«Треба зробити всі належні програми, щоб відкрити зручний шлях для всіх, який об’єднає на Закарпатті наші держави»

За матеріалами виступу на круглому столі Інституту глобальної політики «Проблемні питання транскордонного співробітництва та шляхи їх вирішення»

«Треба зробити всі належні програми, щоб відкрити зручний шлях для всіх, для поляків, словаків, угорців, українців. Якщо ми це зробимо, то це буде захід, який об’єднає на Закарпатті наші держави»

Я польський журналіст, працюю в Україні на посаді кореспондента польських ЗМІ. І хоча зараз моя роль дещо відрізняється від роду занять присутніх тут учасників круглого столу, але я намагатимусь представити вашу державу, розповідаючи від імені журналіста, який співпрацює в різних напрямках в Україні майже 35 років.

З цього приводу наведу кілька моїх думок, які можуть бути для вас цікаві.

Тут чимало подається інформації про такий дуже важливий фактор, що пов’язаний з транскордонним співробітництвом, це – кордон. Ми розуміємо, що на кордоні України з Євросоюзом є чимало проблем. І на жаль, що дуже сумно, але треба сказати, що в основному ці проблеми виникають як правило з боку Євросоюзу. Можу це казати, бо я перетинаю такий кордон кілька разів на місяць. І були навіть такі моменти, коли протягом однієї доби перетинав польсько-український кордон 4 рази. Була у цьому потреба. Я добре усвідомлюю, що більша частина проблем пов’язана, на жаль, з Євросоюзом. І дуже часто це пояснюється ментальністю, що має дуже неприємний вигляд. І у такому випадку важко говорити про налагодження ефективної співпраці. Фактично коли ти маєш стояти на кордоні дві, чотири години, щоб переїхати на другий бік, це неприємно. Але найнеприємніше, що ти не знаєш, скільки часу ти будеш чекати на цей перетин. Може бути так, що перетнеш за якихось двадцять хвилин. Це більше, ніж зараз самий такий час перетину кордону зі Словаччиною. А можна стояти і 6 годин. І цьому немає логічного пояснення. Тільки дивуєшся…

І знову повторюю: я дуже люблю Україну. Але якщо серйозно, то зараз я кажу дуже об’єктивно: є процедурна проблема. І вона виникла з боку Євросоюзу, а не з боку України. Так, є згадані затримки з боку України, бувають такі моменти. Але в основному ця проблема стосується Євросоюзу. Якщо її не усувати, то будь-яка транскордонна співпраця буде проблемною. В такому разі бізнесмен скаже: «Чого я маю з такими складнощами їхати? Чому я маю стояти на тому кордоні, та ще й відповідати на різні запитання, про якісь хабарі тощо». Цього сьогодні, на жаль, не оминути. Частково це можна спостерігати і з українського боку.

З іншого боку, тут сказано, що питання туризму менш важливе. Вважаю, що для Польщі якраз тема щодо туризму у Закарпатті – це важлива тема. І навіть можна казати, що це майбутнє. Але витрачати час на те, щоб на кордоні стояти… Я розумію, в якій зараз ситуації опинилася Україна. Українцям також прикро, бо не можуть виїжджати у закордоння. Тут велика кількість адміністративних і ментальних питань.

В Люблінській області кожного року відбувається захід, який має назву Дні добросусідства. Якщо ми кажемо про духовний вимір, то таким чином це реалізує греко-католицький священик з Любліна отець Стефан Батрух. Щорічно на кілька днів відкривається кордон там, де поруч розташовані два староукраїнські села. Там немає річки, це така місцина на кордоні з Україною, до котрої на кілька днів прибуває величезна кількість людей. Ця подія їх об’єднує, відбувається  фестиваль.

Щодо сусідньої словацької території. Вона ніби доповнення, але також має свої особливості. И коли ти приїдеш до цих місць, поглянеш навкруги і можеш подумати: чи це не перлина Європи? Чарівна територія. Звісно, що мається на увазі туризм, але можна подбати про інші речі. Але коли ти візьмешся по цій території проїхати, то це буде шлях тисячокілометровий по всіх державах. Ти просто відмовишся це зробити. І цей маленький приклад, як треба було б всі належні програми зробити, щоб відкрити цей зручний шлях для всіх, для поляків, словаків, угорців, українців. Якщо ми це зробимо, то це буде захід, який об’єднає в такому цікавому місці наші держави. Це буде фактично відчутний приклад про транскордонну співпрацю. 

Павел БОБОЛОВИЧ,
польський журналіст, кореспондент Wnet Media в Україні,
керівник східної редакції Radio Wnet,

Схожі публікації