Сьогодні ми усі живемо в часи великих змін і потрясінь
Період відносної стабільності завершився і тепер у світі панує хаос, де кожен намагається самостійно розв’язувати свої проблеми. Перед людством постали нові виклики та загрози, але поки що ніхто не знає, як їх здолати.
Окремої уваги заслуговує агресивна зовнішня політика Росії, квінтесенцією якої стало її повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Відсутність належної міжнародної реакції на явно злочинні й протиправні дії агресора є яскравим свідченням повної руйнації міжнародного правопорядку та абсолютної недієздатності й безпорадності усіх міжнародних організацій включно з ООН.
Вчора, у ніч з 6 на 7 вересня, російська воєнщина на очах у всього людства вчинила черговий злочин. Оскільки росіяни не можуть перемогти ЗСУ на полі бою, то вони вкотре вирішили вдатись до масового терору мирного населення України. Вчорашня нічна ракетно-дронова атака Києва, Кременчука, Дніпра, Одеси і Кривого Рогу завершилась враженням виключно цивільних об’єктів. Особливо прикро стає, коли чуєш про смерть ні в чому не винних і абсолютно беззахисних цивільних мешканців наших міст і сіл. Так, у Києві у результаті атаки росіян минулої ночі загинула молода мама і її двомісячна дитина. Але знавіснілі від своєї немочі й безсилля російські терористи уже почали вбивати не лише людей, а й тварин. Вчора в одному із сіл Київської області вони атакували племінну конеферму, де вбили семеро коней. Бідні тварини намагались втекти і заховатись від обстрілів, але після третього цілеспрямованого удару російського БПЛА вони усі загинули.
Це лише два останні факти, які є яскравими свідченнями злочинної діяльності Путіна і його посіпак. Очевидно, що російські терористи обрали тактику випаленої землі та намагаються знищувати інфраструктуру і усе живе на території України.
Разом з тим світові лідери, зокрема президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін, спокійно приймають у себе міжнародного терориста і воєнного злочинця Путіна та ведуть з ним якісь переговори. З усього цього можна зробити висновок, що міжнародного права більше не існує і тепер кожен воює сам за себе і виживає як може. Якщо так, то Орбану і Фіцо нічого ображатись на Зеленського і пред’являти претензії Україні за нанесення ракетно-дронових ударів по газопроводу «Дружба». Українці уже четвертий рік ведуть війну за свою свободу і незалежність, і мають право бити по усіх російських стратегічних об’єктах, у першу чергу, по тих, які дають їм можливість підтримувати свою економіку та продовжувати війну. Тому в угорців і словаків за пошкодження газопроводу «Дружба» мають бути питання не до українців, а до росіян, які розв’язали цю нічим не спровоковану жорстоку і кровопролитну війну.
Тепер щодо місця і ролі Сполучених Штатів в сучасному глобальному світі. Політика нинішнього президента США Дональда Трампа і його постійне загравання з Путіним дає підстави сумніватись в тому, що Америка хоче залишитись лідером демократичного світу.
Певне занепокоєння викликає і нещодавня зустріч у Китаї авторитарних лідерів, що свідчить про народження на глобальному рівні нової антизахідної політичної сили.
У зв’язку з цим у лідерів Європейських держав почали виникати сумніви щодо надійності США і спроможності НАТО їх захистити у випадку збройного нападу росіян на якусь із країн ЄС.
Якщо Західна Європа ще має якийсь час для роздумів, то держави Центральної і Східної Європи уже зараз думають про те, як практично протистояти російським збройним силам у разі їх повномасштабного вторгнення.
Нещодавно у Чернівцях Україна, Румунія і Молдова проводили форум, який отримав назву «Одеський трикутник», де обговорювались важливі питання тристороннього співробітництва, зокрема у безпековій сфері.
Останнім часом в міжнародних політичних колах почали частіше говорити про необхідність створення нового регіонального безпекового об’єднання держав, куди могли б увійти усі зацікавлені країни Балто-Чорноморсько-Каспійсько-Адріатичного регіону. У зв’язку з цим у ЗМІ почали з’являтись публікації різних авторів про нові регіональні безпекові ініціативи щодо практичного втілення в життя безпекового проекту «Інтермаріум» («Міжмор’я»).
У сфері глобальної політики сьогодні виникає багато питань, на які поки що немає відповідей. Що буде далі і яким шляхом піде людство? Нас чекає тотальна анархія, де кожен сам за себе, а усі воюють проти всіх? Чи, може, відбудеться поділ світу на кластери, до яких увійдуть держави, які мають спільні інтереси? Можливо, ми станемо свідками виходу людства на новий рівень глобалізації, але тоді виникає ще цілий ряд важливих питань, зокрема, щодо можливості уніфікації морально-етичних і правових норм та створення єдиного міжнародно-правового простору. Якщо відповідь на це питання буде позитивною, то на який орган має бути покладена відповідальність за забезпечення дотримання глобального правопорядку і чи потрібно для цього створювати якийсь наддержавний орган у вигляді єдиного світового уряду?
На усі ці питання людству найближчим часом потрібно буде дати чіткі і однозначні відповіді, але сьогодні вони, незважаючи на свою важливість і актуальність, все ще залишаються відкритими.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики
(Зображення згенеровано нейромережею)
