Quo Vadis [1], QUAD?

Чотиристоронній діалог з питань безпеки, який зазвичай називають QUAD [2], — це коаліція чотирьох держав в (або зі стратегічними інтересами в) Індо-Тихоокеанському регіоні (ІТР): Австралії, Індії, Японії та США.

QUAD виник ще у 2004 році для подолання наслідків стихійних лих в Індійському океані. Діалог організаційно було оформлено у 2007 році японським прем’єр-міністром Сіндзо Абе за підтримки американського віце-президента Діка Чейні, австралійського прем’єр-міністра Джона Говарда та індійського прем’єр-міністра Манмогана Сінґха. У 2008 році через припинення участі Австралії QUAD перестав існувати [3]. 

У 2017 році за часів першої каденції Дональда Трампа його діяльність було відновлено, і відтоді QUAD зосередився на зусиллях щодо розвитку «вільного, відкритого та інклюзивного» ІТР. Згідно з офіційними деклараціями, QUAD виступає за розвиток партнерства на основі спільних цінностей та інтересів: верховенства права, свободи мореплавства, поваги до територіальної цілісності та суверенітету, мирного врегулювання територіальних суперечок і свободи торгівлі. Насправді ж, і це ні для кого не є таємницею, основна мета об’єднання — стримування устремлінь Китаю в ІТР. Зі свого Пекін різко критикує QUAD, постійно прагнучи дискредитувати, висміяти або «розмивати» цю ініціативу.

Водночас у 2025 році між членами QUAD виникла напруженість, зокрема між Вашингтоном та Нью-Делі щодо торговельних переговорів [4] та імпорту нафти Індією з Росії. Країни ІТР також висловили стурбованість зростаючою мілітаризацією конкуренції між великими державами. Вони відчувають себе змушеними вибирати між співпрацею та торгівлею з Китаєм, з одного боку, та узгодженням політики із партнерами та союзниками США, з іншого.

Саміт лідерів QUAD, який мав відбутися в Індії наприкінці 2025 року за участю президента США Дональда Трампа, зрештою не відбувся. Це було пов’язано насамперед зі зростанням напруженості між двома країнами, а також із повідомленнями про те, що глава Білого дому скасував свою заплановану поїздку до Нью-Делі.

Можливість розширення QUAD до формату QUAD-плюс, який включатиме інших регіональних партнерів [5], видається дедалі ймовірнішою, хоча аналітики описують поточний імпульс як вступ до періоду «стратегічної паузи» після затримок у проведенні зустрічей на високому рівні.

Тим не менш, потенціал для зміцнення взаємодії між членами QUAD та посилення його ролі як ключової основи для співпраці у сфері безпеки, економіки та дипломатії залишається багатообіцяючим.

Відродження QUAD

Оптимізм щодо майбутнього співпраці QUAD зумовлений трьома основними факторами: пожвавленням двосторонніх відносин між його членами, ескалацією рішучих дій Пекіна у регіоні та потужною історичною спадщиною, що лежить в основі цієї ініціативи.

Двосторонні відносини. США зміцнили свої двосторонні відносини з усіма своїми партнерами по QUAD.

США-Індія. Незважаючи на періодичні спірні розбіжності — щодо торгівлі, ролі Вашингтона в посередництві щодо припинення вогню між Пакистаном та Індією у травні 2025 року та імпорту російської нафти — обидві країни доклали значних зусиль для відновлення свого партнерства. Вашингтон і Нью-Делі обмінялися довіреними послами для сприяння зміцненню зв’язків [6]. Такий розвиток подій був очікуваним, оскільки обидві країни мають занадто багато спільних інтересів, щоб дозволити своєму партнерству похитнутися [7].

На початку лютого 2026 року США та Індія досягли принципової домовленості про масштабну торговельну угоду, яку планується підписати у березні 2026 року [8]. Вона передбачає збільшення закупівель Індією енергоносіїв, авіатехніки та мікросхем на понад 500 млрд доларів, а також зниження мит США на індійський текстиль та діаманти до 18%. Натомість Індія зобов’язалася скоротити закупівлі російської нафти та знизити власні торговельні бар’єри.

США-Австралія. Візит прем’єр-міністра Австралії Ентоні Албаніза до Вашингтона в жовтні 2025 року підтвердив тверду відданість обох країн їхньому стратегічному партнерству, яке було наріжним каменем американо-австралійських відносин з часів Другої світової війни. Занепокоєння щодо майбутнього AUKUS [9], важливої ​​багатонаціональної програми оборонного співробітництва, що є невід’ємною частиною стратегії національної безпеки Австралії, значно зменшилися. Крім того, ключовим результатом візиту глави австралійського уряду стала стратегічна угода про видобуток та переробку критично важливих корисних копалин.

США-Японія. Обрання у жовтні 2025 року новим прем’єр-міністром Японії Санае Такаїчі знаменує собою значний зсув у політиці. Її войовнича позиція щодо Китаю, відданість незалежності Тайваню, зусилля щодо розвитку співпраці з Південною Кореєю та зміцнення безпекових та економічних зв’язків із Вашингтоном посилили американо-японський альянс. Вона продовжує підтримувати концепцію вільного і відкритого ІТР та участь країни у QUAD, незважаючи на внутрішньополітичний тиск.

Президент Трамп підтвердив свою підтримку регіональної співпраці, що наприкінці 2025 року продемонстрували його візити до Японії, Малайзії та Південної Кореї, які уряди цих країн загалом визнали успішними та дуже цінними.

Китайський фактор

Китай знову розпочав активний раунд «дипломатії вовка-воїна» [10]. Зокрема, Пекін зосередив свої зусилля на Японії, провівши серію агресивних акцій. До них належать військово-морські маневри, різкі словесні атаки та такі заходи, як зупинення туризму до Токіо та заборона японським артистам виступати в Китаї. У всьому регіоні зростає морська активність КНР. Оскільки дії Пекіна стають більш рішучими, підвищується також ймовірність того, що члени QUAD відреагують на це посиленням своєї публічної співпраці.

Президент Трамп продемонстрував серйозний намір щодо досягнення угоди з Китаєм, і Вашингтон прагне завершити роботу над нею цієї весни. Водночас очевидно, що США посилюють свої військові зобов’язання в регіоні, підтримують Тайвань, конкурують з Китаєм у передових технологіях та космосі, а також працюють над тим, щоб зруйнувати китайську монополію у критично важливих ланцюгах постачання та виробництві.

Стратегія національної оборони та Стратегія національної безпеки адміністрації Трампа надають пріоритет стримуванню Китаю за допомогою сили, але наголошують на важливості оборони країни та розподілу тягаря витрат із союзниками. Крім того, ці документи підкреслюють, що безпека та процвітання Америки нерозривно пов’язані з її здатністю до наполегливої ​​взаємодії та справедливої ​​торгівлі в ІТР, спрямованої на запобігання регіональному домінуванню будь-якого противника з одночасним сприянням стабільним економічним зв’язкам.

Незалежно від будь-яких досягнутих домовленостей, суперництво між США та Китаєм триватиме, і QUAD продовжуватиме відігравати життєво важливу роль у цьому складному ландшафті.

Довгострокове бачення ІТР

Позиція Японії у QUAD — та її позиція щодо Китаю — значно зміцнилися після дострокових виборів 8 лютого 2026 року. Ліберально-демократична партія прем’єр-міністра Санае Такаїчі забезпечила історичну більшість у дві третини голосів у нижній палаті [11], що стало першим випадком, коли одна партія досягла цього з часів Другої світової війни. Такий результат переконливо підтверджує жорстку позицію глави уряду на безпеку, яка перегукується з підходом покійного прем’єр-міністра Сіндзо Абе та тісно збігається з підходами президента Дональда Трампа. Спадщина Сіндзо Абе продовжує формувати стратегічну архітектуру регіону. Він відстоював ідею вільного та відкритого ІТР, що забезпечило як обґрунтування, так і основу для діяльності QUAD і виправдання його ініціатив. Цей японський політик, можливо, був першим іноземним лідером, який прийняв глобальне лідерство президента Дональда Трампа, а відродження QUAD стало одним із найперших і найзначніших міжнародних досягнень нинішнього господаря Білого дому.

Під час свого другого терміну президент Дональд Трамп намагається позиціонувати себе як миротворця та об’єднувача. QUAD пропонує цінні можливості для підтримки цих цілей, зокрема, забезпечуючи підґрунтя для зміцнення економічної безпеки, яка залишається ключовим пріоритетом для американського лідера.

З наближенням кінця другого терміну президентів США формування їхньої спадщини стає для них дедалі важливішим. Дональд Трамп розглядає «мир через силу» та економічне процвітання американців як наріжні камені своєї спадщини. QUAD надає можливість як продемонструвати власні досягнення, так і віддати шану спадщині Сіндзо Абе.

Завдання для QUAD у Південно-Східній Азії

Одна з ключових цілей QUAD — у міру зміцнення її присутності в регіоні — розширення економічної та фізичної безпеки за збереження довіри інших регіональних партнерів. У минулому QUAD чітко задекларував, що його метою є не пряма протидія Китаю, а сприяння стабільності у межах вільної та відкритої структури. З цієї причини діяльність QUAD зазвичай включає різноманітні невинні ініціативи. Такий підхід дозволяв партнерам уявляти себе як групу, не націлену на протистояння Китаю. Однак, хоча ця стратегія допомогла зміцнити довіру в рамках партнерства, вона менше зробила для боротьби зі зловмисними та агресивними дестабілізуючими діями Пекіна в регіоні.

Нинішнім завданням для QUAD є впровадження сильніших заходів економічної безпеки та оборони, але робити це треба у такий спосіб, щоб запевнити інших регіональних партнерів, що метою та результатом буде зміцнення регіональної стабільності.

Виходячи із ситуації, яка зараз складається навколо діяльності QUAD, західні аналітики розглядають такі сценарії.

Найімовірніший: торговельна угода між США та Індією закріплює імпульс для наступного етапу розвитку QUAD

Найімовірніше, що наступним важливим кроком для QUAD стане проведення перенесеного саміту лідерів країн-учасниць у Нью-Делі. Ця зустріч запланована на пізніший термін, і вона залежить від того, чи підпишуть США та Індія двосторонню торговельну угоду для вирішення згаданих вище поточних проблем.

Після укладення торговельної угоди між США та Індією, вона, ймовірно, відновить довіру на високому рівні та створить значний імпульс для розвитку QUAD. Зокрема, партнери шукатимуть ініціативи, пов’язані з економічною безпекою, такі як співпраця з питань інвестицій, координація у видобутку та переробці стратегічних руд і корисних копалин, а також співпраця в галузі оборони.

Ймовірний: еволюція моделі QUAD-плюс

QUAD, ймовірно, прагнутиме залучити нових партнерів. Такий підхід не змусить країни вибирати між Пекіном та країнами QUAD, а радше створить основу, яка дозволить їм розвивати власну економіку та безпеку шляхом добровільної співпраці.

Швидке або формальне розширення моделі QUAD-плюс за рахунок включення постійних нових членів у найближчому майбутньому навряд чи відбудеться Це значною мірою пов’язано з регіональною чутливістю, особливо з побоюваннями щодо передбачуваної мілітаризації та тиску стати на чийсь бік.

Найменш ймовірний: уповільнення розвитку QUAD

Тривале уповільнення або подальше зниження динаміки розвитку QUAD може статися, якщо підписання торговельної угоди між США та Індією загальмується, що загострить двосторонню напруженість і призведе до відтермінування (або скасування) саміту в Нью-Делі. За цим сценарієм QUAD може залишитися на функціональному, але малопомітному рівні, зосередившись на результатах роботи робочих груп (таких, як боротьба з тероризмом) без суттєвих проривів на рівні лідерів або розширеного формату.

Володимир Паливода,
експерт у сфері міжнародних відносин

Примітки:

[1] Quo Vadis? — латинський вислів, що означає «Куди прямуєш?». Мається на увазі фраза, яку сказав апостол Петро Ісусу Христу, коли покидав Рим під час гонінь імператора Нерона на християн.
[2] QUAD — скорочення від Quadrilateral Security Dialogue.
[3] Австралія офіційно припинила участь у QUAD за ініціативи уряду прем’єр-міністра Кевіна Радда. Канберра прагнула поглибити економічні та дипломатичні зв’язки з Пекіном, а Китай висловлював різкий протест проти QUAD, вбачаючи у ньому спробу стримування свого впливу в регіоні. У 2007 році пішов у відставку головний ініціатор створення QUAD, японський прем’єр-міністр Сіндзо Абе. Без його підтримки та за наявності сумнівів у Індії щодо доцільності союзу, новий австралійський уряд не бачив сенсу продовжувати участь у цьому форматі. Крім того, адміністрація президента США Джорджа Буша-молодшого була зосереджена на внутрішніх економічних проблемах і також не виявляла активної зацікавленості у розвитку QUAD. 
[4] Основні проблеми полягають у тарифних суперечках, правовій невизначеності та необхідності перегляду торговельних стратегій обох країн після рішення Верховного суду США, який визнав незаконними масштабні глобальні тарифи президента Дональда Трампа, що призвело до затримок і складнощів у торговельних переговорах.
[5] США зацікавлені у залученні до цього формату Південної Кореї, В’єтнаму та Нової Зеландії. 
[6] Послом Індії в США був призначений колишній міністр закордонних справ Віней Мохан Кватра, а послом США в Індії — колишній помічник президента Дональда Трампа, директор Управління кадрів Білого дому Серджіо Гор (при народженні — Сергій Гороховський). Крім того, він також призначений спеціальним посланцем у Південній та Центральній Азії. 
[7] Між США та Індією існує стратегічне партнерство у сфері оборони, яке активно розвивається і охоплює широкий спектр напрямів. Вашингтон і Нью-Делі підписали рамкову угоду, яка визначає механізми координації у прийнятті оборонних рішень між двома країнами. Важливим документом є Меморандум про обмін логістикою, що дозволяє обом сторонам використовувати військові бази одна одної для логістичної підтримки, що значно підвищує оперативність і мобільність військ. США є одним із найбільших партнерів Індії у проведенні спільних військових навчань, що охоплюють різні роди військ. США стали одним із найбільших постачальників оборонного обладнання для Індії за останні два десятиліття. Співпраця включає не лише продаж, але й спільне виробництво та розвиток оборонних технологій, що підтримує індійський оборонний сектор і сприяє технологічному розвитку. У листопаді 2025 року відбулася 22-а зустріч Військової групи співпраці між США та Індією, у ході якої обговорювалися нові напрямки співпраці, зокрема кібербезпека, протиракетна оборона та розвідка.
[8] 10 лютого 2026 року Верховний суд США визнав незаконними тарифи, які були запроваджені адміністрацією Дональда Трампа, зокрема масштабні мита на імпорт, що діяли з квітня 2025 року. Зважаючи на це, Індія відклала плани відправити торгову делегацію до Вашингтона, оскільки виникла невизначеність щодо подальших умов угоди. Переговори можуть відновитися після врегулювання питань із тарифами та визначення нових умов. Точні терміни відновлення переговорів невідомі.
[9] AUKUS — абревіатура від Australia, United Kingdom, United States. Тристоронній оборонний пакт, утворений Австралією, Великою Британією і США у вересні 2021 року.
[10] «Дипломатія вовка-воїна» — це наполегливий, часто агресивний та надзвичайно націоналістичний стиль зовнішньої політики, прийнятий китайськими дипломатами наприкінці 2010-х років та на початку 2020-х років для протистояння критиці Заходу і просування інтересів Китаю. Його назва пішла від популярних китайських бойовиків «Війна вовків». 
[11] Маючи таку кількість голосів, Ліберально-демократична партія та її лідер Санае Такаїчі можуть приймати будь-які закони, ігноруючи думку верхньої палати парламенту, а також порушити питання про внесення змін до конституції.