Круглий стіл на тему: «Нові контури Європейської безпеки»
Таку тему запропонував для обговорення Інститут глобальної політики на круглому столі, що відбувся 25 березня у приміщенні Укрінформу. Безпосереднім організатором заходу став, за традицією, Олег Березюк — президент Інституту, а також його колеги, які тривалий час опікуються питаннями геополітики та політології, включно з питаннями воєнними, що властиві воєнним діям, і передусім російсько-українській війні. Саме тому на запрошення брати участь у обговоренні нагальних тем і проблем відгукнулися поважні представники відомих державних і громадських закладів, центрів, що займаються стратегічними дослідженнями, військовослужбовці, правозахисники, а також іноземні дипломати тощо. Були серед них і колишні військові, які свого часу виконували відповідальні обов’язки на поважних посадах не лише в Україні, але й далеко за її межами, що ще й свідчить про їхнє бажання бути «при ділі» у такий непростий для України час.
Загалом на запрошення до участі у заході відгукнулося понад двадцять осіб. Обов’язки модератора заходу виконував О. Березюк. У своєму вступному слові він зауважив, що за сучасних непростих умов не лише в Європі, але й у всьому світі постає питання безпеки через відомі загрози, зокрема, можливої відмови США від лідерства, що підтверджується зараз діями нового американського президента. Оскільки з його кутом зору на ситуацію погоджуються ще й дехто з очільників європейських країн, то виникає потреба реагувати на це, особливо тим політикам, до слів яких світ дослухається завжди. Що саме мається на увазі, особливо за триваючої російсько-української війни, — про це і вели мову учасники круглого столу.
Так, народний депутат України Єгор Чернєв, коментуючи сучасний стан справ у Європі, висловився, що вплинути на складну ситуацію, включно з війною в Україні, можна у спосіб демонтажу Російської Федерації. Під таким демонтажем він має на увазі всебічний тиск на РФ включно з економічним, без чого приструнити її буде непросто. Депутат впевнений, що серед способів вплинути на подальшу долю Росії — це перезавантажити її держвладу, домогтися перетворення країни у конфедерації, які можуть відігравати корисну роль на світовій сцені. Допоки існує РФ, запевняв народний депутат України, доти будуть з її боку загрози, якщо не світові, то ЄС — обов’язково. І додав, що варто також подбати про американську так зв. безпекову парасольку для ЄС. Що ж до питання саме руйнування сусідньої з нами держави, то це може статися внаслідок смерті самого Путіна, після чого регіональні еліти візьмуться за перерозподіл влади.
Тому, як продовження промови народного депутата Є. Чернєва, був виступ Магомеда Торієва, представника Комітету Інгушської Незалежності. Він і розповів в кількох словах про мету створення Комітету. На його переконання, Україна під час війни зруйнувала поширені міфи про могутність РФ, громлячи її збройні сили, знищуючи чорноморський флот, і загалом унеможливлюючи її існування у майбутньому. До інших слабких позицій Росії він відносить відсутність у неї союзників, поширення у суспільстві шовінізму, нацизму, зверхнього ставлення до інших народів, які перебувають у її складі. «Російська держава набагато слабша з середини, аніж зовні», — уточнює М. Торієв, нагадуючи, зокрема, про нещодавні події з наступом на Москву підлеглих Пригожину військових підрозділів. «Сьогодні народи РФ вперше замислилися над ситуацією, що виникла внаслідок війни,.. над тим, який податок кров’ю вони платять за забаганки Кремля… Росія винищує малі народи, що у її складі, (двох вже не існує)».
Слухаючи виступи учасників з використанням zoom, французький журналіст Олівьє Ведрін також вирішив висловитися щодо порушеної теми. Розповів про ситуацію, що нині склалася у Європі, про політику нинішнього американського президента Трампа, який чомусь почав вести мову про загарбання територій і країн, про те, як перекликаються такі «плани» з намаганнями Путіна захопити Європу, яка сьогодні заклопотана своїм об’єднанням, в тому числі і надаючи допомогу Україні. Нагадав французький журналіст і про важливість ядерної зброї, що є у деяких європейських країн. «Немає іншого виходу у сьогоденні, як активно протидіяти задля збереження миру і демократії».
З французьким журналістом погодилися наступні промовці — Михайло Мельников (голова ВГО «Об’єднання ветеранів розвідки України» генерал-лейтенант у відставці) та пані Аніца Джаміч (Надзвичайний і Повноважений Посол Республіки Хорватія в Україні). Згадуючи українських миротворців, яким свого часу випало виконувати свої службові обов’язки на території колишньої Югославії за часів її розпаду, Михайло Мельников зауважив серед іншого, що тоді не міг і подумати, що незабаром українські міста і села будуть знищуватися так, як це відбувалося у Хорватії, коли вона відстоювала свою незалежність. Нині для України має бути корисним набутий тоді її воїнами досвід у воєнних операціях, оскільки нападники усюди однакові у своїх прагненнях. А якщо мати на увазі сьогодення, то колишній генерал вважає, що нові європейські контури мають позначатися не у Європі, а вздовж українського Сходу. З чим, до речі, погоджувалася пані А. Джаміч, коли розповідала, як сприймається боротьба українців за свою незалежність у російсько-українській війні.
Підтримав свою землячку ветеран збройних сил Республіки Хорватія Желько Гранатір. На його суто практичний воєнний погляд, РФ сьогодні взялася за вивчення особливостей сучасних бойових дій. Якось і йому самому випало це бачити, особливо те, як українці намагалися захищати свої домівки. Згадуючи війни у Хорватії, п. Желько розповідав, що «ми також сподівалися на допомогу з боку США, але більше нам, як сьогодні і Україні, допомагала Європа… Хорватія більш компактна, здобула перемогу на шостому році війни… Україні буде важко. І лише сьогодні вона починає усвідомлювати хто справжні її друзі. І ще: ситуація з подіями в Україні об’єднує Європу».
Знайшов час для свого виступу відомий аналітик Тарас Загородній — керуючий партнер «Національної антикризової групи». Як і під час своїх промов на телебаченні і радіо, він виклав своє бачення наслідків сучасних, пов’язаних з Україною подій. На його погляд, політика США при попередньому і нинішньому американських президентах — однакова. Та є і деякі особливості. Так, нині спостерігаються намагання Білого дому зруйнувати європейську єдність, але в обмін на союзництво з РФ. «США зруйнували відчуття безпеки,.. В кінцевому рахунку вони намагаються роз’єднати зв’язки РФ і Китаю,.. Гарантією для України може бути лише зброя».
Викладаючи свої важливі факти, заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим Скібіцький одночасно охарактеризував поточні воєнні дії, що відбуваються на фронті, і стосуються як вивчення бойового досвіду, так і подій, що спостерігаються на європейській арені, де вирують амбіції деяких політиків, а ще й змінюються нові-старі контури європейської безпеки. Щодо Росії, то В. Скібіцький вважає, що вона стала загрозою і добре усвідомлює своє місце і роль у так зв. системі глобального лідерства. Кремль сьогодні прагне визначити те, що станеться в наступний 12-річний період і далі, аж до 2045 року, коли події розвиватимуться за певними чотирма сценаріями. Перший — це цілковите лідерство США, другий — це роль Китаю, що постійно посилюється, третій — це багатополярний світ, де перебуватиме і РФ, і за четвертим станеться, як уточнюють росіяни, – регіоналізація по регіонах. Що і відбувається. Також вважають росіяни, що «українське питання має бути завершене до 2026 року. Вони обґрунтовують це своїми аналізами і прогнозами. Бо якщо війна триватиме ще 5-10 років, то РФ ніколи не зможе вийти на один рівень зі США і Китаєм. Вона назавжди залишиться регіональним гравцем на нашому цьому східноєвропейському рівні». До речі, В. Скібіцький згадав і про визначення росіянами сценаріїв можливих військових конфліктів, яких, вважають вони, буде до 2045 року щонайменше 15. Як мінімум, чотири з них зачеплять північ Європи, що усвідомлюють розташовані там країни Балтії і Польща. І остання готується до такого «сценарію» вже сьогодні, і робить це досить серйозно.
Голова правління ГО «Центр стратегічних досліджень» Павло Жовніренко, взявши слово, зупинився на структурній побудові європейської безпеки, яка, на його думку, не може зосереджуватися тільки на європейському континенті, оскільки тут визначальним принципом має бути не географічний, а ціннісний. А ось щодо України, то вона може стати так зв. хабом для народів, які виходитимуть з-під домінування Росії. Торкаючись питання про безпекову структуру Європи, він уточнив, що до європейської спілки слід приймати лише демократичні структури. Загалом про такий же підхід до приймання до європейської спільноти йшлося у виступі по zoom білоруса Сергія Бульби – Голови ГО «Посполите рушення».
Президент Харківського дипломатичного клубу Сергій Чернов був у своєму виступі, як завжди, конкретний. Цього разу присутні уважно слухали про його погляди на інформаційну війну, підхід до оцінки якої ми маємо змінювати, про роль України в процесах євроінтеграції, надання європейськими державами Україні допомоги.
Зважаючи на змістовність і важливість виступів інших учасників круглого столу — Сергія Пасічника (Національний центр управління та випробувань космічних засобів), Олександра Притули (президент ВГО «Всеукраїнська федерація «Спас»), Юрія Андрійчука (директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки, отця Івана ГУНІ (капелан військової частини А3073), Валерія ЮЗБИ (президент Української торгово-економічної місії), офіцера ЗСУ Іллі Божка — президент Інституту глобальної політики Олег Березюк визнав за необхідне надрукувати спеціальне видання з усіма виступами гостей і колег, що буде корисним для поширення інформації і досліджень очолюваної ним організації.
Олег Махно
керівник прес-служби Інституту глобальної політики
Фото Володимир Раєвський
