Вирішальний етап війни. Коли можуть призупинитися бойові дії?
Згідно з багатьма оцінками, незабаром війна Росії проти України може дійти до вирішальної фази. Також, якщо зважати на низку ознак, активні бойові дії можуть закінчитись вже восени цього року. Втім, не можна також виключати, що війна може тривати і у 2027 році. Головним чинником, що може її призупинити вже у недалекій перспективі, є військове послаблення Росії внаслідок її економічної кризи та покращення бойового потенціалу України завдяки консолідованій західній допомозі. Зважаючи на таку динаміку, ситуація буде найбільш негативною для Росії та позитивною для України у вересні-жовтні. Саме тоді і буде відомо: війна закінчиться в цей період, чи далі таки триватиме.
На погляд багатьох політиків і експертів, війна Росії проти України наближається до завершального етапу, принаймні, до тієї форми, в якій вона зараз відбувається. А її подальші перспективи визначатимуться вже у прийдешній осені. Про подібні оцінки йшлося у наших попередніх статтях на основі аналізу суто військових, економічних та політичних аспектів війни. У них та дослідженнях інших експертів міститься широкий спектр показників та фактів, які дають змогу усвідомити те, що відбувається. Вони досить точно відображають тенденції, які формують умови для якісних змін у ситуації довкола російсько-української війни. Можна визначити й ключові ознаки того, що такі трансформації вже наближаються. Про це також свідчать чинники, за допомогою яких можна зробити відповідні висновки. Передусім вони стосуються ситуації на фронті та економічних можливостей сторін.
Так, Росія і Україна фактично врівноважилися у наземних бойових діях. Фронт практично стоїть на місці з незначними зрушеннями, а Україна відвойовує більше територій, ніж їх захоплює Росія. Через масове застосування БПЛА на полі бою домогтися якісних наземних змін практично неможливо, навіть якщо Росія оголосить мобілізацію. Тому все вирішуватиме повітряна складова.
Наразі Україна має перевагу у БПЛА, як малої, так і середньої та великої дальності. Втім, Росія поки що домінує у ракетному озброєнні, насамперед щодо балістичних ракет. Саме вони найбільше дошкуляють Україні. Але з початком осені балістичні ракети з’являться у України, а згодом вона зможе масштабувати їх випуск. Це відчутно вплине на ситуацію. Сили оборони України (СОУ) зможуть досить швидко знищити виробництво російських балістичних та крилатих ракет, а також засобів ППО. Місцезнаходження заводів з їх виробництва відомі. Їх небагато і всі вони в зоні нашої досяжності. Щодо балістичних ракет, то збити їх надзвичайно важко. Особливо за умов, коли Росія не може забезпечити щільне прикриття всієї своєї території засобами протиповітряної оборони.
Для виконання вищезгаданого завдання Україні знадобиться максимум місяць. Тому вона може стратегічно панувати у повітрі вже з жовтня. Це дасть змогу остаточно зруйнувати російську нафтову галузь та перейти до знищення галузей газової та електроенергетичної. А з ними будуть знищуватись і інші підприємства ВПК, склади та об’єкти транспортної інфраструктури. Тим паче, що окрім балістичних ракет будуть використовуватися БПЛА, яких у України стає щоразу більше. Зрозуміло, що Україна не зможе зруйнувати всю російську економіку. Але цього і не потрібно. Досить лише завдати критичних збитків окремим ключовим галузям, що викличе у Російській Федерації хаос. Як наслідок, вона не зможе продовжувати війну. Саме це зараз виконує Україна. І досить успішно.
На такому фоні в Росії вже настає гостра фаза економічної кризи. Причини та прояви її відомі, не потребують якоїсь деталізації. Кризові процеси швидко охоплюють РФ, а СОУ ударами по російській економіці їх актуалізує. Максимум, до середини осені поточного року економічна ситуація в Росії різко загостриться і стане відчутно гіршою за ту, що колись виникла з розпадом СРСР.
Це все чудово усвідомлює російський бізнес, зокрема, близькі до Кремля політико-олігархічні кола, які почали масово виводити з Росії свої капітали. Наслідком, як і свідченням цього стало рекордне падіння фондового ринку Росії в липні цього року, яке перевищило зниження відповідних показників під час фінансово-економічної кризи у світі в 2008-2009 роках та епідемії COVID-19, яка призвела до зупинки значної частини світової та російської економік. Це починають усвідомлювати і багато пересічних росіян, які кинулися відмовлятися від накопичень своїх заощаджень в банках, закривати рахунки, переводячи гроші у готівку. З початку поточного року громадяни Росії забрали з банківської системи понад три трильйони рублів. До того ж їх не зупиняють досить високі відсотки виплат по депозитах у 16 %. Поки що обсяги таких знятих коштів відносно незначні, оскільки загальна сума накопичень в банках становить понад 60 трлн руб. Але процес тільки розпочався і стає все більш масштабним. Згідно з прогнозами незалежних фінансових експертів, гостра фаза фінансової кризи в Росії виникне в середині осені. За всіма відомими критеріями вона вже розпочалася. Так, щонайменше 20 % банківських кредитів вже не обслуговуються.
Хоча, уряд РФ і без того вже втрачає можливість фінансувати війну. Наразі видатки з бюджету вдвічі перевищують надходження до нього. Покрити дефіцит уряд не може навіть за рахунок внутрішніх запозичень, які були єдиним для цього джерелом. Практично немає можливості підвищити податки, збільшити фінансові резерви та потенціал зростання нафтових цін. За таких умов банки та інші інвестори припинили придбання облігацій державного займу. Тому 20 липня торгівля ними на біржових аукціонах була припинена. Найближчим часом якогось відновлення не передбачається. Тому вже наступної осені дефіцит державного бюджету в РФ збільшиться до рівня, який можна буде вважати неприйнятним.
У США вже переконуються, що Україна починає перемагати у війні, а Росія втрачає можливість її продовжувати. Президент Д. Трамп, який завжди стає на бік переможця, привселюдно визнав таким Україну. Він перестав тиснути на нашу державу у питанні її згоди на російські умови припинення війни і планує розширити постачання нам зброї, хоча і за європейські кошти. Водночас Д. Трамп погодився ухвалити розроблені американським сенатором Ліндсі Гремом так звані «пекельні санкції» щодо Росії. Після певного доопрацювання вони можуть бути запроваджені у серпні поточного року та нищівно позначитися на економіці Росії вже восени.
Щодо відновлення миру в Україні, хоча б тимчасового, то це стає для Д. Трампа особливим за значенням в зв’язку з наближенням виборів до Конгресу США в листопаді. Призупинення російсько-української війни, зважаючи на позицію України, а тим паче, її перемога за підтримки США сприяло б відчутному підвищенню рейтингу Д. Трампа, оскільки більшість американців на боці нашої держави. Даний факт є одним із найбільш потужних чинників впливу на війну Росії проти України. Санкції Ліндсі Грема можуть змусити весь світ зробити вибір між США та Росією. Це буде стосуватись також Китаю, як головної опори Російської Федерації у її війні проти України.
Китай все це спостерігає і вже публічно розійшовся з Путіним і з путінським режимом. Як відомо, це сталося це під час візиту Путіна до Пекіну в травні 2026 року і мало вигляд знущання. Так, китайська сторона супроводила офіційний обід за участю Глави КНР Сі Цзіньпіня та Путіна музикою з балету «Лебедине озеро», який, зазвичай, транслювався по радянському телебаченню в дні оприлюднення смерті лідерів СРСР… Потім Пекін почав налагоджувати контакти з представниками другого ешелону російської влади. Саме вони можуть піднятися після падіння режиму Путіна. Китай йому геть-чисто допомагати не буде.
Чітка і однозначна позиція з підтримки України лідерів НАТО, ЄС та провідних європейських країн, яким вдалося об’єднатися зі США. Це продемонстрував саміт Великої сімки в червні. Його головним підсумком стало рішення щодо проведення спільної з Україною операції з примушення Росії до миру. Наразі у її рамках Україна завдає ударів по критичних об’єктах нафтової та іншої інфраструктури Росії, а Європа і США фінансують і постачають нашій державі БПЛА. Операція розрахована до середини серпня поточного року.
Всі щойно згадані процеси незворотні за характером, хоча Росія все ще намагається їх пригальмувати і домогтися хоча б мінімальних успіхів у війні. Мається на увазі взяття під контроль всієї території Донбасу, що дало б їй змогу оголосити про «досягнення цілей СВО».
Саме на цьому Росія зараз зосереджує всі свої сили і навіть за рахунок інших напрямків. Водночас посилюються повітряні атаки на ключові елементи військової, військово-промислової, економічної, енергетичної, транспортної і логістичної інфраструктури України. Ці дії ще й супроводжуються терором проти мирного українського населення. Таким чином Росія намагається захопити весь Донбас силоміць і підірвати подальший опір України. Як це відбувається – також відомо, тому не будемо деталізувати таке питання. Тут немає нічого нового, за винятком того, що росіяни йдуть «ва-банк». Так, з початку липня Росія застосовує для ударів по Україні майже вдвічі більше балістичних ракет, ніж може виготовити. За перші три тижні липня було запущено 107 таких ракет, в той час, як їх місячне виробництво складає близько 60 одиниць. Тобто, Росія почала використовувати накопичені запаси, не переймаючись їх поповненням. Очевидно, сподівається, що з осені і далі такі ракети не будуть потрібні у великій кількості. Крім того, для ударів по Києву вперше почали застосовуватись ракети для ЗРК С-400.
Ще одним показовим фактом стало збільшення Росією у другому кварталі поточного року військових видатків на 30 %. Підвищення світових цін на нафту не давало б їй змоги це зробити, оскільки додаткові кошти, в основному, були спрямовані на покриття дефіциту державного бюджету. Тому Москва могла збільшити видатки на війну лише за рахунок тих коштів, які планувалося спрямувати на військові потреби в другій половині поточного року, а точніше, у четвертому кварталі, оскільки у третьому кварталі війна триває навіть з більшою інтенсивністю.
Всі ці факти свідчать, що Росія під тиском своїх економічних та інших проблем вже змушена замислитися над призупиненням війни не пізніше середини осені поточного року. Бо тоді у неї не буде ані економічних, ані фінансових, ані військових чи людських ресурсів для продовження бойових дій. Тому Росія робитиме все, щоб максимально досягти своїх цілей стосовно України до жовтня поточного року. В липні-вересні слід передбачити, що буде збережена висока активність наступальних дій російських військ на фронті. Вони навіть посиляться з метою захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Водночас буде посилюватись і інтенсивність ракетно-дронових ударів по Україні. Такі зусилля росіян будуть підкріплюватись іншими діями, в тому числі спеціального характеру. Так, можуть статися замахи на керівництво України та навіть на проукраїнських політиків у США та Європі. Постало питання причини раптової смерті американського сенатора Ліндсі Грема в липні після того, як він був візитом в Україні. Адже його позиції були безапеляційно проукраїнськими, він мав вплив на Д. Трампа у позитивному для України та негативному для Росії сенсі, а також був основним ініціатором антиросійських санкцій.
Водночас Росія в обов’язковому порядку буде провокувати внутрішній розкол та протистояння в Україні. Останнім часом вона намагалася цього домогтися на підґрунті розбіжностей в деяких питаннях між керівниками Міністерства оборони та Збройних Сил України. І хоча це був, як мовиться, природній робочий момент нашого держкерівництва, але Росія і далі діятиме у цьому напрямі та у інших пропагандистських формах. В тому числі з метою дискредитації України на міжнародній арені.
Посилиться також негативна діяльність Росії з підриву єдності НАТО і ЄС щодо України методами «гібридних війн». Передусім мається на увазі збільшення обсягів підтримки в Європі проросійських, євроскептичних та націоналістичних сил. Особлива увага буде надаватися Словаччині і Болгарії, де до влади прийшли проросійськи налаштовані політичні сили. Як наслідок, Болгарія вже вийшла з Коаліції охочих, що очевидно було зроблено під впливом Росії. Крім того, та ж Росія активно збурює черговий спалах скандалу між Україною та Польщею на основі подій історичного минулого. Нещодавно ФСБ РФ передало Польщі начебто розсекречені матеріали про «звірства УПА проти поляків» на території Волині і Галичини в 1943-1944 роках.
Втім, Москві не вдається ані здолати Україну на фронті, ані знищити її економіку та оборонно-промисловий комплекс, ані залякати українців. Діяння Росії призводять до збільшення жертв серед мирного населення України та руйнують нашу економіку. Фактично зупинилась робота морських портів, що зриває експорт Україною зерна та інших продовольчих товарів. Однак, на відміну від Росії, у нашої держави є надійні партнери. Вони надають нам військово-технічну та фінансово-економічну допомогу, а також допомагають виробляти зброю на своїй території. Тому дійсно, Росія воює не лише з Україною, а й з Європою та, по суті, зі США. Вона ніколи не вдасться перемогти, оскільки їх економічний потенціал набагато більший, а наразі у них є бажання рішуче протистояти Російській Федерації.
Коли Росія остаточно переконається у таких перспективах, то вона може зважитися на кроки, що вважаються крайніми. Так, не виключено, що може напасти на одну з країн Балтії. А в якості умови припинення бойових дій та звільнення окупованих нею територій вона висуне вимоги до НАТО та ЄС припинити надання допомоги Україні. Однак, такі дії Росії малоймовірні, оскільки у неї не має достатніх сил. Хоча продемонструвати загрозу нападу вона цілком спроможна. Тим паче, що така демонстрація дійсно послаблятиме увагу НАТО і ЄС до України та ще й активує прояви розбіжності між їх членами.
Крім того, Росія може зважитися на ядерний шантаж. І робитиме це винятково для того, щоб пред’явити якийсь ультиматум Україні щодо капітуляції, вимагати її згоди на умови «російського миру». До застосування ядерної зброї скоріш за все не дійде, але мають бути передбачені заходи щодо такого стримування Росії. Один з теоретичних варіантів – участь України у ядерній складовій нової архітектури європейської безпеки. Зараз така складова обговорюється за ініціативою та під егідою Франції. Це може бути європейська система передового ядерного стримування. Нею передбачаються спільні дії Франції та її партнерів із застосування ядерної зброї у випадку виникнення ядерної війни. У Франції є ядерна зброя і засоби її доставки, за допомогою яких можуть завдаватися ядерні удари. Партнери мають забезпечувати такі її дії. До ініціативи Франції вже долучились Великобританія (також є ядерною країною), Німеччина, Норвегія, Швеція, Польща, Нідерланди, Бельгія, Данія та Греція. Поки що передчасно передбачати, чи погодиться Франція на ядерну взаємодію і з Україною. Але навіть саме порушення такої теми змусить Росію бути більш виваженою у своїх діях.
Отже, війна Росії проти України наближається до вирішального етапу. Протягом найближчих двох-трьох місяців стане зрозуміло, чи війна призупиниться вже до середини осені цього року, чи перейде у 2027 рік. В цьому плані головну роль відіграють кілька чинників – поширення в Росії економічної кризи, яка може стати катастрофічною вже на початку осені поточного року і різко знизити можливості щодо продовження війни; спільні зусилля України, США та Європи з примушення Росії до миру, що розраховані на такий же період.
Втім, Росія намагатиметься робити все можливе для того, щоб таки досягти своїх цілей стосовно України. Тому буде посилювати наступальні дії на фронті та ракетно-дронові удари по території України доти, допоки матиме таку можливість. Водночас активізуються «гібридні війни» проти Європи та демонстрація загроз нападу на неї.
Крім того, Росія може виставити ядерний ультиматум Україні з вимогами капітулювати та погодитися з російськими умовами миру. На такий випадок у України мають бути інструменти ядерного стримування Росії.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
Колаж informator.uа
