Зокрема, йдеться про юридичне врегулювання питань, пов’язаних із діяльністю таких структур в аспекті кримінальної відповідальності їхніх співробітників за шкоду, завдану національній безпеці в рамках співпраці з ворожими спецслужбами.

Останнім часом у Великій Британії надання приватних розвідувальних та безпекових послуг перетворилося на великий бізнес, до якого залучають колишніх співробітників спецслужб країни. Тому державні органи суттєво занепокоєні діяльністю цієї індустрії.

У звіті британської контррозвідки MI-5, оприлюдненому у жовтні 2024 року, зазначається, що Росія та Іран дедалі частіше залучають приватних розвідників та злочинців для виконання певних завдань у Великій Британії. Це є новою тенденцією. «Більш яскравою зміною у 2024 році стало те, що російські державні актори почали звертатися до своїх довірених посередників для брудної роботи, включно з приватними розвідниками й злочинцями як з Великої Британії, так і з третіх країн», — зазначається у звіті [1].

Деякі нюанси проблеми були нещодавно висвітлені у західних медіа (зокрема, «Голос Америки» [2], Politico [3]), які проаналізували заяву міністра безпеки Великої Британії Дена Джарвіса про нові вказівки щодо дотримання закону «Про національну безпеку». За його словами, «фахівці з безпеки стали привабливими посередниками для тих, хто хоче завдати шкоди Великій Британії. Приватні детективи, співробітники приватної розвідки та охоронці високопосадовців мають спеціальні навички, доступ до інформації та близькість до осіб, котрі становлять інтерес, чим хочуть скористатися ворожі актори» [4].

Урядовець закликав співробітників ПРК бути пильними та не співпрацювати із ворожими режимами (насамперед Росії, Ірану та Китаю), а також дав їм низку настанов і порад у плані запобігання порушення законодавства [5]:

• робота на іноземну державу не є незаконною, але допомога їй у діяльності, що завдає шкоди Сполученому Королівству, є кримінальним злочином;
• максимальне покарання за таку діяльність може становити до 14 років позбавлення волі;
• іноземні актори часто можуть діяти таємно або через посередників, а це ускладнює виявлення їхніх намірів і потребує застосування всіх запобіжних (контррозвідувальних) заходів, щоб переконатися, що ПРК не здійснює шкідливої діяльності на користь іноземної держави;
• можливі форми такої шкідливої діяльності: пряма або опосередкована робота на іноземну розвідку, а також здійснення іноземного втручання у спосіб розпалювання соціальної ворожнечі, дестабілізації громадської безпеки, нападу на іноземних дисидентів, передачі таємної інформації іншій державі;
• ПРК повинні визначати (розуміти), на кого вони насправді працюють, повідомляти про будь-які проблеми та поширювати інформацію серед своїх колег.

Настанови британського уряду для ПРК з’явилися на фоні того, що Велика Британія готується запровадити влітку 2025 року так звану Схему реєстрації іноземного впливу (Foreign Influence Registration Scheme, далі — FIRS) [6]. Її запровадження є однією з вимог вищезазначеного закону «Про національну безпеку».

Слід зазначити, що FIRS була розроблена ще влітку 2024 року. Однак, її запровадження було відкладено після парламентських виборів у Сполученому Королівстві (липень 2024 року) і спроби нового уряду перезавантажити відносини з Китаєм.

Упродовж кінця грудня 2024 року – січня 2025 року спецслужби здійснювали тиск на урядовців з метою включити Китай у розширений список країн, що потребують уваги. Особливо гострим стало це питання після скандалу, пов’язаного з дружбою брата короля, принца Ендрю, герцога Йоркського з китайським бізнесменом Янгом Тенбо (відомий також під іменем Янг Кріс), котрого британські спецслужби вважають китайським агентом. Спецслужби переконані, що завданням Тенбо було зближення з впливовими людьми Сполученого Королівства для здійснення подальшого впливу на них в інтересах Китаю. Наразі цьому громадянину КНР в’їзд у Велику Британію заборонений.

FIRS подібна до американської та інших систем реєстрації представників іноземних інтересів і вимагатиме реєстрації домовленостей щодо здійснення політичного впливу у Великій Британії за вказівкою (на прохання) іноземної держави (її представників).

Ухилення від реєстрації, коли вона є необхідною, або здійснення діяльності, яка обумовлена незареєстрованими домовленостями, стане кримінальним злочином.

Залучення іноземних ПРК до протистояння із західними супротивниками і «колективним» Заходом загалом та його союзниками (такими, наприклад, як Україна) є одним з важливих елементів гібридної війни проти Заходу, яку доволі активно упродовж останніх років ведуть Росія, Китай та Іран.

Співробітники ПРК збирають та аналізують інформацію про події у світі, зосереджуючи свою увагу, зазвичай, на безпекових питаннях та геополітичних ризиках. Інформацію вони отримують не лише зі ЗМІ та інших відкритих джерел (Open‏ ‎source ‎intelligence — OSINT) і більш удосконаленої форми (Professional OSINT — Rro-SINT), а й зі своїх власних джерел. Фактично — це агентурна розвідка (Human intelligence — HUMINT) [7].

Можливості ПРК використовуються внутрішніми і зовнішніми акторами в перспективі просування їхніх інтересів також шляхом здійснення у визначених країнах впливу на:

• громадську думку (діяльність, насамперед у соціальних мережах з використанням сил та засобів CYBINT — DNINT (Cyber intelligence-Digital network intelligence) для фальсифікації новинних сайтів та публікації хибної інформації (приклад — діяльність Тік-Ток піл час президентської кампанії 2024 року в Румунії);
• окремих осіб, насамперед на представників політичних, урядових та бізнесових кіл (HUMINT, приклад із принцом Ендрю).

Значним попитом у ПРК користуються замовлення, для виконання яких залучаються й інші можливості та способи їхнього виконання:

• SIGINT (ELINT, COMINT) — Signal intelligence (Electronic intelligence, Communications intelligence) — радіорозвідка, електронна розвідка, розвідка в мережах комунікацій;
• FININT (Financial intelligence) — фінансова розвідка;
• TECHINT (Technical intelligence) — технічна і технологічна розвідка;
• GEOINT (Geospatial intelligence) — геопросторова розвідка;
• IMGINT (Imagery intelligence) — аналіз зображень, отриманих у різний спосіб.
  
  [згорнути]

За оцінками експертів, у 2020 році бюджет ПРК, розташованих лише в Лондоні (відомому як «місто шпигунів»), наближався до 20 млрд доларів.

Події навколо російсько-української війни підштовхнули офіційні урядові структури до використання можливостей ПРК. Так, у квітні 2022 року уряд Великої Британії, беручи до уваги події в Україні, поставив перед керівництвом військової розвідки завдання щодо розширення співпраці з ПРК (зокрема щодо здійснення обробки космічних знімків, одержаних за допомогою розвідувальних супутників).

Питання можливого негативного впливу діяльності ПРК на національну безпеку Сполученого Королівства на той час ще не стояло так гостро, як це було заявлено у згаданому висновку МІ-5 за 2024 рік. Хоча вже тоді діяльність ПРК мала доволі чутливий негативний відтінок, зокрема, в аспекті їхньої ролі в процесі виходу (2015-2019 роки) Великої Британії з ЄС в контексті впливу на волевиявлення громадян.

Характерним прикладом такої діяльності є ПРК Cambridge Analytica (далі — СА), яка була створена у 2013 році як дочірня структура іншої ПРК — SCL Group. Вона спеціалізувалася на наданні консалтингових послуг у політичній сфері, використовуючи при цьому технології глибинного аналізу даних (зокрема, із соціальних мереж) для розроблення стратегічної комунікації в мережі Інтернет під час виборчих кампаній [8]. За повідомленням газети The Guardian, CА сформувала глобальну мережу своїх джерел і мала їх у 68 країнах (станом 2018 рік) [9].

Вважається, що саме CА у 2016 р. допомогла тодішньому уряду переконати населення Великої Британії проголосувати на референдумі за вихід із ЄС. Але, як з’ясувалося пізніше, СА сприяла не тільки своєму урядові, але й зовнішнім гравцям, що були зацікавлені у дестабілізації й послабленні ЄС. Насамперед це була РФ, яка вважала, що вихід з організації такого потужного члена послабить ЄС та, загалом, єдність європейських союзників. В опублікованому через кілька років «Звіті про Росію», підготовленому парламентським Комітетом у справах розвідки та безпеки, йшлося вже про факти можливого втручання РФ у референдум щодо Брекзиту. У розслідуванні фігурувала й CА.

У статті The Guardian йшлося про 18-місячне розслідування щодо втручання СА в процес Брекзиту, наслідком якого стали нові докази тісного зв’язку ПРК з російськими кураторами, зокрема послом Росії у Великій Британії. У цій же статті зазначається, що «…11 березня 2016 року, тобто за три місяці до європейського референдуму і задовго до того, як хтось почав задаватися питанням про іноземне втручання у два політичні катаклізми 2016 року: Брекзит і вибори Трампа, — посольство Росії в Лондоні випустило прес-реліз (з протестом проти звинувачень щодо причетності Росії до її впливу на результати Брекзиту)» [10]. За кілька днів до цього міністр закордонних справ Філіп Хаммонд виступив з промовою в Chatham House, в якій зазначив, що «єдина країна, яка хотіла б, щоб ми покинули ЄС, це Росія».

Варто зазначити, що не зважаючи на полеміку, що розпочалась навколо СА після скандальних оцінок її причетності до Брекзиту і виборів в США, вже в 2017 р. до послуг цієї компанії звертався російський «Сбербанк» з метою отримання інформації, яка б дала йому змогу «покращити систему оцінювання кредитоспроможності (кредитних ризиків) клієнтів».

У 2018 р. полеміка навколо ПРК CА досягла апогею. Вона опинилася в центрі міжнародного скандалу коли стало відомо, що ПРК незаконно отримала доступ до даних 50 млн (за іншими даними, 87 млн) ​​користувачів Facebook, працюючи на президентську кампанію президента США Дональда Трампа у 2016 році [11]. Крім того, британський телеканал Channel 4 оприлюднив запис розмов з менеджерами ПРК, з яких можна дійти висновку, що співробітники СА вдаються до хабарів для дискредитації політичних діячів. Скандал призвів до того, що мережа Facebook закрила для CА доступ до будь-яких послуг.

Одним із провідних розробників програмного забезпечення СА, що забезпечило отримання інформації щодо користувачів Facebook, був співробітник ПРК Александр Коган, британець з російським корінням [12].

У травні 2018 року через зазначений скандал керівництво ПРК було позбавлене права вести бізнес за «неетичну поведінку», що призвело до її подальшого банкрутства та зникнення з ринку.