Протягом останніх двох тижнів під жорстокі ракетні удари потрапили Суми і Кривий Ріг
Ці варварські атаки росіян забрали багато життів мирних мешканців, а особливо болючі відчуття з’являються, коли згадуєш, що в результаті цих бомбардувань загинули ще й зовсім маленькі діти.
Уже стало очевидним, що Росія не може перемогти Україну на полі бою і тому зробила основну ставку на війну на виснаження і терор. Мабуть нинішнє військово-політичне керівництво Росії думає що так можна змусити українців відмовитись від боротьби і здатись. Насправді на усі звірства росіян в українців виникає не страх, а зовсім інша реакція. За таких обставин вони будуть продовжувати воювати з РФ, навіть якщо від України відвернеться весь світ.
Це ще раз доводить те що українці і росіяни не один народ. Путін методами терору і репресій уже досить довго управляє Росією і думає, що так само можна змусити підкорятись і українців, хоча це далеко не так.
Порівнюючи психологію українців і росіян важливо звернути увагу на те, що у переважної більшості населення РФ яскраво виражена психологія раба. А, як відомо, раб не уявляє свого життя без господаря. Йому завжди потрібен той, хто буде приймати за нього рішення і вказувати йому як жити. Разом з тим, коли рука господаря слабшає, раб намагається зайняти його місце. Найбільш яскраво демонструє цей факт російський кінематограф. Найбільш популярними його героями є благородні «вори в законі», жорстокі але справедливі «менти» і браві одинаки десантники чи спецназівці, які нещадно карають вкрай знахабнілих «гопніків». Сцени насилля і «справедливого покарання» різного роду негідників червоною лінією проходять через усі найбільш популярні російські серіали. І тут ми спостерігаємо лише один дієвий метод, який діє бездоганно і який з однаковим успіхом застосовують і «вори в законі», і «менти», і десантники». Для того щоб змусити свого опонента підкоритись усі вони застосовують силу і саме це дозволяє їм досягти бажаного результату.
У росіян у всьому і скрізь панує культ жорстокості і страху.
Щодо українців, то для них свобода, справедливість і незалежність є справжніми цінностями і, саме за те щоб не потрапити у рабське становище вони і далі готові воювати з росіянами, навіть ціною власного життя.
Разом з тим варто зазначити, що у війні з Росією позиція Заходу має для України виключно важливе значення. Зрозуміло, що опираючись лише на власні сили здолати ворога, який має значно більші ресурси, буде дуже важко. Саме тому нам вкрай необхідна допомога і підтримка з боку союзників і партнерів, хоча і для них, з огляду на агресивну зовнішню політику РФ, військово-технічна і фінансова допомога Україні у її війні з Росією це необхідна і дуже вигідна інвестиція у власну безпеку. Сьогодні уже майже ніхто із Західних лідерів не має сумнівів в тому, що воювати на своїй території буде набагато ризикованіше і дорожче ніж надавати підтримку Україні.
Коли Дональд Трамп заявив, що після офіційного вступу на посаду він закінчить російсько-українську війну за 24 години, то це дуже налякало Путіна, зокрема те, що президент США пообіцяв дати Україні багато зброї, якщо президент РФ відмовиться підписувати мирну угоду.
Після того, як Дональд Трамп не дотримав свого слова, для Путіна і його оточення він став «пустодзвоном», якого можна не боятися і не звертати на нього уваги. Кримінальний менталітет росіян розцінює це як прояв слабкості, а, як відомо, у цьому світі рахуються лише із силою.
Коли Трамп починає ставити на перше місце комерційні інтереси говорити про закінчення війни через укладання якоїсь «угоди», то це взагалі виглядає не серйозно і навіть комічно. Між Росією і Україною йде жорстока і безкомпромісна війна і для обох сторін це уже питання життя і смерті. Саме тому те, про що говорить Дональд Трамп має для них друге-, або й третьорядне значення.
Тепер щодо позиції Трампа, де він ставить питання про недопущення подальшої ескалації російсько-українського збройного протистояння через загрозу ядерної війни. Насправді усі його аргументи не витримують жодної критики, оскільки людство уже стоїть на порозі такоі війни. Незважаючи на те, що Україна хоч і відмовилась від ядерноі зброї, вона все одно залишилась ядерною державою. Мабуть для усіх є очевидним те, що в результаті ракетних ударів росіян можуть постраждати об’єкти ядерної енергетики України, що неодмінно викличе радіоактивне забруднення, і, швидше за все, постраждає від цього не лише населення України.
Сьогодні загальновідомим є те, що у 1986 році, після аварії на Чорнобильській АЕС, радіоактивна хмара вкрила не лише території України, Білорусії і Росії, але дійшла і до кордонів Швеції і Канади.
З іншого боку ніхто не може гарантувати що Збройні Сили України не будуть завдати ударів по ядерних об’єктах РФ. І для цього їм не обов‘язково використовувати Західну зброю. Для проведення таких атак у ЗСУ уже є достатньо власних сил і засобів, а також необхідний досвід, який вони отримали за багато років цієї жорстокої і кровопролитної війни.
На фоні абсолютно неадекватної за нинішніх обставин «комерційної» риторики Трампа, на яку Путін уже не звертає жодної уваги, більш виваженою і прагматичною є позиція нинішнього лідера німецьких християнських демократі Фрідріха Мерца, який заявляє, що врятувати Європу від війни можна лише шляхом надання дієвої допомоги Украйні та забезпечення її перемоги над Росією. На відміну від США і Дональда Трампа, яких розділяє з Росією океан, Фрідріх Мерц дуже добре розуміє яку потенційну небезпеку для Німеччини і усієї Європи становить російсько-українська війна. Можна стверджувати що Німеччина, враховуючи її науково-технічний і фінансово-економічний потенціал, а також важливе геополітичне положення сьогодні є найбільш природнім і зацікавленим союзником України у війні, яку вона уже четвертий рік веде з Росією за свою незалежність і свободу. Тому будемо сподіватись, що уряд ФРН і надалі буде підтримувати Украйну у її справедливій війні, оскільки це буде сприяти встановленню довготривалого миру у Європі і стане розумною інвестицією у власну безпеку Німеччини та безпеку усього ЄС.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики
