فريقيا في السياسة الخارجية الأوكرانية

Сьогодні одним із пріоритетних напрямків української зовнішньої політики є Африка

За часів СРСР в Україні навчалось багато африканських студентів,  а українські фахівці надавали допомогу країнам Африки у розбудові народного господарства, після їх звільнення від колоніальної залежності.

Україна і сьогодні має значний науково-технічний потенціал і їй є що запропонувати своїм африканським партнерам.

Безперечно, що на розвиток українсько-африканських відносин негативно вплинула нічим не спровокована збройна агресія Росії проти України у лютому 2022 року, але українці вистояли і ще раз підтвердили свою суб’єктність у сфері міжнародної політики.

Разом з тим, крім російського вторгнення є ще й інші причини, які перешкоджають нормальному розвиткові українсько-африканських відносин. Зокрема те, що уже досить довго Україна на державному рівні не має своїх торгових представництв за кордоном. Раніше торгпредства входили до складу дипломатичних місій, але за часів президентства Януковича цей інститут в Україні було ліквідовано і цього не існує до цього часу. За таких обставин, коли не немає допомого з боку держави, українським підприємствам дуже важко конкурувати з іноземними компаніями на зовнішніх ринках, зокрема з російськими і китайськими, яким їх уряди і зовнішньополітичні відомства приділяють багато уваги.

Для того щоб якось виправити цю ситуацію групою зацікавлених осіб було створено дві неприбуткові громадські організації «Українська торгово-економічна місія, скорочено УТЕМ, та «Інститут глобальної політики».

Основним завданням УТЕМ є сприяння розвиткові ділової активності українських підприємств та просування їх товарів і послуг на зарубіжних ринках.

Перше представництво цієї неурядової організації було відкрито в Республіці Сенегал. Його керівником став Пап Мейсса Дьонг ( Pap Meissa Diongue ), сенегальський бізнесмен із бездоганною діловою репутацією та значним досвідом роботи у сфері консалтингового і страхового бізнесу.

Представником Інституту глобальної політики у Сенегалі став Геннадій Ульянич, який уже багато років проживає у цій країні і добре знає її специфіку.

Основними завданнями цієї неурядової організації є проведення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері міжнародних відносин, глобальної політики державного управління і права. Фахівці Інституту глобальної політики в режимі реального часу здійснюють аналіз суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні та світі і дають можливі прогнози їх розвитку на найближчу, середню та довгострокову перспективи. Ознайомлення з незалежною оцінка політичної ситуації в тій чи іншій країні має сприяти керівникам відповідного рівня у прийнятті важливих управлінських рішень у сфері бізнесу, чи зовнішньополітичній діяльності.

Республіку Сенегал було обрано для розміщення представництв двох неурядових українських організацій у зв’язку з тим, що ця країна займає вигідне географічне положення і є однією із найбільш розвинених, безпечних і політично стабільних у цьому регіоні, що в перспективі може сприяти поширенню діяльності Української торгово-економічної місії та Інституту глобальної політики на інші держави Західної Африки.

При належній організації роботи Україна має реальні шанси стати одним із найбільших ділових партнерів Сенегалу.

Сьогодні сенегальці цікавляться українською продукцією сільського господарства,  нафто і газо видобувними технологіями,  транспортними засобами і авіатехнікою, їх ремонтом та обслуговуванням.

Перспективними напрямками українсько-сенегальського співробітництва є надання освітніх і медичних послуг зокрема в області кардіології і офтальмології де українські лікарі уже давно проводять операції на рівні кращих світових стандартів.

Для практичної реалізації торгово-економічного потенціалу та розширення українсько-сенегальських ділових відносин уряди цих країн мають створити стабільні і справедливі умови діяльності на своїх внутрішніх ринках, що має сприяти їх розвиткові і буде забезпечувати соціально-економічну та політичну стабільність і прогнозованість протягом тривалого періоду часу.

Олег Березюк
Інститут глобальної політики

Схожі публікації