Зміна влади у США обіцяє суттєві зміни і у міжнародній політиці
Новообраний президент цієї країни Дональд Трамп відразу після офіційного вступу на посаду встиг відзначитись цілим рядом епатажних заяв щодо Гренландії, Канади, Панами і Мексики. Далеко неоднозначно сприймаються і його слова про те, що за допомогу США у війні з Росією Україна має розраховуватись своїми рідкоземельними металами. Крім того, після президентських виборів в Америці, в Україні також заговорили про наближення виборів.
За результатами соціологічних опитувань, які проводились в кінці грудня 2024 року, лідерами громадських вподобань і потенційними кандидатами на пост Президента України є колишній Головком ЗСУ Валерій Залужний, нинішній Президент України Володимир Зеленський і народний депутат України та екс Прем‘єр-міністр України Юлія Тимошенко.
Відносно високий рейтинг у В. Залужного пояснюється тим, що Збройні Сили України під час повномаштабного вторгнення РФ прийняли на себе основний удар ворога і не дали йому реалізувати свої плани щодо захоплення України. Наскільки раціональними і ефективними були дії Залужного на посаді Головкома ЗСУ краще знають ті, хто служив під його началом і немає жодних сумнівів, що під час виборчої кампанії випливуть усі його «плюси» і «мінуси» як Головкома. Але уже зараз можна сказати про суттєвий мінус Валерія Залужного , як політика.
Відомо, що перед звільненням з посади Головнокомандувача ЗСУ генерал Залужний став кандидатом юридичних наук, а свою дисертацію він захищав в Одеській юридичній академії, де ректором є дуже одіозна в українській політиці фігура — Сергій Ківалов. Незважаючи на вкрай негативне сприйняття Ківалова в патріотичному середовищі Залужний продовжує з’являтися разом з ним у публічному просторі, про що періодично доносять до відома широкого загалу журналісти. Це говорить про політичну недалекоглядність Залужного, але саме головне те, що принципи командування військовими підрозділами суттєво відрізняються від принципів управління державою. Саме тому кандидат на посаду Президента України повинен вміти спілкуватись з широкою аудиторією, а також мати відповідний досвід у сфері державного управління і політики.
Другі стрічку у цьому рейтингу займає нинішній Президент України Володимир Зеленський. Сьогодні усі його «плюси» і «мінуси» лежить на поверхні, тому зараз немає сенсу їх детально аналізувати. Можна сказати лише те, що під час перебування на посаді Президента України Володимир Зеленський набув відповідного політичного досвіду і шанси на його повторне переобрання на цю посаду будуть залежати від вдалого прийняття ним відповідних політичних і кадрових рішень.
На третьому місці рейтингу перебуває Юлія Тимошенко. Мають ніхто не буде заперечувати, що із цих трьох кандидатів вона має найбільший досвід у сфері державного управління і у політиці. Відомо, що в політику Ю. Тимошенко прийшла з великого бізнесу і відразу зарекомендувала себе ефективним менеджером на посаді Віце-прем‘єр міністра України під час глибокої енергетичної кризи в кінці 90-х років.
Її спроба боротися з контрабандою і розкраданням державного майна уже на посаді Прем’єр міністра України була вкрай негативно сприйнята «тіньовиками», що викликало жорстке протистояння на владному Олімпі і в кінцевому результаті призвело до її відставки з посади Прем‘єр-міністра і подальшого кримінального переслідування. Очевидно, що, як і у будь-якого політика, в кар’єрі Юлії Тимошенко були і відчутні успіхи, і помилки, але, якщо вона зробить з них правильні висновки, то має цілком реальні шанси стати наступним Президентом України.
Разом з тим варто зазначити, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після заключення тимчасового перемир’я або завершення війни з Росією. Це розуміють усі, як ті, які є зацікавленими у зміні в Україні ключових політичних гравців, так і їх противники.
Сьогодні усі розуміють важливість поста Президента України, а тому боротьба за цю посаду обіцяє бути досить жорсткою і безкомпромісною і не лише в Україні, а й далеко за іі межами. Тому українське питання буде залишатись в центрі уваги глобальної політики, а новий 2025 рік обіцяє нам бути насиченим політичними подіями, малопрогнозованим і динамічним.
Олег Березюк
Інститут глобальної політики
