Ціна війни проти України. Початок економічної кризи в Росії
Для економіки Росії 2025 рік став переломним. Після відносно динамічного розвитку у неї почався процес загальної стагнації, а в цивільному секторі навіть рецесія;
з січня 2026 року економічні проблеми в РФ почали збільшуватися прискореними темпами. Вже у найближчій перспективі вони, з високою ймовірністю, призведуть до масштабної кризи в країні;
як наслідок, вона не буде спроможною продовжувати війну проти України, принаймні, на нинішньому рівні інтенсивності, що змусить її змінити свою позицію на переговорах, а потім і погодитися на поступки;
і навіть більше, через економічну кризу Росія може повторити долю Радянського Союзу і незабаром зчезнути з мапи світу.
Незважаючи на певний прогрес у переговорах щодо припинення російсько-української війни, Москва не відмовляється від своїх цілей стосовно України як на стратегічному, так і на оперативно-тактичному рівнях.
Так, стратегічною метою Росії залишається знищення України як незалежної держави. Разом з тим, через неспроможність досягти такої мети у стислі терміни, на даному етапі вона намагається захопити всю територію Донбасу та вийти до м. Запоріжжя. Саме на цих напрямках наразі зосереджені основні наступальні дії ЗС РФ. Виходячи з цього, принципово важливим питанням для України є спроможність Росії продовжувати війну. Як і у будь-якої країни, це залежить від готовності її фінансової системи та економіки забезпечувати ведення бойових дій.
Як відомо, в 2025 році Росія відчула суттєві проблеми, які стали початком її економічної кризи.
Так, у минулому році економіка РФ формально зросла не більше, ніж на 1%, в той час, як у 2024 році такий показник становив 4,2%. Втім, навіть це незначне зростання було досягнуте лише внаслідок збільшення обсягів виробництва військової продукції. Хоча і з цим не все було просто. Цивільний сектор впав на приблизно 5%. Тобто, реальний ВВП Росії не збільшився, а навпаки, ще й зменшився.
Водночас різко збільшився дефіцит державного бюджету РФ. Початковий рівень цього показника на 2025 рік визначався у 1,17 трлн руб. В травні минулого року він був збільшений втричі до 3,79 трлн руб., а в жовтні – до 5,7 трлн руб. Незалежні експерти оцінювали його у 7-8 трлн руб. Частина цього надлишку була перекладена на 2026 рік.
Причини таких фінансових зсувів також відомі. Головна з них – певні дії США та ЄС з тим, щоб примусити Москву припинити війну проти України та змусити її через підрив російської економіки відмовитися від агресивної політики. В основному, для цього обмежувалися нафтогазові доходи Росії, які забезпечують переважну частину її державного бюджету.
Ключову роль у такій справі відіграли дії США зі зниження світових цін на нафту, що найбільше зашкодило Росії. Чималі негативні наслідки для неї мали вжиті заходи керівництва ЄС зі встановлення цінових обмежень на придбання російської нафти європейськими країнами. Крім того, США та ЄС посилили тиск на партнерів РФ з тим, аби примусити їх відмовитися від імпорту російських енергоносіїв. Для цього ще й була активізована протидія її «тіньовому флоту». Виконали свою відповідну справу й інші санкції.
На цьому фоні Росія, активізуючи бойові дії на фронті в Україні, була змушена збільшити військові видатки. За словами міністра оборони РФ А. Бєлоусова вони склали понад 6% від ВВП або 32% державного бюджету. Насправді видатки на воєнні дії були більші, оскільки частина з них приховувалась в інших статтях.
Це все змусило керівництво РФ жорстко економити бюджетні кошти у спосіб зниження видатків на підтримку цивільного сектора економіки країни та соціальну сферу, включно з субсидіями по іпотекам. Крім того, намагаючись стримати інфляцію, з 2024 року Центральний банк Росі зберігав високу кредитну ставку у 21%, що суттєво погіршило умови діяльності бізнесу через надмірно високе кредитування. Тому переважна частина підприємств цивільного сектору російської економіки опинились у вкрай складній ситуації. В найбільшій мірі кризові процеси вразили вугільну, металургійну, лісову, автомобілебудівну, літакобудівну та будівельну галузі, випуск сільськогосподарських машин та залізничний транспорт. Відносно позитивну динаміку зберігали лише галузі, безпосередньо пов’язані з виконанням військових замовлень.
З початку 2026 року кризові процеси в економіці Росії, які розпочались у році попередньому, прискорилися. Підтвердилися всі негативні прогнози, які передбачалися раніше. Насамперед мається на увазі різке загострення фінансових проблем країни. Причому, уряд РФ фактично перестав контролювати ситуацією в цій сфері, що підтверджується показниками дефіциту державного бюджету, інфляцією та діяльністю банківської системи. Вони безпосередньо пов’язані з виробничим сектором.
За офіційними даними російських статистичних органів, в січні 2026 року дефіцит державного бюджету Росії склав 1,7 трлн руб. Ще про більшу цифру – 1,8-2 трлн руб. – повідомляють незалежні експерти. Це близько половини планового дефіциту за весь рік, який був визначений у 3,8 трлн руб.
Головною причиною такого стану справ стало зниження доходів державного бюджету РФ на близько 12% у порівнянні з груднем 2025 року. В основному це знову ж таки було пов’язано зі скороченням нафтогазових доходів державного бюджету, які впали на 12% до 393 млрд руб. (5,1 млрд дол.). Такий рівень є мінімальним з часу піку епідемії COVID-19 у 2020 році. Для порівняння: в грудні минулого року він становив 448 млрд руб., а в січні 2025 року – 789 млрд руб.
В лютому ц.р. нафтогазові доходи Росії далі зменшувались. Точні цифри поки що відсутні, однак, про таке свідчить суттєве падіння обсягів імпорту російської нафти Індією.
Жодної можливості переламати таку ситуацію у нафтогазовій сфері на свою користь Росія не має. Реальні показники для стійкого зростання світових цін на нафту відсутні. Те незначне підвищення, яке сталося в січні поточного року, було тимчасовою реакцією ринку на можливу військову операцію США проти Ірану. І навіть більше, нафтові ціни будуть падати, оскільки на ринку вже починає з’являтися венесуельська нафта. А у випадку позитивного завершення переговорів між США та Іраном щодо його ядерної програми збільшаться обсяги надходження на ринок також і іранської нафти.
Поряд з цим, до кінця поточного року Росія остаточно втратить європейський ринок нафти і газу. До мінімуму зменшать або повністю припинять імпорт російських енергоносіїв також Індія і Туреччина. Єдиним потужним партнером Росії в нафтогазовій сфері залишиться Китай, але він також буде імпортувати її енергоносії лише зі значними знижками.
Тому до кінця 2026 року дефіцит державного бюджету Росії може зрости до понад 10 трлн руб., або 3,5-4,5% від ВВП, тобто, в 2-3 рази вище за запланований рівень. З огляду на це, у поточному році ситуація буде набагато гірша, ніж у попередньому. З урахуванням дефіцитів регіональних та міських бюджетів, пенсійного і фонду соціального страхування, загальний дефіцит бюджетних коштів в Росії становитиме 15-17 трлн руб.
Зрештою, стрімко зростає інфляція, а всі намагання уряду зупинити її неефективні. Навіть за офіційними даними, в січні 2026 року вона становила 2,11%, що стало найбільш високим показником з березня 2022 року на початку війни. У річному вимірі це складає 6,5%. Хоча, насправді вона може бути набагато більшою. За оцінками незалежних експертів, в січні нинішнього року її рівень був не нижче 5-10%, а за окремими видами товарів – понад 30%.
Таке ж повторюється і в лютому ц.р. та навіть у ще більших масштабах через значне збільшення вартості комунальних послуг.
Уряд РФ пояснює стрибок цін у січні ц.р. збільшенням податку на додану вартість з 20 до 22% та називає це «одноразовим явищем». Однак ціни піднялись і на товари, які не обкладаються ПДВ. Тому причина «сплеску» інфляції більш глибока. Збільшення ПДВ лише прискорило інфляційний процес в Росії.
Основною його рушійною силою є випуск Центральним банком РФ незабезпечених коштів для покриття дефіциту державного бюджету. Так, за чотири роки війни рублева грошова маса в Росії збільшилась майже вдвічі, з 64 трлн руб. до 126 трлн руб. За цей же період ВВП зріс, максимум, на 7,5% (з урахуванням падіння ВВП на 2% в 2022 році). Насправді він ще менший. Тому станом на початок січня 2026 року незабезпечена грошова маса в Росії становила до 40%.
Очевидно, що у січні-лютому поточного року така тенденція зберігалась. Даних щодо загальної грошової маси не знайдено. Однак, в січні ц.р. готівкова маса збільшилась на 2%. Це близько 25% у річному вимірі, що значно більше очікуваного зростання ВВП. Тому в 2026 році реальна інфляція в Росії суттєво перевищить визначений урядом рівень у 6%. Остаточно спрогнозувати даний показник неможливо. Та у випадку виникнення гострої кризи або дефолту, ціни можуть збільшитись в рази.
Вкрай складні проблеми охопили банківську сферу. Згідно з формальними критеріями, ще наприкінці осені минулого року в Росії розпочалася банківська криза. Про це свідчить вихід прострочених або проблемних кредитів на рівень у понад 10% від загального обсягу кредитування.
Зокрема, в листопаді 2025 року рівень таких кредитів у споживчій сфері становив близько 13%, а в корпоративній – 11,5%. Найгірша ситуація склалася у секторі житлового будівництва, де прострочені кредити складають до 70%, та у малому бізнесі, де такий показник становив близько 20% ще до підвищення ПДВ.
З грудня 2025-го інформація щодо стану справ у банківській сфері в основному закрита. Оприлюднюються лише окремі показники. Але, очевидно, що ситуація не покращилась.
Наразі дати раду зі згаданим питанням неможливо. Тому Міністерство фінансів Росії рекомендує банкам реструктурувати борги, тобто, погоджуватись на перенесення термінів їх повернення. Станом на середину лютого 2026 року загальна сума переглянутих кредитів становила близько 2,7 трлн руб.
На погляд фінансових аналітиків, банківська система Росії здатна протриматись не більше, ніж до середини осені 2026 року. Втім, вона може обвалитися будь-коли, якщо вкладники почнуть масово забирати свої кошти, або станеться банкрутство крупних компаній і вони не зможуть повернути взяті ними кредити.
Керівництво банківської системи Росії готує механізми запобігання можливого масового зняття коштів громадянами. Одним з таких є надання банкам права блокувати рахунки клієнтів під виглядом протидії доступу до них злочинців. Це вже робиться у досить широких масштабах. Крім того, розглядається варіант заміни банківських вкладів громадян державними облігаціями з довготривалими термінами погашення.
З початку 2026 року відзначається збереження негативних тенденцій також у роботі всіх згаданих вище проблемних галузях російської економіки. Крім того, вперше скоротились фізичні обсяги виробництва продовольчих товарів. Через підвищення ПДВ в масовому порядку почали зачинятися підприємства малого бізнесу. Відносно позитивну динаміку зберігають лише галузі, безпосередньо пов’язані з виконанням військових замовлень.
Зросла кількість галузей та підприємств, які через свій критичний стан почали звертатися до уряду по допомогу, що ще більше посилило навантаження на державний бюджет Росії. В найбільш важкому стані перебуває ВАТ «Российские железные дороги», яке для Росії стратегічно важливе за значенням. Станом на початок 2026 року її загальний борг досяг рівня у 3-4 трлн руб. Причинами цього стали прорахунки керівництва компанії, падіння експортних перевезень, збільшення видатків, негативні наслідки санкцій та значні витрати на обслуговування боргу (близько 350 млрд руб. у 2025 році).
Наприкінці минулого року керівництво ВАТ РЖД запросило у уряду термінову підтримку в обсязі 200 млрд руб. для стабілізації роботи компанії. Однак, через нестачу коштів Міністерство транспорту не змогло її задовольнити. Розглядається можливість виділення лише 65 млрд руб.
Сукупний борг російських компаній, які працюють в галузі житлового будівництва, становить 700 млрд руб. Головним чином це є наслідком різкого падіння попиту на нове житло через відміну урядом субсидій по іпотекам. Як наслідок, із 116 млн кв м. житла, які були введені в 2025 році, залишилися непроданими більш, ніж 80 млн кв м., тобто дві третини
Тому будівельні компанії не мають змоги повернути взяті кредити. Це стосується також найбільшої із них – дивелоперської компанії «Самолет». Її заборгованість становить 350 млрд руб. Компанія офіційно звернулася до уряду з проханням про допомогу в обсязі 50 млрд руб., однак їй було в цьому відмовлено.
Надання фінансової допомоги, зниження податків та різного роду пільг вимагають також підприємства вугільної, металургійної та нафтогазової галузей, в тому числі компанії Лукойл та Газпром. Уряд їх підтримати не може через що збільшується кількість збанкрутілих.
Зважаючи на такі обставини, багато хто з експертів передбачає, що в Росії вже влітку поточного року виникне повномасштабна фінансово-економічна криза. В такому плані сьогоднішня ситуація в РФ порівнюється з тим, що відбувалося напередодні дефолту в 1998 році та світової фінансово-економічної кризи в 2008 році, а також в 2014 і 2022 роках після першого нападу Росії на Україну та початку повномасштабної війни проти неї.
Звертається увага на те, що в першому випадку Росію врятували західні кредити, а в інших – фінансові резерви. Зараз нічого з цього немає. Ні США та ЄС, ні Китай кредитів їй не надають. А резервів у Фонді національного благоустрою фактично немає.
Економічна криза в Росії об’єктивно обмежить її здатність продовжувати війну проти України, принаймні на нинішньому рівні інтенсивності. В першу чергу через зниження можливостей військової промисловості країни з випуску озброєння та військової техніки, що спостерігається вже зараз. Так, ще влітку 2025 року більша частина підприємств російського ВПК вичерпала свої можливості з випуску озброєнь. Раніше проблема нестачі виробничих потужностей усувалась у спосіб їх розширення, включно зі спорудженням нових підприємств. В середині минулого року будівельні роботи почали згортатись і зараз практично припинилися. Про це свідчить скорочення набору нового персоналу у ВПК.
Водночас з вересня 2025 року розпочалось зниження темпів виробництва озброєння та військової техніки, а за деякими напрямами і фізичне падіння обсягів випуску такої продукції. Найбільше сповільнився випуск бойових броньованих машин, а обсяги виробництва боєприпасів та артилерійських засобів взагалі зменшились.
Виробництво систем управління, наведення, зв’язку зберігало позитивну динаміку, однак стало нестабільним. Випуск авіаційної техніки, яка в основному включала БПЛА, залишався на високому рівні, однак у листопаді 2025 року темпи її виробництва почали зменшуватись. Збільшення випуску БПЛА пояснює також і відносну стабільність виробництва комп’ютерних, електронних та оптичних засобів, оскільки їх значна частина застосовується саме у безпілотних літальних апаратах та управління ними.
Головною причиною таких проблем у роботі воєнно-промислового комплексу Росії є нестача коштів у її державному бюджеті для забезпечення його належного фінансування. Отож уряд РФ був змушений зменшувати видатки навіть за такими захищеними статтями як «оборона». Зокрема, в листопаді-грудні 2025 року їх було знижено на близько 20%. В результаті скоротилися і обсяги фінансування оборонних замовлень.
З тієї ж причини ВПК Росії став одним із основних генераторів кризи неплатежів в країні, в тому числі у цивільній сфері. Військові підприємства змушені виконувати державні замовлення. Тому вони укладають контракти із субпідрядниками без гарантій їх оплати або з її відтермінуванням. Внаслідок цього ті також залишаються без коштів і опиняються у такому ж стані.
У разі повномасштабної економічної кризи в Росії неминуче постраждає і військово-промисловий комплекс країни. Наслідком цього стане різке скорочення випуску в РФ озброєння і військової техніки, що призведе до збільшення їх дефіциту на фронті. Тому росіяни будуть змушені знижувати інтенсивність бойових дій.
Єдиним порятунком для Росіє є завершення війни. Як зазначалося вище, збільшити нафтогазові доходи Москва не може. Тому вона намагається отримати кошти для підтримки економіки на плаву за рахунок податків. Але це призводить лише до самоліквідації бізнесу або до того, що він піде «в тінь». Не рятує і зниження кредитної ставки до 15,5%, оскільки для нормальної роботи економіки вона має бути не більше 6-7%.
У такій ситуації відновлення миру не вирішить всіх проблем Росії але, принаймні, дасть їй змогу скоротити військові видатки та позбутися хоча б частини санкцій. Але відновити свої позиції на світовому ринку енергоносіїв вона не зможе. Тому не зможе і повернути собі основне джерело своїх доходів. В результаті Росія не буде здатна вийти навіть на довоєнний рівень. В кращому для неї випадку – десятиліттями вона залишатиметься відсталою та слаборозвинутою країною. А в гіршому – скопіює долю колишнього СРСР.
Отже, підсумки 2025 року засвідчили, що в Росії розпочалася економічна криза. З січня 2026 року вона почала прискорюватися та охопила як банківську, так і виробничу сфери. Причина – різке скорочення нафтогазових доходів Росії та підрив російської економіки, що є наслідком вжитих США і ЄС заходів з примушення її припинити війну проти України та відмовитися від агресивної політики.
Керівництво РФ не має жодної можливості усунути економічні проблеми без закінчення війни, а тому втрачає контроль над кризовими процесами в країні. Тому повномасштабна криза в Росії може виникнути вже у найближчій перспективі.
Ускладнення економічної ситуації в РФ негативно позначається і на виробничій діяльності військово-промислового комплексу країни. Поки що робота ВПК Росії дає можливість не припиняти війни проти України. Однак, ВПК вже змушений зосереджуватись на виробництві найбільш важливих на теперішній час озброєнь, якими є БПЛА, та знижувати випуск інших, зокрема, бронетанкової техніки та артилерії.
У перспективі це знизить спроможність Росії продовжувати війну в Україні, принаймні, нинішньої інтенсивності. Зрештою, вона не зможе здійснити потужний напад на Європу.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
Колаж «Центр протидії дезінформації»
