«Землетрус» у верхівці ізраїльських спецслужб? Нетаньягу хоче звільнити главу «Шин Бет»
Намір прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу звільнити Ронена Бара [1] з посади глави «Шин Бет» (служби внутрішньої безпеки) став одним із найбільш суперечливих і безпрецедентних кроків у новітній історії ізраїльської політики. Про ці плани було оголошено у ситуації, коли Ізраїль бореться з наслідками атаки ХАМАС у 2023 році та триваючої війни в Секторі Гази. За даними численних ЗМІ, рішення Нетаньягу може бути безпосередньо пов’язане з поточними розслідуваннями щодо радників прем’єр-міністра, які нібито отримували виплати з Катару – у рамках так званої справи «Катаргейт» [2].
7 жовтня 2023 року сталася одна з найбільш руйнівних атак на Ізраїль в його історії. Бойовики ХАМАС перетнули кордон із Сектора Гази і атакували південні території Ізраїлю. За оцінками ізраїльських сил безпеки, близько 1200 осіб, в основному мирних жителів, були вбиті, а понад 250 людей були захоплені і вивезені в Газу як заручники. Такий масштаб втрат за короткий час викликав загальний шок і миттєві звинувачення в недбалості з боку апарату безпеки.
У відповідь уряд Нетаньягу розпочав військову операцію в Секторі Гази, в результаті якої загинуло понад 46 600 осіб, причому трохи більше половини ідентифікованих жертв становили жінки, діти та люди похилого віку. Це стало приводом для звинувачень прем’єр-міністра Ізраїлю Міжнародним кримінальним судом у Гаазі у злочині геноциду.
Водночас всередині Ізраїлю розгорілася бурхлива дискусія про причини провалу розвідувальних служб і про те, хто за нього відповідає. Критики прем’єр-міністра стверджують, що він намагається уникнути політичної відповідальності, перекладаючи провину на керівників спецслужб і міністрів. Прихильники Нетаньягу, навпаки, вважають за необхідне «очистити» апарат безпеки і замінити тих, хто не зміг запобігти нападу.
Ронен Бар і його роль у «Шин Бет»
Ронен Бар очолює «Шин Бет» з 2021 року, коли він був призначений на цю посаду попереднім урядом. Його служба відповідає за національну безпеку Ізраїлю, включно з боротьбою з тероризмом, контррозвідкою та захистом найважливіших осіб країни. Як повідомляє ABC News, Бар публічно визнав відповідальність за провал у роботі спецслужби 7 жовтня 2023 року та оголосив, що має намір піти у відставку з посади глави «Шин Бет» до закінчення терміну повноважень (закінчується у 2026 році). Умовою цієї відставки однак мало стати спершу повернення всіх заручників, утримуваних ХАМАС, і завершення кількох ключових розслідувань, які проводить «Шин Бет».
До «ключових розслідувань», як вважають Axios і AP, належить зокрема справа про потенційні виплати радникам Нетаньягу з боку Катару. Ця країна виступає посередником у переговорах щодо припинення вогню в Секторі Гази та звільнення ізраїльських заручників. Уже кілька років, за згодою Нетаньягу, вона також перераховує гроші в Газу, які повинні були допомогти поліпшити умови життя жителів Сектора. Критики прем’єр-міністра зазначають, що ці кошти могли фактично зміцнити ХАМАС перед його нападом на Ізраїль у жовтні.
Нетаньягу говорить про «втрачену довіру»
Відповідно до повідомлень Reuters та аналізу Sky News і PBS, що підтверджує їх, Нетаньягу аргументує необхідність звільнення Бара «триваючим і зростаючим браком довіри». Прем’єр-міністр стверджує, що відносини, засновані на довірі між главою уряду та керівником «Шин Бет», є важливими, особливо під час «екзистенціальної війни», як він називає конфлікт з ХАМАС.
Бар відповів на ці звинувачення, сказавши, що основою лояльності «Шин Бет» є служіння громадянам Ізраїлю та суспільному інтересу, а не особиста лояльність до глави уряду. На його думку, прем’єр-міністр неодноразово ігнорував попередження очолюваної ним спецслужби, що спричинило події 7 жовтня.
Водночас він заявив, що готовий піти у відставку, але тільки у відповідний момент – після завершення поточних слідчих дій і звільнення заручників. Натомість, як повідомляє The Times of Israel, Нафталі Беннетт, колишній прем’єр-міністр Ізраїлю, котрий призначив Бара на цю посаду, вважає, що спроба звільнити його була останнім кроком Нетаньягу, щоб уникнути своєї «основної відповідальності» за 7 жовтня.
«Катаргейт» і підозри найближчим радникам прем’єр-міністра
Багато ізраїльських коментаторів, на яких посилаються Axios і The Jerusalem Post, зазначають, що справжньою причиною прискорення планів відставки Бара можуть бути так званий «Катаргейт». Ця назва прикриває корупційний скандал, у якому деякі з радників Нетаньягу нібито отримували кошти з Катару в обмін на лобістську діяльність від імені цієї країни в Ізраїлі.
Катар є ключовим посередником у припиненні вогню з ХАМАС і країною, яка в минулому регулярно надсилала гроші до Гази. За інформацією ЗМІ, Бар розпочав розслідування у цій справі, що могло призвести до конфлікту з прем’єр-міністром. Критики Нетаньягу припускають, що звільнення Бара зірвало б подальші розслідування, в яких можуть з’явитися незручні висновки про зв’язки між найближчим оточенням прем’єр-міністра та Катаром.
Конфлікт із Генеральним прокурором та судовою владою
Застереження щодо можливості звільнення Бара висловила Генеральний прокурор Ізраїлю Галі Бахарав-Міара. Як повідомило зокрема агентство AP, Бахарав-Міара поінформувала у листі до Нетаньягу, що прем’єр-міністр не має відповідних повноважень для звільнення глави «Шин Бет» без належного правового обґрунтування. Вона також висловила побоювання, що це рішення може бути обтяжене конфліктом інтересів у контексті вищезгаданих розслідувань.
Нетаньягу неодноразово підкреслював, що роль Генерального прокурора в Ізраїлі занадто широка, а суди та прокуратура є інструментами політичних опонентів, які хочуть послабити його владу. Прем’єр-міністра з 2019 року звинувачують у корупції, що, за його словами, є проявом «полювання на відьом».
Спротив Бахарав-Міари спробам Нетаньягу звільнити Бара, швидше за все, дійде до Верховного суду, а його союзники почали планувати усунення Генерального прокурора з посади. Нетаньягу публічно звинуватив Бахарав-Міару у перевищенні повноважень через затвердження нею розслідування щодо членів свого персоналу.
«Чистки» в структурах безпеки
Намір звільнити Бара вписується в ширший контекст відставок або звільнень провідних осіб в ізраїльських структурах безпеки. У листопаді 2023 року Нетаньягу звільнив міністра оборони Йоава Галланта [3], який неодноразово закликав Нетаньягу представити післявоєнний план для Гази, стверджуючи, що втратив до нього довіру. Невдовзі після цього генерал-лейтенант Герці Галеві [4], начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), також пішов у відставку. Новим міністром оборони став Ізраель Кац [5], давній прихильник Нетаньягу з невеликим військовим досвідом, який потім тиснув на начальника ГШ генерал-лейтенанта Герці Галеві, щоб той пішов у відставку.
Наступник Галеві також звільнив прес-секретаря армії контр-адмірала Даніеля Хагарі [6], популярну особу у суспільстві, якому ізраїльські лідери дорікали за коментарі щодо витоку документів про переговори в Газі. Натомість у самому витоку підозрюють людей з оточення Нетаньягу, зокрема його прес-секретаря Еліма Фельдштейна, якого вже звинуватили в розголошенні секретних документів ЦАХАЛ. За даними AP і Axios, багато аналітиків розглядають ці рішення як спробу прем’єр-міністра оточити себе людьми, які сприймаються як лояльні до нього, що водночас може послабити незалежність державних інституцій.
Звинувачення в ухиленні від відповідальності
Критики прем’єр-міністра зазначають, що Нетаньягу, замість того, щоб зіткнутися зі зростаючими звинуваченнями в провалах політики безпеки до 7 жовтня, прагне усунути людей, які могли б звинуватити його у можливому державному розслідуванні. Опозиційний Рух за якість уряду в Ізраїлі (цитований зокрема Reuters і AP) оцінює, що наміри прем’єр-міністра можуть бути спрямовані на те, щоб запобігти ретельному вивченню провалів 7 жовтня і заблокувати подальше розслідування справи «Катаргейт».
Досі Нетаньягу рішуче виступав проти закликів створити офіційну слідчу комісію для вивчення загальної підготовки уряду та служб до нападу ХАМАС. Як зазначає Associated Press, прем’єр-міністр стверджує, що така комісія, до складу якої входили б люди, призначені судовими органами, може бути політично упередженою. Це також ускладнюється невирішеною проблемою людей, викрадених і утримуваних в Секторі Гази.
Уряд Ізраїлю, за підтримки єгипетських і катарських посередників, намагається добитися звільнення кількох десятків ізраїльтян. Чинні домовленості про припинення вогню, хоча вони тимчасово сприяли звільненню деяких заручників, не призвели до звільнення всіх. Бар зробив значний внесок у переговори, повідомляють Sky News і ABC News. Тому раптова зміна посади глави «Шин Бет» може вплинути на подальший хід цих переговорів.
Можливі політичні наслідки та подальші перспективи
Ізраїль продовжує боротися з найгіршою кризою у сфері безпеки за останні десятиліття, водночас стикаючись зі все більшим внутрішнім розколом. Заміна вищих посадовців, пов’язана не лише з відповідальністю за 7 жовтня, але й із поточними розслідуваннями щодо корупції та зарубіжних зв’язків, викликає сумніви щодо стабільності правління Нетаньягу. Деякі коментатори, на яких посилається The Jerusalem Post, попереджають про конституційну кризу: прем’єр-міністр може проігнорувати заперечення Генерального прокурора та спробувати проштовхнути рішення про звільнення Бара, яке, ймовірно, передасть до Верховного суду.
Варто додати, що існує також суспільний тиск щодо притягнення до відповідальності політиків і чиновників, які, на думку громадян, не виконували своїх обов’язків до та під час трагічного нападу в жовтні. У цьому контексті в Ізраїлі все частіше говорять про дострокові парламентські вибори або розпад правлячої коаліції у разі загострення конфлікту між Нетаньягу та державними інституціями.
Відставка Ронена Бара була б першим в історії випадком звільнення чинного глави «Шин Бет». Ця подія ілюструє масштаби напруженості всередині ізраїльської влади в контексті війни в Секторі Гази та подій 7 жовтня 2023 року.
Як зазначають Reuters, AP, Axios, ABC News, Sky News, PBS і The Jerusalem Post, ситуація є частиною поточної політичної та інституційної кризи в Ізраїлі. Невизначеність щодо наступних кроків уряду, суперечка з Генеральним прокурором і триваючі переговори щодо заручників створюють зростаючу атмосферу тривоги в Ізраїлі. Зрештою, результат звільнення Ронена Бара – і потенційна реакція Верховного суду та громадської думки – можуть визначити майбутню форму ізраїльської політичної сцени та долю конфлікту в Секторі Гази.
Автор — Адам Явор,
полковник запасу польської контррозвідки,
незалежний експерт у сфері діяльності спеціальних служб
Джерело: https://infosecurity24.pl/za-granica/trzesienie-ziemi-na-szczytach-izraelskich-sluzb-netanjahu-chce-zwolnic-szefa-szin-bet
Примітки:
[1] Ронен Бар (справжнє прізвище – Березовський), з 1993 року – кадровий співробітник «Шин Бет». На посаду директора цієї спецслужби призначений у жовтні 2021 року.
[2] Назва «Катаргейт» – за аналогією Вотергейту, політичного скандалу у США у 1972-1974 роках, що виник через постійні спроби адміністрації президента Річарда Ніксона приховати свою причетність до злому штаб-квартири Національного комітету Демократичної партії у Вашингтоні.
[3] Йоав Ґалант, колишній командувач Південного командування Армії оборони Ізраїлю, міністр оборони (2022-2024). У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт.
[4] Генерал-лейтенант Герці Галеві, начальник Управління військової розвідки (2014-2018), начальник ГШ ЦАХАЛ (2023-2025).
[5] Ізраель Кац закінчив військову службу у званні капітана. Міністр розвідки (2015-2020). Міністр оборони з 2024 року.
[6] Контр-адмірал Даніель Хагарі, з 1995 року проходив службу в елітному спецпідрозділі ВМС «Шайєтет 13», командир цього спецпідрозділу (2019-2021), керівник прес-служби ЦАХАЛ (2023-2025). Розглядався як можливий кандидат на посаду командувача ВМС Ізраїлю, однак через суперечки з політичним керівництвом країни звільнився з військової служби.
Переклад і примітки Володимира Паливоди
