Нова система європейської безпеки. Частина 1

Vladimir

Нова система європейської безпеки. Принципи побудови та складові

В одній з наших попередніх статей під заголовком «Північноатлантичний Альянс. Викривлені погляди на нього та дійсна сутність НАТО» розглядається діяльність керівництва організації з питань зміцнення системи євроатлантичної безпеки;

невід’ємною складовою євроатлантичної безпекової архітектури є система безпеки Європи, що забезпечується європейською складовою НАТО та ЄС. Наразі керівництво Альянсу та ЄС вживають заходів, щоб привести її у відповідність до посилених загроз з боку Росії;

така робота досить складна, її не усвідомлює переважна більшість європейського суспільства. Як наслідок, складається враження, що у керівництва ЄС увага до питань оборони недостатня, що робить Європу беззахисною перед Росією;

це вигідно Росії та ще й підриває європейські та євроатлантичні прагнення України. Тому доцільно розглянути тему про принципи побудови нової системи європейської безпеки та її основні складові.

ЧАСТИНА І

 Загальні принципи побудови нової системи євроатлантичної та європейської безпеки

Необхідність внесення змін до архітектури євроатлантичної та європейської безпеки і нові принципи їх побудови нещодавно розглядались в нашому дописі «Північноатлантичний Альянс. Викривлені погляди на нього та дійсна сутність НАТО», а також в інших публікаціях. Однак, варто ще раз порушити таке питання, надаючи увагу саме європейським аспектам.

Як відомо, на початку поточного року було ухвалене рішення про перерозподіл функцій в рамках НАТО. Так, США на глобальному рівні мають зосередитися на питаннях стримування Китаю, а також на подіях Азійсько-тихоокеанського регіону. Щодо Європи, то вона має сконцентруватися на питаннях протидії Росії. Належну підтримку Європі мають надавати США. Згодом все це було ухвалене на саміті НАТО та під час засідання Європейської Ради у червні ц.р. При цьому Європа має посилити свою відповідальність за власну безпеку, що дасть змогу США вивільнити засоби для адекватного реагування на загрози з боку КНР. Одночасно, такий підхід не означає, що Європа буде діяти окремо від НАТО, в тому числі щодо створення власної європейської армії, через що виникли б істотні складнощі у роботі безпекових структур. Передбачається лише зміцнити військовий потенціал Європи та конкретизувати сферу діяльності як Альянсу, так і ЄС. Європейська складова Північноатлантичного союзу переважно відповідатиме за військову оборону Європи, а Європейський Союз — за вирішення фінансово-економічних питань, пов’язаних з її безпекою, включно з переозброєнням та наданням допомоги Україні. Для цього у складі ЄС створюються нові керівні органи з такими функціями. Але вони не дублюватимуть керівні структури НАТО, а доповнюватимуть їх. У такій системі Україна відіграватиме, та й вже відіграє, роль однієї з основних сил у стримуванні Росії та є передовою лінією НАТО у східній частині його південного флангу. Це вже береться до уваги в оперативних планах ОЗС Альянсу та ЗС Польщі й Румунії, про що свідчить характер їх військових навчань. В рамках практичної реалізації таких планів фахівцями НАТО та ЄС визначені принципи побудови нової системи європейської безпеки, що вважається невід’ємною складовою євроатлантичного безпекового простору. Наразі розробляють плани дій щодо переведення таких принципів у практичну площину. При цьому беруться до уваги поточні події стосовно загроз США і Європі.

Адміністративна складова

Відповідальним за визначення та реалізацію стратегії ЄС у безпековій сфері залишається Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки. З 2024 року таким є колишня прем’єрміністерка Естонії К. Каллас.

У вересні 2024 року у складі Європейської комісії була запроваджена нова посада – європейський комісар з питань оборони. Він відповідає за взаємодію між ЄС і НАТО, координацію оборонної промисловості, наукових досліджень та конструкторських розробок, а також військову мобільність. У своїй діяльності європейський комісар з питань оборони також бере до уваги воєнно-політичні аспекти з безпеки Європи. На даний час такі обов’язки виконує колишній прем’єр-міністр Литви А. Кубілюс, у якого позиція проукраїнська.

Фінансово-економічна складова

В березні поточного року Європейська комісія (ЄК) представила «Білу книгу з питань європейської оборони – Готовність 2030». У цьому документі окреслюються напрямки діяльності Європи як європейської складової НАТО і ЄС щодо зміцнення її безпеки та оборони. В основному вони стосуються військово-технічних, економічних та політичних аспектів і фактично не порушують суто військових питань. Згідно з «Білою книгою», основні з таких напрямів:

  • підтримка європейської оборонної промисловості через сукупний попит і збільшення інвестицій;
  • сприяння у справі зі зміцненні військового потенціалу України у вигляді збільшення обсягів військово-технічної допомоги та поглиблення інтеграції європейської і української оборонної промисловості;
  • поглиблення зв’язків між європейськими країнами в рамках загальноєвропейського оборонного ринку;
  • прискорення процесу трансформації оборони шляхом впровадження революційних інновацій;
  • підвищення готовності Європи до найгірших сценаріїв у спосіб покращення військової мобільності, накопичення запасів, посилення охорони кордонів з Росією та Білорусією;
  • зміцнення партнерства з близькими за переконаннями країнами в усьому світі.

«Біла книга» включає план «Переозброєння Європи/Готовність 2030», яким передбачається виділення 800 млрд євро на фінансування дій за згаданими напрямами.

Кошти набуваються завдяки:

  • збільшенню оборонних видатків європейськими членами НАТО. На саміті Північноатлантичного союзу у Гаазі в червні країни-члени Альянсу зобов’язалися підвищити свої військові видатки до 5 % від ВВП. Для того, аби це виконати, Європейська комісія надала дозвіл на перевищення рівня державного боргу, визначених Пактом стабільності і зростання в межах фіскальних правил ЄС. Це планується компенсувати, збільшивши податки;
  • залученню приватних та інших інвестицій для створення фонду Security Action for Europe (SAFE) в обсязі 150 млрд євро. (168 млрд дол.). Фонд буде надавати довгострокові позички членам ЄС і іншим країнам насамперед Україні, щоб вони зміцнили свою оборону та розвивали європейську військову промисловість. Кредити з фонду можна буде перераховувати на системи озброєнь у вигляді спільних закупок для переозброєння Європи. Фінансові механізми фонду стануть стратегічною платформою для радикального оновлення оборонного потенціалу Європи в умовах зростаючих загроз з боку Росії та нестабільних відносин зі США. Рішення щодо створення фонду ухвалено Радою ЄС на вищому рівні в червні поточного року;
  • розширенню фінансування оборонних і безпекових проєктів за рахунок ресурсів Європейського інвестиційного банку та залучення приватних капіталів через Союз ощадних та інвестиційних активів (SIU). Союз було створено Європейською комісією в березні 2025 року з тим, щоб було ефективним залучення приватних заощаджень на фінансові ринки та їх централізованого направлення у критично важливі сектори економіки, зокрема оборонну промисловість.

Олег Березюк, Георгій Загорський, Юрій Михайленко
Інститут глобальної політики

Схожі публікації