Пріоритети данського головування в Євросоюзі

З 1 липня ц. р. Данія перебрала від Польщі головування в ЄС. Згідно з домовленостями між двома країнами, вона продовжить її курс, в тому числі стосовно України;
Данія, як і Польща, є прихильницею членства України в Європейському Союзі та НАТО. Тому її головування в ЄС є позитивним для нашої держави, бо відповідає українським інтересам;
згідно з пріоритетами Данії, основними напрямами її діяльності стануть зміцнення ЄС, підтримка України, підвищення ефективності використання коштів з європейських фондів та вирішення енергетичних проблем Європи;
загалом діяльність Данії на посту головуючої в ЄС сприятиме підвищенню можливостей України у протистоянні з Росією, поглибленню процесу її європейської інтеграції та розвитку української економіки.

У попередній статті розглядалися основні напрями політики Європейського Союзу в контексті інтересів України. Керівні органи ЄС їх реалізують у тісній взаємодії з членами організації. І ось тут важливе значення має ставлення до України країн головуючих у Євросоюзі, які змінюють одна одну що пів року. Незважаючи на те, що головуючі не визначають курс ЄС, вони впливають на процеси його реалізації, в тому числі щодо України.

Отож для України головування в Європейському Союзі Данії з 1 липня нинішнього року позитивне за характером. Як і Польща, яка головувала в ЄС до цього часу, вона є одним із найбільших прихильників України в Євросоюзі. Згідно з попередніми польсько-данськими домовленостями, Данія продовжує дотримуватися політики Польщі, включно з всебічною підтримкою України.

 Така позиція Данії визначається роллю України, як передового рубіжу на шляху військової експансії Росії в європейському напрямку. У Копенгагені вважають, що агресивний курс Москви безпосередньо загрожує безпеці Європи та Балтійському регіону, як її складовій частині. Тому Данія вважає безпеку України запорукою безпеки всього Європейського Союзу.

Саме тому Данія: засуджує війну Росії проти України і виступає за її безумовне припинення; підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України; сприяє процесам європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави; надає допомогу Україні у зміцненні її оборонного потенціалу. Все це здійснюється як у різного роду міжнародних форматах, так і на двосторонньому рівні.

Так, Данія бере участь у всіх програмах ЄС та НАТО, які стосуються України, виступає за надання їй повноправного членства в цих організаціях. На переконання керівництва Данії, приєднання України до Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу сприятиме у їх протистоянні з Російською Федерацією.

В рамках такого практичного підходу Копенгаген став одним із ініціаторів та партнерів програми Ukraine2EU, започаткованої в січні 2025 року, і вважається спільним проєктом ЄС, Данії, Литви і Швеції з надання допомоги України під час її вступу до Європейського Союзу. Програма включає комплекс заходів з підтримки дій органів української влади у справі з проведення реформ. Основними з них є Офіс віце прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Секретаріат Верховної Ради та Комітет з питань європейської інтеграції, а також Міністерство юстиції. Програма розрахована на 2025–2027 роки і реалізується Центральним агентством управління проєктами Литви. Для фінансування програми створено спільний фонд в обсязі 16,7 млн євро.

 Крім того, Данія разом з країнами Північної Європи та Балтії підтримала Спільну декларацію країн Великої сімки і ЄС про початок переговорів щодо надання гарантій безпеки Україні. Декларацію було ухвалено на полях саміту НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року. Приєднання Данії до Декларації, яка по суті є угодою, формалізує її дво- та багатосторонні безпекові зобов’язання щодо України.

 Данія є також і одним із найбільш активних партнерів України у безпековій сфері на двосторонньому рівні. Зокрема, у 2022 році уряд Данії надав Україні понад 560 млн євро військової допомоги. А у 2023 році був створений данський фонд з підтримки України на загальну суму 8,5 млрд євро. Кошти розраховані на період до 2028 року.

На теперішній час за рахунок згаданих коштів Данія вже надала Україні 25 пакетів оборонної допомоги. Вони включають артилерійські системи, літаки F-16, боєприпаси та інші засоби. Крім того, інвестується оборонно-промислового комплексу України. Завдяки співробітництву з Данією створена спеціальна модель розвитку оборонної промисловості України, яка дозволяє об’єднувати інші країни довкола інвестицій у виробництво зброї в нашій державі. Це передусім стосується артилерійських систем, ракет та далекобійних дронів.

В лютому 2024 року партнерство між Україною та Данією було закріплено Угодою про співробітництво в сфері безпеки та довгострокову підтримку. Документом засуджується війна Росії проти України, підтверджується підтримка Данією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, а також визначаються напрями співпраці сторін у безпековій сфері.

Згідно з Угодою, Данія зобов’язується сприяти Україні у багатосторонніх форматах та на двосторонньому рівні з питань: зміцнення військових можливостей, стійкості та стримування повторної російської агресії; європейської та євроатлантичної інтеграції; участі у забезпеченні військових потреб та розбудові української армії; розвитку оборонно-промислової промисловості; обміну розвідувальною інформацією; кібернетичного захисту та протидії ворожій дезінформації; посилення санкцій проти Росії та притягнення її до відповідальності.

Окремим напрямом є допомога Данії у відновленні та підвищенні стійкості України. Тому робота у даній сфері триватиме за всіма напрямами. Разом з тим, головна увага Данії, як співлідера робочої групи Української формули миру в галузі енергетичної безпеки, приділяється саме цьому питанню. Зокрема, наприкінці минулого року Данія виділила 6 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російських атак.

 У 2024–2025 роках вищезгадану Угоду було доповнено іншими документами з регламентації співробітництва сторін в економічній сфері. Основними з них стали:

• Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової співпраці та відбудови України (квітень 2024 року). Передбачає виділення данським урядом близько 40 млн євро на підтримку приватного сектору, який бере участь у відбудові України, а також 380 млн євро для підтримки критичної інфраструктури, що використовує відновлювальну енергетику;
• Програма переходу Данії для України на 2025–2028 роки (лютий 2025 р.), що є комплексним підходом до відновлення України. Поєднує гуманітарну допомогу, економічний розвиток, зелену трансформацію та підтримку демократичних реформ, а також сприяння інтеграції України до ЄС та її сталому розвитку в довгостроковій перспективі;
• Стратегія дансько-української співпраці на 2025–2028 роки (березень 2025 р.). Закріплює всеохоплюючий підхід до відновлення України, включно з гуманітарною допомогою, економічним розвитком, зеленою трансформацією та підтримкою демократичних реформ з метою інтеграції України до ЄС.

Під час свого головування в ЄС Данія планує продовжити дії за всіма з наведених напрямів, що стане одним з її головних пріоритетів. Такі наміри були підтверджені прем’єр-міністром країни М. Фредеріксен в червні ц. р. При цьому вона відзначила значні успіхи України у досягненні критеріїв членства в Європейському Союзі.

З огляду на зазначене, під час головування в Раді ЄС Данія зосередиться на створенні умов для відкриття всіх кластерів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, які плануються на даному етапі. Вона сприятиме розробці законодавчих норм ЄС щодо спрощення порядку доступу українських товарів до європейського ринку та допомагатиме Україні у справі з підготовки нормативних актів щодо більш широкого відкриття її ринку для країн Європейського Союзу.

Керівництво Данії також висловило намір використати всі наявні у нього інструменти впливу для запевнення Угорщини у необхідності зміни свого ставлення до України та припинення блокування процесу її європейської інтеграції. За низкою повідомлень, для цього Данія посилить дипломатичну роботу з ФРН, яка є її партнером, та, водночас, має можливість здійснювати тиск на Угорщину у фінансово-економічній сфері.

Поряд з цим, Данія має намір скористатись своїм головуванням в Раді ЄС для прискорення процесів реалізації програм Європейського Союзу з підвищення оборонного потенціалу України. Дане питання є одним зі стратегічних данських пріоритетів, за яким планується зосередити зусилля на подоланні перешкод у втіленні в життя вже ухвалених ЄС рішень стосовно нашої держави. Зокрема, це стосується нової інвестиційної програми ЄС — Дії з забезпечення безпеки в Європі (SAFE), якою передбачається виділення 150 млрд євро на розвиток оборонно-промислових комплексів країн-членів та партнерів ЄС, в тому числі України.

 Інтересам України відповідають також і інші пріоритети Данії в якості головуючої в Раді ЄС, якими є підвищення ефективності використання коштів із європейських фондів та зниження цін на енергоносії.

 В період головування Данії в Раді ЄС керівництво Європейського Союзу розпочне роботу над наступною багаторічною фінансовою програмою організації на 2028-2034 роки. Раніше Копенгаген традиційно виступав за необхідність дотримання ощадливої фінансової політики, а саме — жорсткої економії коштів європейських фондів. Подібні позиції займали також Нідерланди, Австрія та Швеція. Зокрема, вони чинили опір планам керівництва ЄС щодо виділення масштабних дотацій європейським країнам, які постраждали від епідемії COVID.

Копенгаген змінив свою позицію після повномасштабного нападу Росії на Україну. За словами прем’єр-міністра Данії М. Фредеріксен, в умовах посилення загроз з боку Росії вона готова відмовитись від своїх попередніх принципів та погодитись зі збільшенням видатків в інтересах зміцнення європейської оборони та посилення підтримки України. На погляд глави данського уряду, додаткові кошти необхідно направити насамперед на закупівлю озброєнь та фінансування оборонної промисловості. В той же час Данія і надалі зберігатиме жорсткі позиції щодо інших витратних статей.

 Поряд з цим, уряд Данії, головуючи в Раді ЄС, планує активізувати свою участь у вирішенні проблем Європейського Союзу в енергетичній сфері. Основною з таких проблем є високі ціни на енергоносії, які значно більші, ніж в США та КНР. Як наслідок такого стану справ, знизилися конкурентні можливості економіки ЄС у порівнянні зі США та КНР, а також стали вищими ціни на товари і послуги в Європі. Все це в повній мірі стосується Данії та інших країн північної Європи, які перебувають в гіршому положенні, ніж інші члени ЄС, через складні кліматичні умови в регіоні.

Також на політику Данії в енергетичній сфері відчутно впливають екологічні організації. Зокрема, під їх тиском у 2020 році уряд Данії ухвалив рішення про скорочення видобутку нафти і газу, що ще більше посилило залежність країни від їх імпорту.

У такій ситуації керівництво Данії повністю підтримує зусилля ЄС з підвищення ефективності європейської енергетики у спосіб: прискорення процесу відмови від використання нафти, газу та вугілля і переходу на відновлювальні джерела енергії; розширення практики застосування енергозберігаючих технологій; оптимізації європейського ринку енергоносіїв та зниження залежності від їх імпорту, насамперед, із Росії.

В рамках практичної реалізації таких планів уряд Данії вживає широкий комплекс заходів всередині країни та пропонує їх використати на рівні всього Європейського Союзу. В основному передбачається заохочувати підприємців та населення до переходу на відновлювальні джерела енергії та застосування енергозберігаючих технологій шляхом цільового кредитування відповідних проєктів, а також введення податків на використання нафти, газу і вугілля в опалювальних цілях. Крім того, Данія бере активну участь у різного роду ініціативах ЄС з інтеграції європейських енергетичних ринків та зниження залежності від російських енергоносіїв.

З огляду на тісні зв’язки української енергетики з енергетичною системою Європейського Союзу, підвищення її ефективності сприятиме посиленню енергетичної безпеки нашої держави.

Окремим напрямом діяльності Данії на посту головуючої в Раді ЄС стане посилення боротьби з незаконною міграцією та її загальне обмеження. Разом з тим, вона має розбіжності з Європейським Союзом у цій сфері. Так, Данія дотримується жорсткої міграційної політики, яка не відповідає принципам міграційної політики Європейського Союзу. Зокрема, ще в 2021 році Данія ухвалила закон, яким фактично позбавляє біженців можливості отримати притулок у країні. Згідно з законом, вони висилаються за межі Європи. Це рішення суперечить міграційній політиці ЄС, було засуджено Європейським Союзом, який дає прихисток біженцям та розподіляє їх між європейськими країнами. Разом з тим, Данія прийняла та продовжує приймати біженців з України та надавати їм тимчасовий захист.

Таким чином, головування Данії в Раді ЄС має позитивний характер для України і відповідає її інтересам. Вона продовжить політику Польщі, що було узгоджено між двома країнами.

Згідно з таким підходом та інтересами самої Данії, основними її пріоритетами на посту головуючого в ЄС стане зміцнення Європейського Союзу у спосіб посилення підтримки України, підвищення ефективності використання коштів з європейських фондів, а також вирішення енергетичних проблем Європи.

Як наслідок, Україна матиме більші можливості щодо забезпечення своїх потреб в озброєннях, прискорення процесу її європейської інтеграції, а також підвищення своєї енергетичної безпеки. Водночас Данія є важливим партнером України на двосторонньому рівні та в рамках інших міжнародних організацій і груп.

Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики