Парламентські вибори в Росії та можливі зміни в країні
Політична ситуація в Росії набуває змін. Вперше з початку 2000-х років в країні розгортається політична боротьба між діючою владою та її опонентами;
поки що вона має прихований характер і проявляється лише в інформаційній сфері. Але, за результатами виборів у вересні 2026 року партія «Единая Россия» може втратити конституційну більшість;
у такому разі ситуація в Росії з високою ймовірністю загостриться, що стане наслідком переходу наведених процесів у відкриту форму. Водночас можуть виникнути заворушення серед населення країни;
все це знизить здатність Москви продовжувати війну проти України. Крім того, виникнуть передумови для дезінтеграції Росії.
Як і в будь-якій тоталітарній країні, парламент Росії не відіграє вагомої ролі в системі її державного управління. Він легітимізує дії влади як у внутрішній, так і у зовнішній сферах, а також є потужним органом пропагандистської підтримки її політики.
Так, Законодавчі збори Росії, які включають Раду Федерації та Державну думу, повністю працюють в інтересах Путіна і виконують завдання з підтримки його дій зі зміцнення диктатури в країні та проведення агресивного зовнішнього курсу. Це стосується також і війни Росії проти України та анексії нею українських територій.
Зокрема, 1 березня 2014 року під час окупації Росією Криму, Рада Федерації дала згоду на використання російських військ на території України під приводом «захисту громадян РФ та російськомовного населення». А 22 лютого 2022 року верхня палата російського парламенту одноголосно дозволила застосування армії за межами РФ. Через два дні після цього – 24 лютого того ж року Росія розпочала повномасштабне воєнне вторгнення до України.
20-21 березня 2014 року Законодавчі збори Росії ратифікували незаконний договір про «прийняття Республіки Крим до складу Росії», а також ухвалили федеральний конституційний закон про створення двох нових «суб’єктів» – так званої Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь. Під час повномасштабної війни – 3-4 жовтня 2022 року Державна дума та Рада Федерації РФ ратифікували чергові незаконні договори про включення Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України до складу Росії, а також внесення відповідних змін до російської конституції.
В цілому з початку повномасштабної війни Федеральні збори Росії прийняли 118 законів для забезпечення так званої «спеціальної воєнної операції», 250 законів для протидії санкціям та 59 законів, які обмежують формування та розповсюдження інформації і доступ до неї. Здебільшого такі обмеження стосуються агресії Росії проти України.
27 липня 2026 року завершила свою каденцію Державна дума VIII (восьмого) скликання, яка саме й приймала згадані вище закони, починаючи з 2022 року. Парламентські вибори призначенні на 20 вересня поточного року.
Державна дума включала партії «Єдина Росія», Комуністична партія Росії (КПРФ), «Справедлива Росія», «ЛДПР» та «Нові люди». Як відомо, правлячою партією була «Єдина Росія», яка мала конституційну більшість в парламенті, повністю підтримувала Путіна та виконувала всі його вказівки. Інші партії є так званою «системною опозицією» і також підтримують курс Кремля, хоча останнім часом їх представники почали виступати з критикою влади та ситуації в країні.
Вибори в Росії завжди фальсифікувалися владою. Те ж саме очевидно буде і з парламентськими виборами у вересні нинішнього року. Тому, на перший погляд, вони не варті уваги. Однак, це не так. Цього року вибори в РФ включають досить цікаві інтриги.
Так, на відміну від минулих років, коли партія «Єдина Росія» мала реально високі рейтинги, зараз довіра до неї у середньому впала до 33-35%, а у деяких регіонах і до 10-20%. Причинами цього є загальне погіршення ставлення росіян до керівництва країни і депутатів через надмірне затягування війни Росії проти України та посилення її негативних наслідків, які вже зачіпають більшість громадян. Каталізатором такого процесу стали удари Сил оборони України по російських НПЗ та складах компанії Wildberries, які викликали дефіцит бензину в Росії і завдали величезних збитків бізнесу.
Наведені обставини значно ускладнюють можливості Кремля щодо викривлення результатів голосування на користь «Єдиної Росії». У випадку оголошення владою її впевненої перемоги, фальсифікації стануть очевидними. Це викличе обурення громадян, яке може перерости у масові акції протесту, як це було у подібній ситуації в 2011-2013 роках.
Тоді вони були жорстко придушені владою, після чого вона різко посилила репресивний режим в країні. А для виправдання таких дій та підвищення рейтингів Путіна і «Єдиної Росії», які почали падати, в 2014 році, Росія напала на Україну та захопила і анексувала Крим, а також спровокувала збройний конфлікт на Донбасі.
Такі дії тоді спрацювали. Рейтинг Путіна підвищився, а люди не тільки почали боятися виходити на вулиці з акціями протесту, але і взагалі критикувати владу. Хоча в 2017-2019 роках вуличні протести відновилися, правда, в менших масштабах, що стало наслідком ускладнення соціальних проблем в країні через західні санкції та падіння світових цін на нафту.
Зараз соціально-економічні проблеми Росії вийшли на якісно новий рівень, а люди у багатьох випадках доведені до відчаю. Тому, якщо влада відкрито сфальсифікує вибори, акції протесту можуть відновитись та набути значних масштабів, незважаючи на репресії та війну. Для Кремля це є неприпустимим, оскільки зруйнує міф про підтримку його політики населенням, зірве мобілізацію і ускладнить можливість продовжувати війну.
Для недопущення подібного розвитку подій Кремль буде змушений погодитись на зниження присутності «Єдиної Росії» в парламенті країни та, навіть, втрату нею конституційної більшості. Втім, це буде компенсовано створенням коаліції з якимись зі згаданих вище партій, які входять до «системної» опозиції. А на керівництво інших буде здійснюватись адміністративний та інший тиск.
В цьому плані привертає увагу зростання рейтингу партії «Нові люди», який вже перевищив 13%. За прогнозами експертів, вона може вийти, або буде виведена на друге місце. Партія демонструє правоцентристські та ліберальні погляди і була заснована під егідою адміністрації президента РФ з метою акумуляції протестних голосів та відтягування їх від інших партій. У Державній думі РФ вона майже одностайно голосує з «Єдиною Росією» та, скоріш за все, увійде з нею до парламентської коаліції.
Разом з тим, існують також і інші варіантами. Згідно з деякими припущеннями, партію можуть «розкручувати» певні політико-олігархічні сили, пов’язані з першим заступником керівника адміністрації президента РФ С.Кирієнко та молодим поколінням керівництва ФСБ, з метою створення альтернативи «Єдиній Росії». Серед представників таких сил називають олігархів братів Ковальчуків. Один із них – Ю.Ковальчук вважається «особистим банкіром» Путіна.
Незважаючи на це, вони можуть бути зацікавленими у зміні влади в країні, оскільки Путін веде її до загибелі. Крім того, він почав замінювати старе покоління олігархів на молодих бізнесменів, відданих йому особисто та перерозподіляти фінансово-економічні активи на їх користь. І це не кажучи вже про те, що у олігархів відбирають кошти на ведення війни. Тому заколот в Росії цілком можливий.
Схема таких дій вже розглядалася раніше. Спільно з деякими іншими партіями, які увійдуть до нового складу Державної думи, «Нові люди» будуть проводити власний курс, спрямований на припинення війни та нормалізацію відносин із Заходом. А у випадку виникнення можливості, взагалі, змінять Конституцію країни та позбавлять Путіна реальних повноважень. Тим самим влада в країні буде змінена законним шляхом без відкритого перевороту та громадянської війни.
Досить цікава ситуація складається також довкола партії «Яблуко», яка є єдиною в Росії офіційно зареєстрованою демократичною організацією, яка не входить до «системної» опозиції. Її допустили до виборів та дозволили вести агітацію на основі ідей припинення війни. Зараз цю ідею підтримує понад 70% росіян, тому вона має високі шанси набрати значну кількість голосів та увійти до Державної думи з досить великою фракцією.
Дане питання також викликає різні оцінки та припущення. За поглядами частини експертів, дії Кремля щодо партії «Яблуко» мають на меті демонстрацію демократичності та чесності виборів, що повинно знизити рівень напруженості у російському суспільстві.
Не виключається також можливість використання владою партії «Яблуко» як індикатора дійсного ставлення громадян до війни. Якщо її передвиборний рейтинг почне стрімко зростати, Кремль впевниться в реальності та масовому характері антивоєнних настроїв в країні. На основі цього може бути прийнято рішення щодо відмови від оголошення загальної мобілізації, оскільки вона з високою ймовірність приведе до соціального вибуху в країні. І, навпаки, якщо «Яблуко» набере мало голосів, мобілізація буде проведена в повному обсязі.
У всіх згаданих випадках влада може пропустити «Яблуко» до Державної думи, однак штучно занизить її результати до мінімального рівня. Внаслідок цього партія не зможе впливати на рішення парламенту та, відповідно, політику країн. При необхідності Кремль може також зняти її з виборів під тим чи іншим приводом.
Партія «Яблуко» може використовуватись також і прихованими противниками Путіна для створення коаліції проти «Єдиної Росії».
Тобто, вперше з початку 2000-х років підготовка до парламентських виборів у Росії супроводжується реальною боротьбою між різними політичними силами, хоча зовні більшість із них виглядає провладними.
Свідченням таких змін є виникнення в березні 2026 року та стрімке поширення у соціальних мережах хвилі виступів різного роду людей з критикою ситуації в країні, влади та особисто Путіна, а також закликами до припинення війни. На початку влада на це не зважала, а потім почала закривати популярні месенджери та обмежувати доступ до мережі Інтернет. Відновились також і репресії проти тих, хто займається подібною діяльністю. Але це вже не дає результатів.
У ситуації, що склалася, Путіну та партії «Єдина Росія» вкрай необхідні очевидні успіхи на фронті, які можуть бути видані за перемогу у війні. Поряд з підвищенням їх рейтингів, це дозволить також і призупинити війну, що є єдиною можливістю стримати розвиток кризових суспільно-економічних процесів у країні. Наразі вони стрімко зростають і можуть набути катастрофічного характеру вже восени цього року, про що ми вже неодноразово писали.
Як знову ж таки відомо, в зв’язку з неспроможністю Росії окупувати всю Україну, Путін намагається захопити хоча б увесь Донбас, що дозволить йому оголосити про «досягнення цілей спеціальної воєнної операції» та виправдати війну і втрати в ній. Саме на цьому він зараз зосереджує головні сили та військові ресурси.
Втім, очевидним є те, що менш, ніж за два місяці до виборів, збройні сили Росії не зможуть окупувати всю територію Донбасу. Це показує розвиток подій на фронті, який по суті стоїть на місці, а просування російських військ є найнижчими, практично за всю війну. Збільшується лише кількість втрат серед російських військовослужбовців, які, навпаки, стали найбільшими. Водночас, посилюються соціально-економічні проблеми в країні.
Тому Путін та партія «Єдина Росія» прийдуть до виборів без резонансних успіхів та зі слабкими позиціями. В результаті вона реально не зможе набрати достатню кількість голосів для отримання парламентської більшості. Це змусить владу Росії обирати між відкритою масштабною фальсифікацією виборів і створенням коаліції з іншими партіями з досить сумнівними наслідками.
Виходячи з цього, з високою ймовірністю слід очікувати загострення політичної ситуації в Росії після парламентських виборів. Воно стане наслідком початку відкритої боротьби між діючою владою і особисто Путіним та їх противниками у складі згаданих вище сил.
Водночас, можуть розпочатися і заворушення серед населення, які матимуть соціально-економічні причини та будуть спровоковані фальсифікацією виборів і мобілізацією. Їх підтримають та очолять опоненти Путіна з числа нинішньої правлячої верхівки.
Внутрішнє протистояння в країні позначиться також і на її збройних силах. Воно може породити нові бунти, подібні до «маршу справедливості» на Москву Є.Пригожина та його бойовиків в червні 2023 року.
В цілому, зазначені чинники знизять здатність Росії продовжувати війну. А якщо вона її не зупинить до зими поточного року, Україна додасть до цього також і удари по російській енергетиці. Насамперед, вони будуть наноситись по тих об’єктах, які забезпечують електроенергією Москву. Восени в України вже будуть балістичні ракети для вирішення такого завдання. Вони остаточно занурять Росію у хаос.
Отже, в Росії завершилась каденція Державної думи VIII скликання, яка повністю підтримувала курс Путіна та виконувала функції законодавчого забезпечення його війни проти України. Чергові парламентські вибори призначені на 20 вересня 2026 року.
Вперше з початку 2000-х років підготовка виборів супроводжується політичною боротьбою між партією Путіна «Єдина Росія» та його прихованими противниками з числа певних політико-олігархічних сил, які мають свої партії. Принаймні, створюється враження такої боротьби.
У випадку, якщо згадані сили дійсно є, і вони здатні провести своїх ставлеників до парламенту, в ньому виникне відкрита чи завуальована опозиція «Єдиній Росії». Це створить передумови для зміни влади в країні, або хоча б обмеження повноважень Путіна.
Після виборів ситуація в країні з високою ймовірністю загостриться. Розпочнеться політичне протистояння між діючою владою та новою опозицією, яке буде супроводжуватись заворушеннями серед населення. Як мінімум, це знизить можливості Москви щодо продовження війни проти України, а як максимум – запустить процес дезінтеграції Росії.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
