Напад Росії на країни Балтії. Чи може вона це зробити?

Останнім часом експертні та політичні кола Європи і України активно обговорюють можливий напад Росії на країни Балтії ще до завершення російсько-української війни. Адже таким чином Москва намагатиметься розхитати єдність НАТО та домогтися, щоб Європа не  підтримувала Україну. Тому така тема важлива для нашої держави. Тим більше, що Росія дійсно може спровокувати конфлікт в одній із країн Балтії і потім туди втрутитися. Для повномасштабного військового вторгнення в Балтійський регіон у Росії зараз немає змоги. 

Політикою Путіна з відновлення Росії в якості «великої світової держави», очевидно, передбачається взяття під російський контроль не тільки Україну, але й інші країни колишнього СРСР та Центрально-Східної Європи. Згідно з більшістю експертних оцінок, у тому випадку, якщо Росії вдасться перемогти Україну, подальшими об’єктами російської агресії можуть стати країни Балтії. При цьому Росія, не криючись, може напасти на них, або ж вдатися до кримсько-донбаського сценарію 2014 року. 

В першому випадку найбільш ймовірним варіантом дій Росії може бути  наступальна операція з території Білорусі вздовж так зв. Сувальського коридору в напрямку Балтійського моря. Мета операції – створити сухопутний коридор до Калінінградської області РФ, а також відокремити Польщу від країн Балтії з подальшим взяттям їх під контроль. Цілком вірогідно, що може бути окупована частина польської території. 

В іншому випадку Росія може спровокувати внутрішні конфлікти в країнах Балтії, а потім приховано чи відкрито туди втрутитись. Попервах це стосується Естонії. Вона безпосередньо межує з Росією і має найбільшу російську діаспору. В основному етнічні росіяни проживають в естонському місті Нарва, яке розташоване безпосередньо на кордоні. Це може допомогти Москві у справі з реалізації її планів.

Разом з тим, такі експерти і політики, як прем’єр-міністр Польщі Д. Туск, вважають цілком можливим напад Росії на країни Балтії ще до завершення війни проти України. Вони кажуть, що таке Москва може зробити для того, щоб досягти важливих для себе цілей політичного та економічного характеру.    В першу чергу такими можуть бути розкол в НАТО через різне ставлення його членів до питання надання військової допомоги країнам Балтії. Також Москва може сподіватися, що збройний конфлікт чи війна у Балтійському регіоні відверне увагу та ресурси Європи від України, яка відійде на другий план. І, нарешті, швидкі і дійові успіхи на балтійському напрямку допоможуть компенсувати негативні враження російського суспільства від невдач в Україні.

Оскільки такі перспективи безпосередньо стосуються інтересів України, то на них потрібно звернути окрему увагу в плані визначення можливих дій Росії та їх наслідків. Для цього слід відповісти на кілька ключових запитань, а саме: наскільки обґрунтовані вищезгадані сподівання Москви?; які сили має Росія і чи достатньо їх для нападу на країни Балтії?; Росія реально готується до агресії чи тільки її імітує?; що може стримати Москву, щоб вона не розпочала нову війну, і як не допустити, щоб вона досягла своїх цілей? 

Порушені питання досить неоднозначні, однак певні оцінки все ж можна надати.  

Так, через напад Росії на країни Балтії дійсно в НАТО можуть виникнути суперечності щодо надання їм військової допомоги. Тим більше, якщо напад буде прихований. Такий сценарій опрацьовувався на спеціальних навчаннях НАТО на прикладі Естонії. За їх показниками був зроблений висновок, що Альянс не спроможний ефективно запобігти кризовому розвитку подій у цій країні внаслідок втручання Росії.

Представники тих країн НАТО, які брали участь у навчанні, не змогли досягти згоди щодо надання підтримки Естонії. Внаслідок цього Передові сили Альянсу на її території, які включають піхотну бригаду ЗС ФРН та багатонаціональну бойову групу, не втрутились у ситуацію і залишили Таллінн один на один з Москвою. Як наслідок, Росія умовно таки окупувала м. Нарва та частину території Естонії. Зважаючи на таке, дійшли висновку, що необхідно посилити протидію підривній діяльності Росії в країнах Балтії, вдосконалювати процеси узгодження питань, пов’язаних з наданням їм допомоги, а також зміцнити сили оборони на російському напрямку. Рішення вже успішно реалізуються на практиці за підтримки ЄС та НАТО. 

Так, в тій же Естонії активно виявляють проросійських активістів з подальшою їх депортацією. В рамках реалізації програми «Балтійська оборонна лінія» зміцнюються кордони з Росією. Формується потужна оборонна лінія, де поєднуються сучасні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з розвинутими системами інженерних загороджень. На країни Балтії поширюються й інші заходи ЄС і НАТО  включно з нарощуванням їх передової військової присутності та підвищенням ефективності ППО.

Крім того, НАТО продемонструвало, що здатне оперативно реагувати на  кризові ситуації військового характеру. Наприклад, під час масового вторгнення російських БПЛА у повітряний простір Польщі в ніч на 10 вересня 2025 року, без будь-яких консультації були автоматично вжиті всі необхідні заходи з відбиття повітряного нападу силами та засобами ППО НАТО. Спільно з силами протиповітряної оборони Польщі діяли винищувачі F-35 Нідерландів та ЗРК Patriot ФРН, які дислокуються на польській території, а також літак ДРЛВ G550 CAEW ВПС Італії.  Проблема виникла лише через те, що ця система була призначена для протидії літакам та ракетам, а не БПЛА, внаслідок чого її ефективність була невисокою. Але це питання вирішується за допомогою України.

Тобто, в цілому НАТО спроможне відреагувати на військову агресію Росії проти країн Балтії та вдосконалює такі свої можливості. Розбіжності, звичайно, можуть виникнути, але механізми їх подолання вже налагоджуються. 

Цілком очевидними є також сподівання Росії на можливість відвернути увагу та ресурси Європи від України. Це вже робиться самою загрозою її нападу на країни Балтії. А у тому випадку, якщо той напад відбудеться насправді, Україна взагалі відійде на другий план європейських інтересів. Про що свідчить ситуація довкола військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, яка багато в чому затьмарила російсько-українську війну у політичному та інформаційному просторах, а також створила загрозу нестачі американської зброї для України.

Через збройний конфлікт чи навіть війну в Балтійському регіоні виникнуть ще більше аналогічних проблем, оскільки вони безпосередньо стосуватимуться Європи. Але Європа вже цілеспрямовано готується до цього. Згідно з планом ЄС «Переозброєння Європи/Готовність 2030», реалізується низка масштабних програм з виробництва озброєнь та розвитку європейської оборонної промисловості. На це виділяється 800 млрд євро. Вони розраховані також на придбання зброї для України та реалізацію спільних військово-технічних програм, в тому числі на території європейських країн. Завдяки цьому вже у найближчій перспективі Європа створить достатньо запасів зброї для відбиття російської агресії на Балтійському напрямку та для подальшої допомоги Україні.

Досить неоднорідною буде реакція російської спільноти на військове вторгнення Росії до країн Балтії. Ті ж російські шовіністи, очевидно, будуть  від нього в захваті. Вони завжди виступали за поширення військової експансії на Балтійський регіон. Такі ідеї активно підтримуються Z-блогерами та пропагандистами. Втім, більшість росіян втомилися від російсько-української війни і вже не приховують цього. Тому вони навряд чи підтримають розпочату Росією ще одну війну. При чому, якщо Москві вдасться швидко захопити місто Нарва або всю Естонію та Литву і Латвію, це матиме для неї лише тимчасовий ефект з точки зору пропаганди «успіхів» режиму Путіна. Проблеми Росії, пов’язані з її війною проти України, залишатимуться. Ба більше, з’являться  нові складнощі в Балтії навіть, якщо НАТО відмовиться надавати допомогу країнам того регіону. 

А якщо Альянс або його окремі члени стануть на їх захист, це буде катастрофою для Росії, оскільки вона матиме справу з набагато сильнішим противником, ніж очікувала.

Напад на країни Балтії вимагатиме від Росії, щоб вона  залучала додаткові ресурси до вже застосованих нею у війні проти України. А тих ресурсів у неї не так вже й багато, особливо в умовах економічної кризи в країні, що розпочинається.

В наших попередніх матеріалах вже подавалися оцінки сукупного потенціалу першого ешелону військ НАТО в Польщі та країнах Балтії і Північної Європи, включно з їх національними збройними силами. Загалом, він еквівалентний восьми російським арміям типового складу, які воюють на фронті в Україні. Виходячи з принципів військової науки, для отримання безперечного успіху при проведенні наступальної операції необхідна, як мінімум, трикратна перевага над противником. Тобто, для нападу на країни Балтії, яких підтримає все НАТО або його більша частина, Росії буде необхідно зосередити не менше 24-х армій. В умовах продовження війни проти України вона це навряд чи зможе зробити, навіть якщо вдасться до загальної мобілізації.

Тому Москва може лише сподіватися, що НАТО відмовиться від виконання своїх зобов’язань перед балтійськими союзниками, а Передові сили Альянсу в бій не підуть. Це малоймовірно, але й тоді Росії знадобиться, як мінімум, 2-3 армії. В принципі, таку кількість військ вона може мати, але лише у випадку зниження інтенсивності бойових дій в Україні або внаслідок проведення другої хвилі мобілізації. В обох випадках у Росії виникнуть додаткові проблеми, з якими їй буде важко впоратися. В першому випадку Україна матиме більші можливості для контрнаступу, що буде відразу ж використано. А в другому – в РФ посиляться економічні проблеми та загостриться соціально-політична напруженість з непередбачуваними наслідками. З огляду на зазначене, єдиною реальною можливістю дій Москви залишається провокування внутрішнього конфлікту в Естонії з подальшим втручанням у нього. Для цього сил у неї достатньо. Досить буде однієї-двох бригад спецназу, які направлять туди своїх «зелених чоловічків».

На теперішній час є можливі ознаки того, що Росія готується до нападу на країни Балтії. Однак, вони спостерігаються лише у політичній та інформаційній сферах. Так, Москва звинувачує Польщу, Литву, Латвію та Естонію у тому, що вони надають свої повітряні простори для прольотів українських БПЛА, які завдають ударів по російських портах і нафтогазових терміналах у Балтійському морі. Незважаючи на відсутність доказів, Росія погрожує їм адекватною відповіддю за втручання у війну на боці України.

Разом з тим, якщо Москва дійсно планує розпочати військову агресію у Балтійському регіоні, то вона повинна виконати більш широку підготовку, без чого успішне ведення бойових дій неможливе. Необхідним таким  мінімумом є: 

• розширення пропускної здатності та відповідне облаштування транспортних комунікацій із глибини території РФ в напрямку Балтійського регіону для забезпечення висування і логістики військ;
• розгортання всієї необхідної інфраструктури, в тому числі системи ППО для прикриття районів зосередження військ, польових таборів та обладнаних позицій для їх розміщення, передових посадкових майданчиків для армійської авіації, складів для боєприпасів, пального та продовольства;
• вихід з’єднань та частин в райони оперативного призначення, формування ударних угруповань військ та  бойових порядків, налагодження систем управління, зв’язку та розвідки військового часу, організація військових навчань з моделюванням майбутніх дій.

Виконання таких заходів потребує чимало часу – від кількох місяців до року. Нічого такого зараз не спостерігається. А просто так вийти з казарм і розпочати бойові дії жодна армія не зможе. Це є правилом військової науки та підтверджується на практиці.

Саме так відбувалась підготовка до всіх сучасних війн, включно з військовими операціями США та їх союзників проти Союзної Республіки Югославія в 1999 році, Афганістану – в 2001 році, Іраку – в 2003 році, Лівії – в 2011 році та Ірану – в 2026 році. Саме так чинила Росія при підготовці до першої та другої чеченських війн в 1994 та 1999 роках, при нападах на Грузію в 2008 році та Україну в 2014 році, а також на початку повномасштабної війни проти нашої держави в 2022 році. Всі з наведених вище питань опрацьовувались Росією і під час навчань на кшталт «Захід».

Однак, у 2022 році Росія пропустила один зі таких пунктів, а саме – не стала створювати достатніх запасів матеріально-технічних засобів, необхідних для ведення війни, оскільки сподівалася її швидко виграти. Як наслідок, вона була змушена покинути північ України, оскільки не змогла забезпечити логістику своїх військ. Це і стало початком її подальшої поразки.

Підготовку до війни приховати неможливо. Її фіксує розвідка та доповідає керівництву держави. А воно вже ухвалює рішення як реагувати в тому чи іншому випадку.

Тобто, на сьогодні ймовірність повномасштабного нападу Росії на країни Балтії досить сумнівна, однак, його не можна виключати повністю. Керівництво НАТО зважає на даний факт, вживаючи власних заходів зі стримування Москви та підготовки до відбиття можливої російської агресії. При цьому, не зважаючи на суперечності між США і Європою, що поглиблюються, в тому числі через відмову європейських країн підтримати американо-ізраїльську операцію проти Ірану, Америка не припиняє активної участі у згаданих заходах і навіть їх очолює. Так, у квітні-травні ц.р. на території Польщі та країн Балтії і Північної Європи відбуваються масштабні стратегічні командно-штабні навчання ЗС США та ОЗС НАТО «Sword 26». Воно замінило СКШН на кшталт  «DEFENDER», які проводились в Європі протягом останніх років та є його розвитком. Під час навчань «Sword 26» також опрацьовується весь комплекс питань, пов’язаних зі стримуванням Росії та відбиттям можливої агресії з її боку. 

Разом з тим, береться до уваги низка нових принципів, які визначаються Стратегією безперервної трансформації Армії США та Ініціативою НАТО зі стримування на східному фланзі (EFDI). Вони відображають характер нової архітектури євроатлантичної та європейської безпеки, яка передбачає перерозподіл функцій між Америкою та Європою в плані зосередження зусиль США на стримуванні Китаю, а ЄС і європейської складової НАТО – на протидії Росії за американської підтримки. Водночас береться до уваги масове застосування у сучасних війнах безпілотних літальних апаратів та систем зі штучним інтелектом.

Внаслідок таких підходів, навчання серії «Sword» мають певні відмінності від «DEFENDER». Так, головною метою навчання  «DEFENDER» було вирішення завдань стратегічного розгортання американських військ на Європейському ТВД у спосіб їх швидкого переміщення з Америки до Європи та забезпечення логістики. У «Sword 26» акценти зміщені на використання сил, вже розгорнутих на ЄТВД, а також на інтеграцію та впровадження передових технологій у дії збройних сил на сучасному полі бою. Крім того, виконано перехід від традиційних бойових дій до бойових технологій наступного покоління.

Втім, згадані зміни не означають згортання співробітництва США з НАТО на ЄТВД. Америка далі відіграє провідну роль в організації та проведенні найбільш масштабних заходів оперативної та бойової підготовки ЗС США та ОЗС НАТО. Зокрема, функції загального керівництва підготовкою і проведенням навчаннями «Sword» покладені на Командування Армії США в Європі та Африці.

За словами командувача USAREUR-AF генерала К. Донах’ю, участь США у цих навчаннях та керівництво ними свідчить про незмінну відданість Америки колективній обороні з Європою. Тобто, не зважаючи на демонстрацію Д. Трампом негативного ставлення до НАТО, Америка продовжує активну роботу в Альянсі, в тому числі у військовій сфері. Про це свідчить і характер СКШН  «Sword 26», яке складається з трьох взаємопов’язаних навчань, в тому числі: «Saber strike» («Удар шаблею»), «Immediately response» («Негайне реагування») та  «Swift response» («Швидке реагування»). Під час таких навчань виконуються завдання швидкого розгортання ЗС США у передовій зоні Європейського ТВД та їх забезпечення. Центральне місце надається 5-му АК ЗС США, який дислокується в Польщі та Німеччині.

В травні-червні ц.р. на Європейському ТВД планується кілька інших військових навчань НАТО, в тому числі у Балтійському регіоні. Основними з них є військово-морські навчання «NEPTUNE STRIKE 26-2» («Удар Нептуна 26-2») та BALTOPS 26.

«NEPTUNE STRIKE 26-2» проводиться з кінця квітня до другої половини травня ц.р. у Північному та Середземному морях. Суміжна з ними діяльність поширюється на Балтійське і Чорне моря та Центрально-Східну Європу. Дії ударних сил очолюють авіаносні ударні групи США та Великобританії. Відпрацьовуються питання організації морських операцій під час війни між Росією та НАТО. Одним із питань є відбиття морського десантування Росії на узбережжя країн Балтії.

BALTOPS 26 плануються в червні ц.р. у Балтійському морі, Польщі та країнах Балтії за участю близько 20 країн НАТО. Мета навчань – стримування Росії та посилення сумісності країн-учасниць. Передбачається вирішення завдань з висадки та відбиття морських десантів та проведення морських операцій. Навчання є ключовим заходом для підвищення безпеки у Балтійському регіоні.

Ще одним стримуючим чинником для Москви є критичне погіршення стану російської економіки, яка наближається до своєї кризи. А підвищення цін на нафту внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану дозволяє лише трохи відтягнути її крах, а не розпочинати нову війну.

Отже, в рамках своєї неоімперської політики Росія декларує  претензії на Балтійський регіон, який вона вважає своєю «втраченою територією». Зважаючи на таке, Москва розглядає плани відновлення контролю над країнами Балтії, в тому числі у спосіб застосування військової сили. Якщо Росія переможе Україну, країни Балтії можуть стати наступним об’єктом російської агресії. Втім, Росія може напасти на них і до завершення війни проти України з метою розколоти НАТО, розпорошити увагу і ресурси Європи та компенсувати свої невдачі в Україні. Зокрема, цілком можливо, що Москва намагатиметься спровокувати конфлікт в одній із країн Балтії з подальшим втручанням до нього у прихованій чи відкритій формі. Наразі для початку ще однієї повномасштабної війни у Росії сил немає, оскільки більша частина її військових ресурсів задіяна на фронті в Україні.

Незважаючи на таке, НАТО і ЄС не припиняють своєї підготовки до можливої війни з Росією. Наразі основними з таких заходів є нарощування передової військової присутності, зміцнення кордонів та вдосконалення процесів ухвалення рішень по колективній обороні. Все це підкріплюється організацією систематичних військових навчань на напрямках можливого вторгнення Росії.

Тому на напад Росії на країни Балтії буде відповідна реакція Заходу, тобто, буде надана відсіч з боку НАТО за участю США, які до цього готові. Ясна річ, можуть виникнути проблеми, але Альянс зможе з ними впоратися.

Юрій Михайленко,
Інститут глобальної політики 

Колаж 24 Каналу