Поки глобальні політичні гравці вирішують що їм робити з Росією — Україна починає вибудовувати власну систему регіональної безпеки
Так, 8 серпня в українському місті Чернівці відбулася зустріч на рівні міністрів закордонних справ України, Румунії й Молдови. Дистанційно участь у цьому заході також взяли міністри закордонних справ Литви і Польщі. Цей міжнародний форум отримав офіційну назву «Одеський трикутник», на честь міста, де така зустріч проходила у 2022 році.
У процесі обговорення безпекових питань Україна, Румунія і Молдова домовились про створення регіонального кіберальянсу з метою протидії сучасним викликам і загрозам, і у першу чергу — з боку Російської Федерації. Також сторони вирішили призначити регіональних координаторів, які будуть відповідати за взаємодію і реалізацію домовленостей.
Поки тривав українсько-румунсько-молдавський форум, російські «Шахеди» продовжували бомбити Україну і здійснили атаку на нафтобазу азербайджанської компанії SOCAR в Одеській області.
У ніч на 8 серпня росіяни також завдали удару і по газорозподільчій станції «Орлівка», яка знаходиться на кордоні з Румунією і є важливим елементом Трансбалканського коридору, через який планується постачання азербайджанського газу в Україну.
Чого хочуть досягти росіяни своїми постійними атаками на об’єкти цивільної інфраструктури?
Швидше за все вони уже зрозуміли, що війну проти України їм не виграти, а тому, в пориві злості, намагаються нашкодити ще й іншим своїм сусідам.
Логіка підказує, що за таких обставин, усім, хто межує з Росією потрібно об’єднуватись і разом протидіяти агресивній зовнішній політиці РФ. І тут «Одеський трикутник» міг би стати початком створення нового регіонального оборонного блоку держав, до якого з часом приєднатися б ще й інші зацікавлені сторони. Хоча, якщо членами такого оборонного об’єднання були б лише Україна, Румунія і Молдова, то це вже стало б значним стримуючим фактором для росіян. Якщо порахувати народонаселення цих трьох країн, то в сумі воно становить близько 65 мільйонів. Це практично половина від населення РФ. Але тут є одна важлива деталь — українці, румуни й молдавани проживають компактно на європейській території площею приблизно 875 тисяч кв. км, а 143 мільйони росіян розкидані на 17 мільйонів кв. км. (РФ охоплює понад одну восьму суходолу Землі в Європі й Азії та розтягнулась на 11 часових поясів).
Це означає, що для організації системного збройного нападу на майбутній оборонний союз України, Румунії й Молдови, якщо такий буде створено, у росіян фізично не буде вистачати людських ресурсів, оскільки відомо, що для організації оборони потрібно значно менше сил, ніж для нападу. Крім того, стане оголеною і практично беззахисною уже і територія самої РФ. Звісно, що за таких обставини політичному керівництву РФ буде уже не до зовнішньої агресії, оскільки тоді може постати питання про безпеку збереження самої Російської Федерації.
А що буде, якщо Росія втягнеться ще й у воєнний конфлікт з Азербайджаном, який вона весь час чомусь намагається спровокувати?
Зі 100 відсотковою впевненістю можна стверджувати, що за Азербайджан неодмінно вступиться Туреччина, яка має 90 мільйонів населення і другу за потугою, після США, армію в НАТО. І що може протиставити усьому цьому Росія, яка, незважаючи на страшну риторику і весь свій грізний вигляд, протягом багатьох років війни так і не змогла здолати Україну?
Про нинішній розклад воєнно-політичних сил у світі й проблеми армії РФ дуже добре знають її генерали, але російським політикам і одурманеному пропагандою народу все ще не дають спокою імперські амбіції. Разом з тим стає все більш очевидним, що Росія уже не може вести затяжну війну, оскільки у неї також вичерпуються ресурси. У кінцевому результаті путінська авантюра з вторгненням в Україну для РФ завершиться глибокою політичною кризою з погано передбачуваними наслідками, як це уже не один раз бувало в російській історії. Тому найбільш прийнятним і безпечним виходом із нинішньої ситуації було б створення на регіональному рівні нового оборонного союзу держав, який міг би стати гарантом захисту від агресивної зовнішньої політики РФ і стабілізуючим фактором у разі краху її державності та неконтрольованого розпаду. І «Одеський трикутник», у складі України, Румунії й Молдови, міг би тут стати першим кроком на шляху до створення нового регіонального оборонного об’єднання держав, що у майбутньому можна було б розширювати та розвивати з метою встановлення довготривалого миру і стабільність в усьому Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики
(Зображення згенеровано нейромережею)
