Перспективи розвитку французько-польського двостороннього співробітництва та його значення для Європи й України
Підписання 9 травня 2025 року нового всеохопного договору про двостороннє співробітництво між Францією та Польщею свідчить про налаштованість сторін до активізації двосторонніх контактів, а також про зусилля, які здійснюються Парижем і Польщею для консолідації європейської єдності. Потреба у цьому є очевидною і пояснюється намірами нової американської адміністрації припинити чи, принаймні, звести до мінімуму участь США у процесах та конкретних заходах із забезпечення на належному рівні європейської безпеки.
Франція, як один із найбільш впливових та потужних лідерів Європи, підтримує відповідні зусилля Європейської комісії у цьому напрямку і конкретизує у такий спосіб свої дії з метою посилення оборонних та безпекових спроможностей ЄС.
Створюючи свої особисті альянси, Париж не тільки виступає таким собі прискорювачем європейської інтеграції, але й демонструє свою провідну роль у цих процесах в рамках ЄС. Згідно з коментарем радника президента Франції, таке прискорення стане «кульмінацією, а також своєрідним новим відправним пунктом для наших європейських амбіцій» [1].
У контексті стратегічного виміру французько-польського договору Париж посилює зв’язки з впливовими країнами континенту та своїми головними партнерами в ЄС, до яких, безсумнівно, належить і Польща. За таких обставин важливою є роль Польщі в системі ЄС з погляду:
- її геополітичного значення, яке набуло особливої значущості та актуальності у зв’язку з російською агресією проти України;
- важливої ролі, яку відіграє Варшава в НАТО в контексті функціонування блоку на тлі російської агресії проти України;
- розвитку ЗС (у 2024 році на оборону витрачено 4,12 % ВВП, а у 2025 році ці витрати заплановані на рівні 4,7 %), які незабаром будуть найбільшою за чисельністю армію Європи (за оцінками одного з провідних європейських аналітичних центрів — Інституту Жака Делора: «Польща стала ключовим гравцем у європейській обороні. Сьогодні це держава-член з найбільш реальними амбіціями в цій сфері»);
- сталого економічного розвитку (шоста економіка ЄС);
- демографії (п’ята країна в ЄС).
Французькі експерти відзначають, що таке посилення французько-польської співпраці активізувалось і стало можливим із приходом до влади у Варшаві ліберального проєвропейського уряду Дональда Туска, який змінив євроскептиків і націоналістів з партії «Право і справедливість», що упродовж попередніх восьми років були при владі. Це породило багато надій у Парижі та інших європейських столицях [2].
Відзначається, що всеохопний договір із Варшавою підготовлений за моделлю тих, які були укладені Парижем з Німеччиною у 1963 році, Італією у 2021 році та Іспанією у 2023 році. При цьому його особливістю є те, що договір укладений вперше з країною, з якою Франція не має спільних кордонів, та в умовах ведення повномасштабної війни у Європі.
Деталі наповнення договору за змістом не розголошуються. Наразі відомо лише, що вона охоплює широкий спектр сфер та напрямків двостороннього співробітництва. При цьому оборонна та безпекова складові двостороннього співробітництва знаходяться у центрі договору — є її основою.
На завершальному етапі підготовки договору до підписання Е. Макрон, перебуваючи з візитом у Варшаві у грудні 2024 року, так оцінив місце і роль Польщі на сучасному етапі та важливість посилення співробітництва з нею: «…із моменту вторгнення в Україну Польща відіграє надзвичайно важливу геополітичну роль в Європі. Вона стала одним з наріжних каменів НАТО перед російським імперіалізмом і в найближчому майбутньому матиме найбільшу за чисельністю армію в Європі. …Договір дозволить ще більше посилити зв’язки між нашими країнами в стратегічних сферах від оборони до енергетики, зокрема ядерній, науково-технічній, а також мовній, культурній та інших» [3].
Окрім того, Франція закріпила договором розвиток оборонно-промислового співробітництва — сфери, яка зазнала стагнації у двосторонніх стосунках після анулювання Варшавою у 2016 році контракту з Airbus на поставку гелікоптерів на суму 3 млрд євро.
У контексті оцінок налаштованості польського керівництва до посилення співробітництва на європейському рівні заслуговують на увагу оцінки Інституту Монтеня: «Дональд Туск, схоже, готовий диверсифікувати свої оборонні партнерства, щоб збалансувати велику залежність Польщі від Сполучених Штатів. Польща, безумовно, є дуже атлантистською, але вона чутлива до поняття європейського суверенітету, яке проштовхує Франція. І це те, у що хочуть вірити в Парижі».
Загалом, ніхто не піддає сумніву безпековий та оборонний характер укладеного на двосторонньому рівні договору, а також те, що він матиме позитивний вплив на європейську безпеку.
За оцінками представників французької сторони, Париж і Варшава на сучасному етапі краще розуміють одне одного в питанні необхідності зміцнення спроможностей ЄС і в проблемі війни в Україні: з одного боку, Франція визнала правильність дій Польщі в контексті російської загрози, а з іншого — Польща підтримує Париж, який протягом багатьох років виступає за більшу європейську автономію від США в сферах оборони та енергетики.
Такий підхід сторін дає можливість зміцнити європейську оборонну складову в рамках НАТО і розбудовувати справжній суверенітет Європейського Союзу в сфері безпеки. Для Польщі, яка історично, як згадувалось вище, була значною мірою орієнтована на співробітництво із США у безпековій сфері і чия доктрина безпеки базувалася майже виключно на американській військовій допомозі і її «ядерній парасольці», це означає серйозні зміни у сприйнятті нею оборонних питань в контексті їх європейського виміру.
Звичайно ж, Польща, укладаючи стратегічний договір із Францією, не відмовиться остаточно від співробітництва із США, яке залишатиметься на високому рівні. Так, останнім прикладом американо-польського оборонного співробітництва є погодження Державним департаментом США 29 квітня 2025 року поставки Польщі партії з 400 ракет класу «повітря-повітря» AIM-120D (остання /4-а/ модифікація базової AIM-120; основна зброя літаків F-15, F-16, F-18, F-22; дальність пуску — 180 км) на суму 1,33 млрд доларів. Окрім самих ракет, РП також отримає транспортні контейнери, комплекти систем наведення, програмне забезпечення та запчастини [4].
Проте досягнення нових домовленостей із Парижем, як вважають експерти, змінить пріоритети Польщі на користь Франції, з огляду на її європейські амбіції, потужну науково-технічну і технологічну базу, а також наявність ядерного компонента у складі ЗС.
Багатосторонність договору, що має стратегічний характер, потребувала від сторін врахування значної кількості деталей та особливостей її реалізації. Тому Париж і Варшава працювали над його положеннями не менш як рік (перша інформація про підготовку документа з’явилась ще на початку 2024 року.) Звучали окремі заяви про те, що двосторонній документ буде підписано до 1 січня 2025 року, тобто, до дати, від якої Польща розпочала своє 6-місячне головування в ЄС.
Однак це сталося 9 травня 2025 року. Вибір цієї дати також вважається символічним з огляду на помпезне святкування в Москві, яка веде повномасштабну війну в Європі, Дня перемоги Радянського Союзу у так званій Великій Вітчизняній війні. Московське святкування проігнорували ЄС та його країни-члени (крім Словаччини). Ось як повідомляє про факт підписання договору і його міжнародне тло французький телеканал «France 3»: «У той час, коли Путін в компанії лідерів близько 20 країн, зокрема китайського президента Сі Цзіньпіня, організував у Москві 9 травня 2025 року відзначення перемоги союзників проти нацистської Німеччини, Е. Макрон також працював на дипломатичному і оборонному полі. Його дії були більш скромними, але надзвичайно стратегічними» [5].
У цьому контексті слід також зазначити, що укладення нового договору про співробітництво з Польщею в День Європи 9 травня 2025 року згадується французькими аналітиками разом з візитом до Франції нового канцлера Німеччини 7 травня 2025 року (наступного дня після свого обрання) та його телефонною розмовою 8 травня 2025 року з президентом США. В ході цього контакту Д. Трамп окрім іншого пообіцяв Ф. Мерцу підтримувати Німеччину разом із Францією, Великою Британією, Польщею та іншими європейськими партнерами у процесі реалізації зусиль, спрямованих на досягнення тривалого миру в Європі.
А вже 10 травня 2025 р. за ініціативою Е. Макрона лідери всіх згаданих Д. Трампом у розмові з Ф. Мерцом країн Європи прибули до Києва, щоб:
а) засвідчити підтримку Києву;
б) спробувати вплинути на Москву та переконати Путіна погодитись на повне та безумовне припинення вогню на 30 діб;
в) спонукати сторони, насамперед Москву, до проведення упродовж 30-денного перемир’я прямих мирних переговорів про припинення війни.
Символічне фото чотирьох керівників у вагоні потягу Е. Макрон у соцмережі Х підписав словами (мовами всіх членів делегації), які стисло, але дуже точно передали ідею, мету та дух їхньої поїздки: «У дорозі до Києва. Заради України. Заради Європи».
У разі відмови Москви прийняти заклики про перемир’я та подальших прямих мирних перемовин, на які, як наголосив Е. Макрон, Україна погодилась ще 11 березня 2025 року, «тиск європейців на Росію буде суттєво посилено в повній координації зі США», — цитує французького президента Le Monde. При цьому, згідно із заявою французького лідера, «в умовах російської агресії відповідь має бути колективною» [6].
Новий канцлер Німеччини Ф. Мерц пригрозив Москві «масовим посиленням санкцій …політичних, звичайно, але також фінансових і військових» [7]. У контексті останнього аналітики одразу ж згадали про перебіг подій навколо очікування рішень попереднього уряду в Берліні щодо німецьких ракет «повітря-земля» «Таурус» (дальність пуску базової моделі KEPD 350 — понад 500 км). До слова, Москва в разі передання ракет Україні та їх використання на полі бою, через своїх пропагандистів залякувала Берлін, нібито розцінюватиме це як участь Німеччини у війні.
Велика Британія безпосередньо перед візитом К. Стармера до Києва 9 травня 2025 року вже оголосила про черговий пакет санкцій щодо Росії, включно із заморожуванням активів кількох директорів нафтотрейдерської компанії Coral Energy Group, яка тепер відома як 2Rivers Group. Ширший пакет санкцій Лондона, спрямований проти близько100 нафтових танкерів з так званого тіньового флоту Росії, був цього ж дня оголошений на зустрічі у Норвегії лідерів країн Об’єднаних експедиційних сил, очолюваної Великою Британією безпекової коаліції [8].
Вищезазначене ще раз підтверджує комплексність підходів Франції до європейських проблем, серед яких найбільш чутливою та дестабілізувальною є агресія Росії проти України. Укладення угоди з Польщею та подальший візит Д. Туска разом із лідерами Франції, Великої Британії та Німеччини підтверджує формування нових європейських альянсів, діяльність яких не залежатиме від позицій окремих «незгодних» у ЄС (згадаймо поведінку та дії передусім Словаччини, Угорщини), зокрема на українському треку, які серйозно блокують ухвалення рішень ЄС та їхню реалізацію щодо надання допомоги Україні. Ба більше — вони підіграють Москві, фактично просуваючи на європейському рівні її інтереси.
Беручи до уваги, в першу чергу, оборонний характер французько-польського договору, його безпекову спрямованість та візит до Києва після його укладення лідерів країн-підписантів разом із керівниками ще двох впливових країн Європи слід вважати, що:
- поліпшення взаєморозуміння та зміцнення співпраці завдяки підписанню документа з акцентом на безпекову та оборонну сфери між двома важливими й послідовними союзниками України у її протистоянні російській агресії сприятиме збереженню цієї підтримки у майбутньому;
- укладення договору двома потужними країнами-членами ЄС, одна з яких безпосередньо межує з Україною, свідчить про подальшу консолідацію проєвропейських сил із проукраїнськими позиціями в ЄС, що загалом також є важливим аспектом з погляду підтримки України на рівні європейських інституцій;
- вимальовується новий альянс країн-лідерів ЄС на підтримку України, який отримає схвалення США не тільки з огляду на намагання Д. Трампа зупинити російську агресію та низьку ефективність зусиль Вашингтона в цій справі (за майже три місяці, починаючи з Джидди, не досягнуто жодної домовленості), а й як такий, що є певним результатом зовнішньої політики нової американської адміністрації, спрямованої на зменшення ролі США в європейській безпеці та активніше залучення самих європейців до врегулювання європейських справ.
Сергій Музиченко, Володимир Паливода,
незалежні експерти.
Використані джерела:
- Macron va enchaîner les rendez-vous pour afficher son “ambition européenne” // https://www.france24.com/fr/info-en-continu/20250430-macron-va-encha%C3%AEner-les-rendez-vous-pour-afficher-son-ambition-europ%C3%A9enne.
- La France et la Pologne veulent signer un traité de coopération // https://www.lesechos.fr/monde/europe/la-france-et-la-pologne-veulent-signer-un-traite-de-cooperation-2118726
- Signature d’un traité de coopération avec la Pologne // https://www.lechiquiersocial.com/signature-dun-traite-de-cooperation-avec-la-pologne/
- Poland — AIM-120D Advanced Medium Range Air-to-Air Missiles // https://www.dsca.mil/Congressional-Notification-Archive/Article/4168673/poland-aim-120d-advanced-medium-range-air-to-air-missiles
- Emmanuel Macron a signé à Nancy un traité de défense et d’assistance mutuelle avec le Premier ministre polonais Donald Tusk // https://france3-regions.francetvinfo.fr/grand-est/meurthe-et-moselle/nancy/direct-emmanuel-macron-est-attendu-a-nancy-pour-signer-un-traite-d-amitie-historique-avec-le-premier-ministre-polonais-donald-tusk-3150188.html
- En direct, guerre en Ukraine : en visite à Kiev, Emmanuel Macron menace la Russie de sanctions « plus dures » si Vladimir Poutine n’accepte pas un cessez-le-feu // https://www.lemonde.fr/international/live/2025/05/10/en-direct-guerre-en-ukraine-en-visite-a-kiev-emmanuel-macron-menace-la-russie-de-sanctions-beaucoup-plus-dures-si-elle-n-accepte-pas-un-cessez-le-feu_6602792_3210.html
- Merz droht Putin mit „massiver Verschärfung der Sanktionen“ // https://www.bild.de/politik/inland/exklusives-interview-in-bild-merz-droht-putin-mit-massiver-verschaerfung-der-sanktionen-681eea92c956e61cc27b35bd
- Велика Британія ввела санкції проти директорів нафтотрейдерської групи через зв’язки з Росією // https://www.reuters.com/business/energy/uk-sanctions-directors-oil-trading-group-over-russian-ties-2025-05-09/
