Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року це прямий виклик Заходу, і у першу чергу Європі.
Складається враження, що Путін вирішив воєнним шляхом повернути авторитет і престиж Росії на міжнародній арені, оскільки в інший спосіб він не бачив можливості це зробити. Але на четвертому році цієї війни уже можна стверджувати, що президент РФ тут явно переоцінив свої сили і ця його авантюра швидше за все завершиться поразкою і черговим розпадом Російської Федерації.
Чи має Росія шанси виграти війну проти України, яку підтримують провідні держави світу? Очевидно, що відповідь на це питання буде негативною.
Політичний і сукупний воєнно-технічний і фінансово-економічний потенціал країн антипутінської коаліції є набагато більшим ніж у РФ, що уже не дозволяє Путіну домінувати у війні з Україною. Щодо людського ресурсу, то у росіян він не такий уже й великий, особливо, якщо врахувати те, що 140 млн мешканців проживає на величезній території, яка складає понад 17 млн квадратних кілометрів.
Звичайно, що Україна має набагато менші людські ресурси, але завойовувати чужі держави і народи внаслідок більшого числа воїнів можна було в доіндустріальну епоху, бо це робив Чингісхан. В часи розвитку високих технологій війну виграє не той, хто влаштовує на фронті «м’ясні штурми», а той у кого сильна фінансово-економічна база, сучасна військова техніка і підготовлений для її належного використання воєнно-технічний персонал.
Яскравим підтвердженням цьому є операції військ Західної коаліції на чолі із США, після вторгнення іракських військ Саддама Хусейна в Кувейт. Теж саме можна сказати і про Ізраїль, який шляхом передових воєнних технологій забезпечує своє виживання в повному оточенні вороже налаштованих сусідів.
В перспективі поразка Росії обумовлюється і рядом геополітичних факторів. У першу чергу варто зазначити те, що Європа не зацікавлена у програші України і посиленні за її рахунок агресивної та непередбачуваної Росії.
Це означає, що воєнна і фінансово-економічна допомога Україні з боку Європейських країн буде продовжуватись і у разі необхідності — посилюватись.
Щодо Китаю, то сьогодні він допомагає РФ лише для того, щоб не допустити її програшу, оскільки це знову призведе до повного домінування Заходу на міжнародній арені, що уже не влаштовує КНР. Разом з тим Китай неодмінно скористається ослабленням Росії у війні з Україною і швидше за все, після поразки РФ у цій війні, почне повертати собі захоплені у свій час Російською імперією китайські території.
Не зможе стояти осторонь цих глобальних політичних зрушень і Туреччина, яка уже протягом багатьох століть конкурує з Росією на Кавказі і в Центральній Азії.
Коли саме Росія зазнає краху поки що сказати важко, але, враховуючи об’єктивні фактори, уже зараз можна стверджувати, що після поразки у війні з Україною і державами антипутінської коаліції розпад РФ буде неминучим, що потягне за собою цілий ряд важливих геополітичних зрушень і змін. Безумовно це буде суттєво впливати на суспільно-політичні процеси не лише на Європейському континенті, а й в усьому світі, а тому нам усім уже зараз потрібно готуватись до нових викликів і загроз, з якими найближчим може зіштовхнутись людство.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики.
