В політиці немає вічних друзів і ворогів, а є лише інтереси
Ця прописна істина уже вкотре знаходить своє підтвердження.
Під час виборчої кампанії Дональд Трамп обіцяв закінчити війну в Україні за 24 години. Звісно, що говорив він це лише для того щоб сподобатись виборцям, беручи до уваги те, що більшість американців підтримує українців у протидії російській збройній агресії. Тепер Трамп уже досяг бажаного для себе результату і різко змінив риторику.
Основним конкурентом Америки на міжнародній арені він бачить Китай і тому почав шукати союзників у протистоянні з Піднебесною. Одним із таких союзників він бачить Росію та її президента Володимира Путіна, якого Дональд Трамп чомусь не вважає абсолютним злом, незважаючи не те, що вторгненням в Україну Путін зруйнував нинішню систему міжнародної безпеки і права і де-юре є воєнним злочинцем.
Трамп на це не звертає жодної уваги, оскільки вважає Путіна потенційним союзником у протидії Китаю. Очевидно, що тут йому потрібен досить сильний союзник, а виснажена війною з Україною Росія таким союзником не може бути і саме тому президент США хоче зупинити російсько-українську війну за будь-яку ціну. Аналізуючи поведінку Трампа уже навряд чи хто має сумніви в тому, що тут він найменше думає про врахування інтересів України.
Такою поведінкою Трампа стурбовані лідери ЄС, які до цього часу все ще сподівались, що війна обійде їх стороною. Щвидше за все вони врешті-решт почали усвідомлювати всю небезпеку, яка нависла над Європою і те, що Росія напала на Україну для того щоб після її завоювання почати відновлювати свій вплив у світі, і у першу чергу в Європі. Зрозуміло, це аж ніяк не відповідає інтересам ЄС, і зокрема найближчих сусідів РФ. Саме тому лідери Німеччини і Франції почали висловлювати стурбованість поведінкою нинішнього президента США по відношенню до України.
Тепер уже стає очевидним що розклад військово-політичних сил у світі змінюється. Тепер союз Трампа і Путіна уже можна буде розглядати не лише, як антикитай, але і як антиєвропа, що у свою чергу може викликати зближення Китаю з Європою. Не додають авторитетові США і відверті зазіхання Трампа на природні ресурси України. У цьому питанні він більше схожий на рейдера з великої дороги, який хоче скористатись слабкістю ослабленої війною з Росією України, ніж на авторитетного лідера великої держави.
Після президентських виборів у США і офіційного вступу Дональда Трампа на посаду президента Америки ми усі побачили що світ змінився і більше немає держави, яку можна було б вважати глобальним лідером і беззаперечним авторитетом .Немає й авторитетних міжнародних інститутів, які могли б забезпечувати дотримання норм міжнародного права та елементарного правопорядку. Нинішній стан справ у сфері міжнародних відносин уже сміливо можна назвати війною всіх проти всіх. Ми живемо в «політичних джунглях», де право сили почало домінувати над силою права.
Що робити в такій ситуації? Інстинкт самозбереження підказує нам, що за таких обставин потрібно об’єднуватись у військово-політичний союз з іншими країнами Європи, які мають схожі з Україною проблеми у сфері національної безпеки і готові до активного відстоювання своїх національних інтересів, включно із правомірним застосуванням сили, що буде стримувати будь-якого агресора і стане гарантом збереження довготривалого миру і стабільності на континенті.
Олег Березюк
Інститут глобальної політики
