30 років Конституції, що єднає українську націю

У присвяченому 30-річчю ухваленню Конституції України науково-практичному круглому столі на тему: «Конституційно-правові засади українського державотворення», що відбувся в Укрінформі на початку поточного тижня, брав участь Олег Березюк, президент Інституту глобальної політики. Список запрошених складався з чотирьох десятків осіб, які мали що сказати з приводу такого визначної події, навести цікаві факти, як визначалися статті у проєкті конституції, як вони ухвалювалися і стали гідною подією у далекому 1996 році.

На цьому круглому столі порушувалося і обговорювалося чимало питань щодо такої важливої для України події, яку нині вважають останнім кроком у завершенні процесу заснування сучасної української держави, після чого розпочався новий етап розвитку української державності. Тон у виступах колег задавали два ведучих — доктор юридичних наук професор Наталія Оніщенко та доктор юридичних наук професор, віцепрезидент Асоціації народних депутатів України Василь Костицький. Їх підтримували колеги, зокрема, М. Поживанов, народний депутат України ІІ, УІ скликань; С. Куніцин, народний депутат України І, УІІ–УІІІ скликань; В. Мельничук, народний депутат України І скликання; О. Дунда, народний депутат України І Х скликання та чимало інших науковців і політиків, які сьогодні є членами поважних державних і наукових установ. Слід зауважити, що практично всі виступаючі на круглому столі не лише розповідали про свою причетність до створення проєкту майбутньої конституції, але й нагадували про важливі події у процесі розвитку нашої держави, про наслідки тих чи інших політичних кроків державного керівництва, яке відповідальне за ухвалені протягом минулих тридцяти років рішень, за наслідки і здобутки у такій непростій діяльності тощо. Ясна річ, кожен з виступів так чи інакше пов’язувався російсько-українською війною, під час якої справжні українські патріоти відстоюють наші конституційні засади, доводячи справжню незалежність держави Україна.

Так, відомий політичний діяч І. Заєць дав свою оцінку діяльності і ролі ВР України І скликання:

– Конституція, як її часом називають, однієї ночі, — це хибна уява, яку намагається дехто розвивати з метою змінити нашу конституцію. Її створювали народні депутати І скликання, це тільки їхня заслуга, і нікого іншого…

Він також вважав за належне порушити такі теми, як хід нинішньої політичної боротьби в Україні старих і нових еліт, як намагання Москви впливати на нашу конституцію для того, щоб мати з цього певний зиск. Також порушив таке важливе для країни питання, як роль конституційного суду, важливість судової присяги, надання належної уваги інституту конституційних законів, судовій практиці тощо. Серед іншого у своєму виступі сказав, що він проти створення нової конституції, проти таких нововведень, як множинне громадянство тощо.

У виступах на круглому столі також зазначалося про ті основи, які стали фундаментальними у створеній конституції, про внесок у таку справу представників науки, включно з історичними постатями. Також наголошувалося, як на формуванні сучасного національного конституціоналізму в контексті європейської інтеграції України позначаються /впливають зарубіжні (європейські) конституційні цінності. Адже прикладів такого дійства більш, ніж достатньо, але питання в тому, наскільки корисним це буде для України і її громадськості. Про це йшлося у виступі, зокрема, Олега Березюка, який і наводив відповідні приклади. Так, він зауважив, що не слід забувати, що конституційні принципи — це норми прямої дії, які забезпечують верховенство права. Нагадав про конституційний суд, конституційну юстицію тощо.

— Якщо з’являється необхідність вдосконалити конституційні норми, то виконувати таке завдання необхідно за допомогою спеціальних робочих груп, вважає О. Березюк. — Конституція — це суспільний договір, народ є суб’єктом, про що не можна забувати.

За визначений на проведення заходу час мали змогу виступити щонайменше два десятки з чотирьох десятків запрошених. Вони дякували присутнім депутатам ВР України перших скликань за велику і важливу виконану ними роботу, аналізували процеси, що супроводжували таку діяльність, звертали увагу на роль конституції, що має єднати націю України, забезпечувати повагу до волі народу. Як висловився наостанок один з промовців, «…якість Конституції не стільки у її змісті, як у нашій готовності жити за її вимогами».