Без механізмів реального міжнародного примусу ядерна і екологічна безпека залишається вкрай вразливою
Пресконференція Інституту глобальної політики
Тема прес-конференції Інституту глобальної політики «Проблемні питання ядерної та екологічної безпеки в умовах війни (на прикладі ЗАЕС, Каховської ГЕС та міжнародних нафто- і газопроводів)», де йшлося про сьогоднішню російсько-українську війну і ядерну безпеку під час цієї війни, надзвичайно важлива, що ніхто не зможе і не має права заперечувати. А ще як додати інформацію про вплив цих важливих «речей» на екологію, то можна змалювати велику для України картину проблем, які необхідно вирішувати негайно.

З цим погодилися всі присутні у залі Укрінформу під час вступного слова Олега Березюка — директора Інституту глобальної політики, та спікерів, які погодилися брати участь у заході безпосередньо і в режимі онлайн. Вони і роз’яснювали присутнім, що стало наслідком повномасштабної збройної агресії Росії проти України, зокрема щодо захоплення росіянами Запорізької та Чорнобильської АЕС, підриву Каховської ГЕС, не кажучи вже про постійні обстріли українських енергетичної інфраструктури і нафто- та газогонів, теплових станцій.
Так, директор державної наукової установи «Інститут екологічного відновлення та розвитку України», академік НААН України Олександр Бондар розповів, зокрема, про безпосередні проблеми внаслідок війни, які Україні не вдається усунути з багатьох не від неї залежних причин. І нагадав, що в Україні свого часу, тобто, ще у 1986 році сталося щось схоже на нинішнє, коли була аварія на Чорнобильській АЕС. Як і тоді, сьогодні реакція на таке має бути професійною, бо мається на увазі те, що сталося на Запорізькій АЕС, спричинене російськими військовими нападниками. До речі, лише один показник: у 1986 році на ЧАЕС було дві тисячі реактивних паливних збірок, а сьогодні на ЗАЕС їх щонайменше вісімнадцять тисяч, внаслідок чого забруднення нашої території може бути в десятки разів більшим. А з руйнуванням Каховської ГЕС без води може залишитися 600 тис. гектарів сільськогосподарських земель.
Є ще один «показник», що потребує відповідної уваги: уранові могильники у Жовтих Водах, куди складувалися уранові відходи десь з 1947 року. Якщо хоч одна російська ракета туди влучить, то їх зміст обов’язково потрапить у ріку Дніпро.
У своєму виступі Голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енергопроєкт» Юрій Сапожников (а інститут існує майже 95 років) звернув увагу, що конструктори атомної електростанції не передбачали якоїсь її аварії внаслідок якихось бойових дій. Максимально, від чого могла бути проблема, — несподіване аварійне падіння легкомоторного літака. Тому експерт переконаний, що нам слід зробити все для того, щоб ЗАЕС залишалася українською власністю. Щоб станція не опинилася у розпорядженні російських агресорів. В іншому разі обов’язково стануться незворотні нищівні для України події. І не тільки для України.
Чи може тут в чомусь посприяти МАГАТЕ, якщо Україна звертається по допомогу у такому питанні? Експерт констатував, що міжнародне регулювання виявилося недієвим в умовах війни. Причин багато, але одна з найбільш показових — в структурі МАГАТЕ вплив Росії та України не можна вважати співставним. Адже у тій структурі чимало російських представників, вони і перешкоджають розв’язанню проблеми, яку самі і створили. «На жаль, МАГАТЕ має свою структуру, і в цій структурі досить відчутний вплив росіян. Воно (МАГАТЕ) у даній ситуації нагадує поштаря, який передає інформацію від однієї ворогуючої сторони до іншої,» — переконує він.
Директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки Юрій Андрійчук звернув увагу на екоцид, спричинений підривом Каховської ГЕС. Він повідомив, що через припинений витік прісної води з водосховища морська вода починає наповнювати підземелля, що засолюватиме ґрунти і всі південні поля перетворяться на пустелю.
Також експерт звернув увагу на те, що ворог намагається використати трубопровідну інфраструктуру. Про це повідомляється час від часу у ЗМІ, були публікації нашого Інституту, і потребує належної реакції. Наприклад, можна створити структуру, що саме цим і займатиметься. Так, для того, щоб усунути різні кризи, протистояти дезінформації слід створити «ситуаційну інформаційну кімнату» на базі наукового інституту під егідою військових організацій. Такий центр може поширювати об’єктивну інформацію про рівень забруднення різних територій, про мінування, наслідки розливу нафти чи навіть про небезпечні явища в атомній енергетиці.
З ним погодився експерт із питань енергетичної безпеки, генеральний директор консалтингової компанії «Сідкон», доцент кафедри публічного управління, адміністрування та національної безпеки Івано-Франківського технічного університету нафти і газу Юрій Когут. Він також вважає, що чинних заходів безпеки сьогодні бракує. І що потрібно провести аудит фізичної безпеки станцій і навіть встановити персональну відповідальність за допущені прорахунки. А нашому державному керівництву слід регулярно цікавитися доповідями і висновками про стан нашої ядерної енергетики, вживати відповідних заходів. І об’єднати у такій роботі всіх, хто має відношення до ядерної безпеки.
Згадав він і про так зв. діяльність Росії зі створення спеціальних військових підрозділів для терористичних дій на чужих територіях. Це спостерігалось і під час захоплення АЕС в Чорнобилі і Запоріжжі. «Російські військові, які заходили на ЗАЕС, були максимально готові захопити станцію,» — підкреслив експерт
А яка реакція на таке у світі? Її не можна вважати відповідною, бо її росіяни зневажають. Як зневажають ухвалену резолюцію Ради керівників МАГАТЕ, якою визнаються прямі наслідки для ядерної безпеки та захищеності, спричинені систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України. А що далі?
У своєму онлайн виступі Сергій Тараканов — генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» — не просто звернув увагу на теперішній незадовільний стан ядерної безпеки, але й на деякі причини такого. Він нагадав, що ядерні об’єкти мають бути недоторкані, і знаходитися під міжнародним контролем. Розповідаючи про те, як російські військові підрозділи у лютому 2022 року вдерлися на Чорнобильську АЕС, нагадав, як вони на 600 годин залишили без зв’язку зі світом працівників станції. Він вважає, що якби тоді світ належно зреагував, то схожа доля не спіткала б Запорізьку АЕС. А у 2025 році один російський дрон пошкодив захист укриття станції вартістю 1,2 млрд євро.
У відповідях на запитання присутніх на пресконференції політиків і журналістів йшлося про притягнення до відповідальності російських військових, які брали участь у нападі на українські АЕС, про обов’язкове навчання і підготовку інженерів і науковців, які мають працювати на таких станціях, і про розмінування українських територій, яке безпосередньо пов’язане з екологією.
Учасники пресконференції одностайно констатували: без механізмів реального міжнародного примусу ядерна і екологічна безпека залишається вразливою та анонсували підготовку міжнародної науково-практичної конференції з ядерної та екологічної безпеки за участю українських і міжнародних експертів.
Виступи експертів у повному обсязі будуть викладені на сайті Інституту глобальної політики.
Інформація про захід на сайті «Укрінформ»
Олег Махно,
керівник пресслужби Інституту глобальної політики