння встановлює міру покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 8 до 15 років.
Разом з тим варто зазначити, що ця юридична норма була виписана в умовах мирного часу, а тому вона не може враховувати усі фактичні обставини цього протиправного діяння в умовах воєнного стану. Справа в тому, що під час війни такий злочин як ЕКОЦИД становить суспільну небезпеку не лише для безпосередніх учасників бойових дій, а й для усіх інших мешканців прилеглих територій та громадян сусідніх країн, які не беруть участі у збройному конфлікті.
Відомо, що підрив російськими військами Каховськоі ГЕС завдав шкоди не лише Україні, а й усім іншим країнам басейну Чорного моря. Російські танкери, які перевозять контрабандну нафту також становлять потенційну загрозу для країн Балтії, Скандинавії та Північної Європи. Збройне захоплення росіянами Запоріжської АЕС та нанесення ударів по Чорнобильській АЕС взагалі ставить світ на межу глобальної екологічної катастрофи.
Ще не стерлись з пам’яті події 1986 року, коли після аварії на ЧАЕС ми усі стали свідками трагедії міжнародного масштабу, від якої зазнали лиха не лише Україна, Білорусь і Європейська частина Росії, а й Канада та Скандинавські країни. Не виключено, що в результаті ядерного тероризму з боку Росії сьогодні трагедія може повторитись.
Виявляється, що у результаті науково-технічного прогресу ми усі стали дуже залежними один від одного, а наша планета Земля не така уже й велика, і у разі глобальної екологічної катастрофи ніде буде сховатись.
І тут варто звернути увагу на ще одну проблему, яка полягає в тому, що в сучасному міжнародному праві немає інститутів примусу і тому міжнародно-правові санкції не є дієвими. У зв’язку з цим уже гостро стоїть питання встановлення нового міжнародно-правового порядку, де юридичні норми міжнародного права мали б обов’язковий характер, а винні у їх порушенні підлягали б безумовному юридичному переслідуванню і отримували б заслужене покарання.
І тут ЕКОЦИД, як суспільно небезпечне діяння міжнародного масштабу є яскравим прикладом нашої взаємозалежності і вразливості. Очевидно, що для вирішення цієі проблеми уже недостатньо зусиль окремих країн. Для її подолання, а також вирішення інших питань, які мають міжнародне значення, необхідно шукати альтернативу ООН і створювати дієві політико-правові механізми і інститути, що неможливо зробити без наявності відповідної політичної волі та об’єднання зусиль усіх лідерів сучасного глобального світу.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики
