За матеріалами виступу на круглому столі Інституту глобальної політики «Проблемні питання транскордонного співробітництва та шляхи їх вирішення»

«Треба мати спільний аналітичний дослідницький центр для опрацювання проблематики транскордонного співробітництва»

Мене представили як проректора Карпатського університету імені Августина Волошина. Паралельно я є головою Українського педагогічного товариства, у якому об’єднуються такі відомі громадські організації, як «Освіта ХХІ століття», як Агенція політичних досліджень «Соціум Карпат» тощо. І, звичайно, ми активно працюємо для забезпечення певних освітніх проєктів.

Хочу згадати для того, щоб конкретизувати ті напрямки, в яких ми працюємо, та розповісти про один із проєктів, який ми розробляли з колегами зі Словаччини. Це був проєкт стосовно дослідження культурних, історичних спільних цінностей. Ми зробили 3D-моделі певної частини замків України-Словаччини. Ми підготували методичні розробки для закладів загальної і середньої освіти, дошкільної освіти. Тому що, якщо ми говоримо сьогодні про відродження якоїсь духовності, про те, що так чи інакше про це сьогодні згадувалося, то маємо мати на увазі, що ми будемо жити у спільній європейській державі, у спільному європейському просторі. І ми сьогодні вже маємо готувати молодь до якогось, як кажуть, спільного бачення. І тому, як я розумію, ми тут будемо мати якийсь такий спільний аналітичний дослідницький центр для опрацювання проблематики транскордонного співробітництва.

Як вже тут згадували, активно виконується робота, видаються монографії з транскордонного співробітництва, і багато колег у такій справі беруть активну участь. Але якщо казати про такий центр, який буде займатися безпосередньо якимсь виробленням стратегії для формування духовних спільних цінностей, то він мав би активно, перш за все, вивчити цю проблематику, провести якісь соціологічні дослідження. Ми інтуїтивно порушуємо багато тем. Але ці теми повинні базуватися на якихось соціологічних дослідженнях, які виконуються, скажімо, у нас, які виконуються в Словаччині, в Угорщині, інших країнах. Про те, як ми бачимо ці проблеми і як можна їх вирішувати спільно, якою б була спільна проблема. І тоді ми могли б складати навчальні плани, могли б готувати до друку підручники і налагоджувати якийсь спільний підхід до вирішення цих питань.

На це я хочу перш за все звернути увагу, акцентуючи, що ми готові до спільної діяльності у цьому напрямку, можемо запропонувати свої напрацювання.

Про той проєкт, який ми виконували. Ми підготували підручники, які надавали школам і іншим освітнім закладам. Вони були написані українською і словацькою мовами. І ми проводили такі заняття в закладах освіти, навчали вчителів, як діяти за такою програмою. І це один із таких напрямків, які можемо далі продовжувати.

Михайло БАСАРАБ,
проректор з наукової роботи Карпатського університету імені Августина Волошина,
кандидат історичних наук, професор