Франція посилює захист економічної безпеки

Виступаючи в липні 2025 року в парламенті Франції, член Комісії з фінансів, загальної економіки та бюджетного контролю Національної асамблеї [1] Крістоф Плассар закликав спеціальні служби країни перейти від оборонної стратегії до більш наступальної в умовах ескалації економічної війни. Депутат наголосив, що нинішні дії Управління оборонної розвідки та безпеки (далі — DRSD [2]) та Головного управління зовнішньої безпеки (далі — DGSE [3]) є недостатніми та повинні бути посилені активними операціями проти іноземного втручання у французьку економіку.

Політик представив інформаційний звіт, в якому діагностовано загрози економічній безпеці та сформулювано рекомендації, спрямовані на захист французького суверенітету [4]. У звіті наголошується, що економічна війна є одним із ключових викликів для держави, оскільки вона безпосередньо впливає на її здатність діяти самостійно та захищати свої стратегічні інтереси. Автор визначає її як «протистояння різних сторін, які прагнуть захопити, контролювати та монополізувати багатства з метою посилення своєї влади економічними засобами».

Під особливою загрозою перебуває оборонно-промислова та технологічна база (далі — BITD [5]): щорічно повідомляється про 500-550 порушень та понад 750 сповіщень про загрози економічній безпеці, що майже вдвічі перевищує показники 2020 року. Найчастіше цілями атак стають малі та середні підприємства, які є слабкішими ланками в ланцюгах створення вартості [6], тому їх легше дестабілізувати.

Загрози багатогранні та включають крадіжки, диверсії, кібератаки, судові позови, лобіювання, захоплення капіталу та дезінформаційні кампанії. У звіті зазначається, що Росія та Китай є основними джерелами атак, хоча також відзначається значна активність союзників (так зване «дружнє шпигунство» [7]), включно із США.

У відповідь на це держава посилила засоби захисту. Так, Головне управління озброєнь створило спеціальний підрозділ для підтримки оборонної промисловості в галузі кібербезпеки та аналізу відкритих джерел, а Служба стратегічної інформації та економічної безпеки (SISSE [8]) збільшила свій штат та створила 24 регіональні офіси.

Водночас DRSD та DGSE розширили свою діяльність у сфері економічної безпеки, досягнувши рівня залучення, порівнянного з боротьбою з тероризмом. Також було посилено правові інструменти шляхом розширення контролю над іноземними інвестиціями у стратегічні сектори та відродження закону «Про блокування» 1968 року [9]. Це призвело до п’ятикратного збільшення кількості втручань держави, хоча рівень санкцій все ще вважається недостатнім. У сфері кібербезпеки Національне агентство з безпеки інформаційних систем підтримує великі стратегічні групи, тоді як DRSD зосереджується на захисті малих і середніх підприємств.

Звіт Крістофа Плассара містить низку рекомендацій: передбачення та запобігання виходу з ринку іноземних інвесторів; широке використання наглядових рад типу proxy boards [10] у компаніях з іноземним капіталом; посилення фінансових санкцій за порушення інвестиційного законодавства; забезпечення фінансування малих і середніх підприємств через цільові інвестиційні фонди; зміцнення інструментів підтримки експорту. У документі також наголошується на необхідності створення багатопрофільної стратегії моніторингу та кращої координації у сфері політики економічної безпеки між міністерствами та приватним сектором.

Осінь 2025 року визначена ключовим періодом для подальших законодавчих та політичних дій. Парламентська Комісія з фінансів, загальної економіки та бюджетного контролю розгляне питання купівлі сільськогосподарських земель іноземними інвесторами. Крім того, стартують дебати щодо проєкту бюджету на 2026 рік, який включає фінансування економічної безпеки та протидію промисловому шпигунству. В середині жовтня розпочне свою роботу Міжвідомча група з питань боротьби з економічним шпигунством. Директива NIS2 [11], як очікується, буде прийнята до листопада, а проєкт закону про контроль за іноземними інвестиціями вже поданий на розгляд до Сенату.

Реформа DGSE

Протягом кількох років Франція переводить свою модель економічної безпеки з оборонної на наступальну, і DGSE відіграє ключову роль у цій трансформації [12]. У грудні 2023 року в структурі спецслужби було створено місійний центр, метою якого є виявлення недобросовісної іноземної конкуренції, підтримка національного бізнесу та заповнення попередніх прогалин у захисті економічного суверенітету. Поява нового підрозділу стала відповіддю на різке зростання іноземного втручання у стратегічні сектори французької економіки.

DGSE включає економічний компонент до своєї традиційної розвідувальної діяльності, що базується на агентурній і радіоелектронній розвідці та технічних операціях, не лише для захисту стратегічних інтересів Франції за кордоном, а й для їх активного формування. Французькі спецслужби зараз вважають економіку таким же важливим полем бою, як і військову сферу, а іноземне втручання, особливо з боку Росії та Китаю, має системний та довгостроковий характер.

DGSE модернізує свою структуру, розвиває можливості у проведенні кібероперацій та використанні штучного інтелекту, а також оптимізує свій внутрішній робочий процес для пришвидшення обміну інформацією та реагування на загрози. Одним із елементів цієї реформи є будівництво нової штаб-квартири DGSE у Форт Неф-де-Венсен [13], інвестиції вартістю понад один мільярд євро, що має на меті створити сучасний розвідувальний центр та усунути попередню внутрішню фрагментацію.

Діяльність DGSE доповнює інші елементи французької системи економічної безпеки. SISSE відповідає за постійний економічний захист та стратегічні консультації для підприємств, розвиваючи мережу регіональних делегатів, які підтримують місцеві компанії. DRSD, зі свого боку, зосереджується на економічній та кіберконтррозвідці, захищаючи оборонну промисловість та науково-технічний сектор. У 2023 році кількість інцидентів, пов’язаних із безпекою в оборонному секторі, зросла на 10 %, що вважалося структурним явищем, яке вимагає системної реакції.

Економічна безпека: пріоритет Франції

Необхідність посилення захисту економіки була відображена в оновленому Національному стратегічному огляді (далі — RNS-2025). Документ визначає економічну безпеку як один із стовпів національного суверенітету, поряд з територіальною обороною та кібербезпекою. Згідно з RNS-2025, Франція повинна розвивати можливості не лише реагувати на загрози, але й передбачати їх за допомогою наступальних розвідувальних операцій та співпраці з приватним сектором.

Було впроваджено нові правила щодо контролю іноземних інвестицій та захисту стратегічних секторів економіки, що має на меті зменшити ризик поглинань їх суб’єктами, пов’язаними з країнами, котрі конкурують із Францією. Економічна безпека зараз розглядається як невід’ємний елемент національної безпеки, а не лише як суто економічна проблема.

Звіт Крістофа Плассара є частиною ширшого процесу побудови французької доктрини економічної розвідки, що базується на трьох стовпах: інституційних реформах, стратегічній освіті та зміні оперативного підходу. Реформа DGSE демонструє, що політичне керівництво Франції серйозно поставилося до порушених у звіті питань та створює структури, здатні функціонувати в епоху глобальної технологічної конкуренції.

Володимир Паливода,
експерт у сфері міжнародних відносин

Примітки:

[1] Парламент Франції складається з Національної асамблеї (нижньої палати) та Сенату (верхньої палати).
[2] Акронім від назви французькою мовою — Direction de la protection et de la sécurité de la défense. Орган, підпорядкований президентові через Національну раду у справах розвідки; структурно входить до складу Міністерства збройних сил.
[3] Акронім від назви французькою мовою — Direction générale de la Sécurité extérieure. Орган, підпорядкований президентові через Національну раду у справах розвідки; структурно входить до складу Міністерства збройних сил.
[4] Цей звіт спочатку планувалося представити у 2024 році, однак він не був опублікований через розпуск Національних зборів. Обрання Дональда Трампа президентом США, загроза раптового підвищення митних зборів та глобальні стратегічні зміни, ініційовані Вашингтоном, лише підтвердили спостереження, зроблені Крістофом Плассаром рік тому.
[5] Акронім від назви французькою мовою — Base industrielle et technologique de défense. Сукупність національних галузей промисловості країни, що беруть участь в оборонній діяльності, її також називають «індустрією суверенітету».
[6] Ланцюг створення вартості — сукупність послідовних видів діяльності, які компанія здійснює для створення цінного продукту або послуги, додаючи вартість на кожному етапі від виробництва до продажу споживачеві.
[7] «Дружнє шпигунство» — промислове або економічне шпигунство, яке полягає в незаконному отриманні інформації конкурентами для отримання переваги на ринку, або взаємне шпигунство між союзними державами, яке іноді може відбуватися з метою отримання інформації про політичні, економічні або військові плани союзника, що становлять інтерес. Аналогія з військовим терміном «дружній вогонь», який означає помилковий вогонь по своїх або союзних військ, що призводить до втрат серед них.
[8] Акронім від назви французькою мовою — Service de l’information stratégique et de la sécurité économiques. Орган при Головному управлінні у справах підприємств Міністерства економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету. Її місія полягає у захисті стратегічних активів французької економіки від зовнішніх загроз.
[9] Закон забороняє передачу іноземним особам або органам влади документів та інформації економічного, комерційного, промислового, фінансового чи технічного характеру, якщо вони можуть завдати шкоди інтересам Франції.
[10] Проксі-рада директорів повністю складається з громадян країни та управляє компанією, що належить іноземним особам, для забезпечення захисту секретної інформації та відповідності національним нормативним вимогам.
[11] Оновлений закон Європейського Союзу (Директива 2022/2555), який посилює кібербезпеку в державах-членах, вимагаючи від критично важливих організацій впроваджувати заходи управління ризиками, повідомляти про інциденти безпеки та забезпечувати безпеку ланцюга поставок. Вона розширює сферу дії попередньої Директиви NIS, охоплюючи більше секторів, посилює правозастосовні повноваження органів влади та сприяє тіснішій співпраці через мережу груп реагування на інциденти комп’ютерної безпеки (CSIRT) та мережу EU-CyCLONe для управління масштабними кризами.
[12] Реформа DGSE безпосередньо пов’язана з проблемами у цій спецслужбі. Більш докладно див. статтю «Тяжкі часи французької розвідки» // https://igp.org.ua/publikacii/tyazhki-chasi-francuzkoї-rozvidki/
[13] Будівництво нової штаб-квартири DGSE розпочато у 2024 році, а переїзд усіх підрозділів має бути завершений до 2028 року.
[14] Більш докладно див. статтю «Щоб виграти війну: Франція уточнила стратегічні цілі в сфері своїх оборонних спроможностей до 2030 року» // https://igp.org.ua/publikacii/franciya-utochnila-strategichni-cili-v-sferi-svoїx-oboronnix-spromozhnostej-2/