Зміна пріоритетів зовнішньої політики України
У лютому 2022 року Україна опинилась в центрі уваги провідних політичних гравців світу. Відомі міжнародні експерти прогнозували, що росіяни зможуть захопити Київ протягом 3 діб, але, як ми бачимо російсько-українське збройне протистояння триває уже понад три роки, а ЗСУ досить успішно відбивають атаки ворога.
Звичайно що без широкомасштабної міжнародної підтримки Україні було б важко воювати з Росією, але треба визнати, що основний тягар у цій війні все одно лежить на плечах України.
Також не зайвим буде нагадати, що протягом перших двох місяців ми практично були сам на сам з ворогом, а допомога від іноземних партнерів почала надходити лише після того, як ЗСУ довели свою ефективність на полі бою.
Окремо варто звернути увагу і на роль адміністрації президента США Джо Байдена. Своєю поведінкою він дав зрозуміти Путіну що РФ може безперешкодно напасти на Україну. Лише під тиском громадської думки адміністрація Байдена змушена була надавати допомогу Україні, хоча робила це досить мляво, суттєво затримуючи постачання зброї й боєприпасів та обмежуючи їх сферу використання.
З обранням Дональда Трампа на посаду президента США, політика цієї країни щодо України суттєво не змінилася. Мабуть, саме тому демократи сьогодні практично не критикують дії Трампа.
Це можна пояснити тим, що обидві адміністрації США не бажають програшу Росії у війні з Україною. Швидше за все вони сподіваються на те, що РФ у недалекому майбутньому може стати союзником Америки у її протистоянні з Китаєм. Але є великі сумніви, що такий розрахунок має якусь перспективу. У свій час США допустили стратегічну помилку, коли Генрі Кісінжер допоміг відродитись КНР, розраховуючи, що Китай стане противагою СРСР. Що з цього вийшло ми усі знаємо. Тепер історія може повторитись знову, якщо Трамп дозволить Путіну відродити СРСР, чи створити нову Російську імперію. Не має жодних сумнівів що тоді у США на міжнародній арені, крім КНР, з’явиться ще один сильний і досить впливовий конкурент.
Путін і не приховує, що він хоче відновити силу і вплив Росії у світі й тепер уже очевидно, що саме з цією метою він і хоче завоювати Україну.
У нинішній ситуації, для того, щоб зберегти свою незалежність і державний суверенітет, Україна має змінити пріоритети своєї зовнішньої політики.
Відомо, що вкрай незацікавленими у посиленні Росії за рахунок України є Туреччина і ЄС. Вони є впливових геополітичними гравцями і мають прямий інтерес до припинення збройного протистояння, яке уже четвертий рік триває в центрі Європи, та встановлення довготривалого миру і стабільності в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.
Якщо об’єднати потенціали України, Туреччини та ЄС і скоординувати їх дії, то такого результату досягти можна буде досить швидко. Тоді РФ вимушена буде припинити цю війну і відмовиться від подальшої реалізації своїх агресивних планів, оскільки її керівництво уже буде думати про власну безпеку, а не про завоювання України й створення нової Російської імперії.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики
