Ядерна безпека Європи. Франція бере на себе лідерство
Франція докладає зусиль, щоб створити європейську систему передового ядерного стримування Росії. Така система має бути доповненням до наявної системи розширеного ядерного стримування, очолюваної США. В рамках такої системи планується розмістити французькі літаки-носії ядерної зброї в європейських країнах. У тому разі, якщо вибухне війна, вони за підтримки партнерів Франції мають завдати ядерних ударів. Системою, яку створює Франція, не передбачається автоматичного застосування ядерної зброї у відповідь на ядерні удари по французьких союзниках. Йдеться лише про взаємодію. Втім, ініціатива Франції підтримується в Європі, оскільки таким чином з’являється можливість у європейських країн бути більш незалежними від США.
З 2025 року головним напрямом діяльності США та Європи в оборонних питаннях є створення нової системи європейської та євроатлантичної безпеки. Це вже неодноразово висвітлювалось в наших попередніх публікаціях. Але, для більш повного розуміння подальшого змісту статті, слушно коротко згадати про це ще раз.
Як відомо, в основі європейської безпекової архітектури є принцип перерозподілу функцій між США та Європою відповідно до головних загроз їх безпеці. Так, США зосереджуються на стримуванні Китаю у світі та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Європа ж у вигляді ЄС та європейської складової НАТО – на протидії Росії на Європейському ТВД і, зрозуміло, за американської підтримки. США надалі будуть гарантувати стратегічну ядерну безпеку Європи у вигляді взаємодії з Великобританією та обмежено – з Францією, які є ядерними державами. А також з іншими європейськими країнами, у яких є носії ядерної зброї, або вони можуть виконувати допоміжні функції при її застосуванні. В цьому плані США реалізують концепцію розширеного ядерного стримування, якою передбачається застосування ядерної зброї проти будь-якої країни, яка зважиться на ядерний напад на американських союзників. Тобто, ядерні сили США, по суті, інтегровані з НАТО. В той же час право на ухвалення відповідного рішення з такого питання залишається винятково за Вашингтоном. Те ж стосується Великобританії і Франції. Як правило, йдеться про їх стратегічні ядерні компоненти. Втім, слід брати до уваги і їх тактичні ядерні складові. Виходячи з цього, система розширеного ядерного стримування США та НАТО включає:
- на стратегічному рівні – ракетно-ядерні сили Сполучених Штатів Америки та Франції і Великобританії, які мають наземну, повітряну та морську складові;
- на тактичному рівні – авіацію США, Франції та Великобританії, а також низки інших європейських членів НАТО, сертифіковану для застосування тактичної зброї. При цьому ТЯЗ США зберігається на американських складах в Європі, а Франції – на складах, розміщених на її території. У Великобританії тактичної ядерної зброї немає.
Взаємодія між США, Великобританією та іншими країнами-членами Північноатлантичного союзу у ядерній сфері в мирний та військовий час відбувається через Групу ядерно планування НАТО (NPG), а також через Стратегічне командування Збройних сил США та генеральні штаби національних збройних сил країн-членів НАТО.
Ядерні сили Франції практично автономні. Країна не бере участі у роботі NPG. Взаємодія зі США та Великобританією в ядерній сфері відбувається на двосторонньому рівні. У тому випадку, якщо під час війни буде знищена система управління ракетно-ядерними силами Франції, передбачається можливість перепідпорядкування США їх підводних човнів. Спільне застосування США і НАТО тактичної ядерної зброї на Європейському ТВД регламентується концепцією Північноатлантичного союзу Nuclear Sharing, ухваленою в 1954 році. Нею визначається можливість використання сил та засобів країн-членів НАТО як носіїв американської ядерної зброї.
На основі концепції укладені угоди між США та європейськими країнами-членами НАТО з такого питання, а також щодо розміщення американської ядерної зброї у сховищах на їх території. Тим самим закріплюються в ядерній сфері союзницькі відносини у рамках Альянсу.
На даний час в Європі є шість складів США з тактичною ядерною зброєю, в том числі «Авіано» і «Геді» в Італії; «Бюхель» у Німеччині; «Кляйне-Брогель» у Бельгії; «Фокель» у Нідерландах; «Інджирлік» у Туреччині, «Лейкенхелт» у Великобританії.
Вона може застосовуватись сертифікованими для цього літаками F-16, Tornado IDS і F-35A, які є на озброєнні ВПС США, Бельгії, Великобританії, Італії, Нідерландів, Німеччини та Туреччини.
ВПС Польщі, Чехії, Угорщини, Данії та деяких інших країн-членів НАТО беруть участь у місії з підтримки ядерних операцій SNOWCAT (Support of Nuclear Operations With Conventional Air Tactics), надаючи свої літаки для супроводження, дозаправлення, радіоелектронної боротьби та логістики ударної авіації, оснащеної ядерною зброєю. Також ведуться переговори щодо можливого розміщення американської ядерної зброї в інших країнах, зокрема, Польщі, Литві, Латвії та Естонії, яким найбільше загрожує напад з боку Росії. Крім того, там можуть розмістити літаки подвійного призначення, що здатні нести звичайну та ядерну зброю.
Готовність системи ядерного стримування США та НАТО до виконання завдань за призначенням перевіряється під час відповідних навчань, а також випробувальних пусків ракет наземного, морського та повітряного базування. Основними з них вважаються тактичні ядерні навчання типу «Steadfast noon» («Стійкий полудень») та стратегічні СКШН «Global Thunder» («Глобальний грім»), які відбуваються щороку на єдиному оперативному фоні за участю всіх компонентів ядерних сил США та їх союзників по НАТО.
Разом з тим, оскільки США зосередили свої зусилля на стримуванні Китаю і при цьому не лише знизили увагу до Росії, як спільного супротивника Заходу, а навіть з нею заграють, у Європи виникли сумніви щодо гарантованого виконання Вашингтоном своїх зобов’язань в ядерній сфері. Занепокоєння європейців з цього приводу збільшилося також внаслідок проявів негативного ставлення Д. Трампа до Європи. За такого стану справ президент Франції Е. Макрон виступив з ініціативою підвищити відповідальність Європи за свою ядерну безпеку. Водночас були зроблені певні кроки з практичної реалізації такої ініціативи. Так, на початку 2026 року ядерну доктрину Франції було доповнено концепцією передового ядерного стримування, що передбачає стримування можливого ядерного нападу противників не тільки на саму Францію, але й на її партнерів.
Це зовсім не можна вважати новим підходом. Попередня редакція ядерної доктрини Франції також допускала можливість застосування ядерної зброї «для протистояння масованій загрозі на території Європи у вигляді технічно достатньо розвинутого супротивника, здатного завдати удару як ядерними, так і високотехнологічними звичайними озброєннями». Але тепер така можливість більш конкретна.
За новою концепцією у керівництва Франції зберігається виняткове право ухвалювати рішення про застосування національної ядерної зброї. Крім того, на відміну від концепції розширеного ядерного стримування США та НАТО, концепцією не передбачається автоматичне виконання ядерних ударів по противнику у відповідь на його ядерні атаки на французьких союзників. По суті, йдеться лише про налагодження взаємодії між Францією та її союзниками у питанні застосування французької ядерної зброї. Зокрема, допускається тимчасове розміщення літаків-носіїв ядерної зброї Rafale B/C та Rafale M ВПС і ВМС Франції на аеродромах країн-партнерів під час навчань та у передвоєнний період і під час війни. Літаки ВМС та ВПС Франції будуть виконувати завдання з застосування ядерної зброї, а збройні сили союзників – забезпечувати їх дію, включно з протидиверсійною та протиповітряною обороною на аеродромах. Також разом з французькими спеціалістами будуть обслуговувати і супроводжувати винищувачі під час польоту, в також вести розвідку. Для цього необхідно налагодити тісну співпрацю по лініях планування операцій та командування і управління ними, організації повітряного руху, протиповітряної оборони, логістики тощо. Разом з тим, розміщення складів з ядерною зброєю на території країн партнерів, як це роблять США, не передбачається.
Згідно з замислом офіційного Парижу, система передового ядерного стримування, яка будується Францією, не буде заміщувати існуючу систему США та НАТО. Вона її доповнить як ядерна складова нової системи європейської безпеки. Між ними буде налагоджена тісна взаємодія. Як це буде зроблено – не повідомляється.
Як згадувалося вище, Франція прямо не гарантує своїм партнерам ядерної безпеки. Разом з тим, французька ініціатива привертає увагу в Європі. Низка європейських країн розглядає участь у ній як спосіб підвищення ядерного стримування Росії та як дублюючий варіант на той випадок, якщо США відмовляться виконати свої зобов’язання перед Європою. На даний час угоди про співробітництво в ядерній сфері укладені між Францією та Великобританією, Німеччиною та Норвегією. Вони дещо відрізняються залежно від статусу цих країн. Передбачається створення двосторонніх керівних груп високого рівня, поглиблення взаємодії в ядерній сфері та участь у ядерних навчаннях збройних сил Франції. Особливістю угоди між Францією та Великобританією, у якої також мається ядерна зброя, є розширення взаємодії між ядерними силами обох країн у стримуванні Росії, зокрема, організація спільного патрулювання атомних підводних човнів двох країн. Своєю чергою, угоди між Францією та Німеччиною і Норвегією передбачають можливе розміщення французьких літаків на їх території. Відповідні переговори ведуться також між Францією та Бельгією, Нідерландами, Данією, Польщею, Швецією. До них можуть долучитися країни Балтії.
Згадані плани вже реалізуються практично в рамках участі Великобританії та ФРН у ядерних навчаннях ЗС Франції на кшталт «Poker», які відбуваються чотири рази протягом року. Сценарієм навчань передбачається участь Франції у ракетно-ядерній війні між Росією та США/НАТО.
Опрацьовується планування та виконання ядерних операцій, включно з підготовкою ядерних сил Франції та її повітряного компоненту до застосування ядерної зброї, ухваленням відповідних рішень, оснащенням літаків ядерними боєприпасами та їх розосередженням на передових аеродромах, зльотом літаків, формуванням повітряних порядків, перельотом до лінії пусків ракет з дозаправленням у повітрі та проривом системи ППО противника. Під час практичного етапу навчання літаки-носії ядерної зброї у супроводі винищувачів та повітряних заправників виконують політ за маршрутом: аеродроми постійного базування – французька провінція Бретань – Біскайська затока – Піренейський півострів – Ліонська затока – Південне узбережжя Франції, де знаходиться рубіж пуску ракет по цілях на полігонах у центральній частині Франції. Після цього літаки повертаються на аеродроми постійного базування, пролітаючи над французькою територією.
Великобританія бере участь у таких навчаннях з другої половини 2025 року. Однак конкретний зміст таких дій не розголошуються. В липні 2026 року до навчань долучається ФРН. Під час навчання літаки ПКС Rafale ЗC Франції вперше базувалися на аеродромі в Німеччині та діяли у її повітряному просторі спільно з німецькими винищувачами Eurofighter. Такий варіант навчань більшою мірою відповідає реальності, ніж попередній, оскільки у випадку розв’язання ядерної війни між Європою та Росією французькі літаки-носії ядерної зброї будуть діяти саме через німецький повітряний простір.
Реалізація концепції передового ядерного стримування дає Франції змогу досягати важливих для неї цілей воєнно-політичного та суто військового характеру. Так, Франція підвищує своє значення як лідера Європейського Союзу, виводячи його на якісно новий рівень. Це завжди було стратегічною метою французів, яка зараз підкріплюється потужним чинником ролі Франції як гаранта ядерної безпеки Європи. Водночас покращується живучість повітряної складової ядерних сил Франції, які матимуть більші можливості для того, щоб розосередити свої сили та засоби. Крім того, підвищується оперативність їх застосування, оскільки літаки-носії ядерної зброї можуть наближатися до кордонів Росії.
Разом з тим, є низка проблем, які стають перешкодами у реалізації Францією своїх планів. Вони досить складні, для їх вирішення потрібні значні зусилля. Насамперед мається на увазі нестача у Франції достатньої кількості ядерних боєприпасів для надійного стримування Росії. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI), на сьогоднішній день Франція має лише близько 290 ядерних боєприпасів. При цьому, на відміну від інших ядерних країн, вона не подбала про свій потенціал в той час, коли напруження у світі зростало.
На початку 2026 року керівництвом Франції було ухвалене рішення про збільшення кількості ядерних боєголовок для озброєння ЗС. Досвід та виробничі потужності для цього у Франції є, однак у неї немає необхідних обсягів урану.
Також необхідно: створити нормативно-правову базу для налагодження співробітництва між Францією та її партнерами в ядерній сфері, а також визначити і опрацювати відповідні процедури; налагодити співробітництво систем ядерного стримування Франції та США і НАТО; розгорнути спільні, або об’єднані структури командування, управління, зв’язку та розвідки; стандартизувати логістику та підготовку фахівців.
Тим не менш, вже на теперішньому етапі Україна може у своїх цілях скористатися ініціативою Франції. Як зазначалося у нашій статті «Вирішальний етап війни. Коли можуть призупинитися бойові дії», відсутність у росіян відчутних успіхів на фронті та ефективність ударів України по території Росії може її підштовхнути до того, що вона безпосередньо вдасться до ядерного шантажу нашої держави. Україна має бути готова до цього завдяки отриманим інструментів стримування Росії. Одним із них може бути приєднання України до системи передового ядерного стримування, яку вибудовує Франція. Зокрема, Україна може запропонувати Франції спільно розробляти уранові родовища на своїй території, об’єднати зусилля для виконання наукових досліджень в ядерній сфері, також обговорити можливе базування французьких літаків-носіїв ядерної зброї на українських аеродромах.
Ініціатива Франції реалізується поза НАТО, тому членство в Альянсі для цього Україні не потрібне. Як вже зазначалося раніше, навіть якщо Франція не погодиться на співробітництво з Україною, саме порушення даного питання стане застереженням для Росії, яка не зможе його проігнорувати.
Отже, в рамках заходів США, НАТО та ЄС з побудови нової системи європейської та євроатлантичної безпеки, за ініціативою Франції створюється окрема система передового ядерного стримування. Вона доповнить існуючу систему розширеного ядерного стримування, яка діє під егідою США та НАТО.
Така діяльність Франції має на меті зміцнити свої позиції як лідера ЄС, а також підвищити живучість повітряної складової своїх ядерних сил та оперативність їх застосування. Їх військова складова у вигляді системи передового ядерного стримування відповідає інтересам Європи щодо посилення її автономності від США в даній сфері.
Наслідком поглиблення взаємодії Франції з європейськими країнами зі згаданих питань стане наближення її ядерної зброї до кордонів Росії. Це доповнить аналогічний процес, який відбувається в рамках розвитку співробітництва між США та їх партнерами за системою розширеного ядерного стримування.
Такий стан справ вимагає від Росії відповідного реагування. Наприклад, росіяни розробляють нові засоби доставки ядерної зброї та розміщення її на території Білорусі. Всі такі тенденції підвищують загрозу виникнення ядерної війни між Росією та Заходом.
Підвищуються також ядерні загрози з боку Росії щодо України. Відповіддю на таке може бути приєднання України до системи передового ядерного стримування, яку створює Франція. Навіть оприлюднення Україною таких планів вже може стати чинником впливу на Росію.
Юрій Михайленко,
Інститут глобальної політики
