Термін ультиматуму Д. Трампа щодо Росії спливає.
Можливі варіанти подальшого розвитку подій
Війна Росії проти України наближається до певного переломного етапу, який визначатиме її подальший перебіг. Під тиском США Путін може погодитись на перемир’я або відмовитись від нього та продовжувати війну доти, поки цьому сприятиме російська економіка. Втім, припинення вогню не означатиме остаточного завершення війни. Росія і надалі все робитиме для того, щоб Україна погодилася саме з її вимогами встановлення миру.
З наближенням граничного терміну ультиматуму Д. Трампа щодо припинення Росією війни проти України виникає питання: що буде далі? Наразі вже існує багато оцінок та прогнозів, які дають ту, чи іншу відповідь на нього. Втім, як завжди, вони неоднозначні та подекуди протилежні за змістом. Тому для більш-менш ясного усвідомлення ситуації слід, як кажуть, привести їх до єдиного знаменника. По суті, основних варіантів розвитку подій всього два, а саме — погодиться Путін на перемир’я, що очевидно і має на увазі ультиматум, чи продовжить бойові дії проти України. Разом з тим, кожен із них має ще й кілька підваріантів. Вони в основному ускладнюють загальну картину. Тому розглянемо їх уважніше.
Перший варіант — Москва погодиться припинити вогонь принаймні тимчасово, з можливим продовженням перемир’я до укладання мирного договору. У такому випадку можуть бути два напрями розвитку ситуації, а саме:
— Путін вибере позицію відповідальну, що дасть змогу досягти певних компромісів на основі взаємних поступок. Це ще й дасть змогу припинити бойові дії, укласти мирний договір, який передбачатиме фіксацію нового кордону між двома країнами по лінії фронту. Україна відмовиться від вступу до НАТО, однак не визнає російської приналежності окупованих територій. Зі свого боку, Росія вилучить з договору свої вимоги щодо роззброєння України та її політичних змін. Не виключається, що Росія може повернути Україні окремі захоплені території. За таких умов США та ЄС відмовляться від запровадження нових санкцій проти Росії та її партнерів та можуть послабити вже діючі;
— президент РФ лише імітуватиме готовність до конструктивного діалогу в інтересах уникнення нових санкцій з боку США і ЄС. Однак, насправді Москва надалі затягуватиме з переговорами, починаючи з питання узгодження умов перемир’я і закінчуючи проблемою визначення принципів мирного договору. Як і раніше, такий підхід Кремля матиме на меті захопити якомога більше територій України та примусити її до ухвалення російських, а фактично — його особистих умов миру.
Як наслідок, за формальної згоди Росії на перемир’я її війська продовжуватимуть бойові дії на фронті, хоча і з меншою інтенсивністю. А перспективи підписання мирного договору залишатимуться невизначеними до повної втрати Москвою можливостей ведення війни через економічні причини. Якщо Д. Трамп усвідомить це, він посилить тиск на Росію, включно з оголошенням нових ультиматумів в інтересах її примушення до миру.
Другий варіант — Москва відкине ультиматум Д. Трампа та продовжить війну проти України у її нинішньому вигляді. У такій ситуації подальший розвиток подій буде залежати від рішень і дій Д. Трампа та реакції на них Путіна і його партнерів насамперед Індії та Китаю. В цьому плані можуть мати місце три основні сценарії, в тому числі:
— Д. Трамп займе жорсткі позиції та введе в дію всі із санкцій, що передбачаються законопроєктом американського сенатора Л. Грема, навіть без його офіційного ухвалення Конгресом США. Водночас він може ухвалити рішення щодо суттєвого збільшення обсягів постачання зброї Україні, включно з ракетами з більшою дальністю дії, аніж ті, що вже нам передаються.
За оцінками експертів Світового банку, у тому разі, якщо Індія та Китай перестануть купувати нафту у Росії, чого саме вимагають санкції, вона втратить близько 30 % своїх бюджетних доходів. А якщо від імпорту російської нафти відмовиться лише Індія — то 15–20 %. У будь-якому випадку це буде потужний удар по економіці Російської Федерації, а наслідки для неї відчуватимуться вже через два – три місяці.
Окремий ефект буде від появи у ЗСУ додаткової зброї, що дасть їм змогу суттєво зміцнити свою оборону, активізувати контрнаступальні дії, а також підвищити інтенсивність ударів по логістичних шляхах та критичних об’єктах російської інфраструктури. Так виникнуть критичні проблеми для Москви, що змусить її знизити активність на фронті та підштовхне до згоди на перемир’я.
— президент США обмежиться лише частковим застосуванням згаданих вище санкцій без жорсткого контролю за їх виконанням. Такими ж обмеженими будуть і поставки зброї Україні.
Половинчастість рішень Д. Трампа позначиться і на відповідних діях Індії та Китаю. Скоріш за все, Індія лише скоротить імпорт нафти із Росії, а КНР взагалі проігнорує санкції. ЗСУ отримають більше можливостей для дій проти РФ, але не достатньо для радикальної зміни ситуації на фронті. Росія зіткнеться з певними економічними збитками та ускладненням ситуації на фронті. Однак, це може змусити її лише зменшити інтенсивність наступальних дій. Втім, загальне погіршення стану російської економіки, яке вже відбувається навіть і без нових санкцій з боку США та ЄС, підштовхуватиме Москву до якихось форм перемир’я.
Вашингтон почне зволікати з запровадженням нових санкцій та буде оголошувати чергові дедлайни для Москви. Продовження Д. Трампом подібної стратегії остаточно підірве довіру світу до нього особисто та США. Це буде стосуватись як самої Росії і інших тоталітарних країн, так і партнерів Америки. Тому Росія знову ж таки не погоджуватиметься на завершення війни проти України до того часу, поки російська економіка не втратить можливість забезпечувати її внаслідок вже існуючих проблем.
Зважаючи на такий аналіз, поточна ситуація буде розвиватися, очевидно, за середнім варіантом — між фактичною відмовою Путіна від перемир’я та його формальною згодою на переговори щодо умов припинення вогню. Тобто, Москва свою позицію не змінить. Можуть змінитися лише форми її маскування.
Так, Москва свою згоду на припинення вогню може оголосити «жестом доброї волі». І зробити це вже найближчим часом. Зокрема, за підсумками візиту до Росії спеціального посланника президента США С. Віткоффа 6–7 серпня ц. р.
Тим самим Путін продемонструє Д. Трампу, що начебто прислухається до його вимог. До речі, якщо вірити президенту США, російська сторона сама запросила С. Віткоффа приїхати в Москву для зустрічі з Путіним. А це значить, що Москва реально занепокоєна ультиматумом Д. Трампа. Особливо після його жорсткої реакції на ядерні погрози Медведєва, а саме — наказ ВМС США вивести атомні підводні човни в райони бойового чергування (насправді це робиться дещо інакше, але суті справи не змінює).
Тим самим Д. Трамп показав, що жартувати з ним дійсно не варто. А Путін вже відреагував на це та погодився на зустріч з Президентом України В. Зеленським за умов її технічної підготовки. Як відомо, раніше він вимагав попередньо узгоджувати всі проблемні питання.
Втім, з високою ймовірністю може повторитися те, що вже відбувалось під час коротких перемир’їв, які оголошувались з початку поточного року. Як вже згадувалося вище, російські війська можуть дещо знизити інтенсивність своїх дій, але не припинять обстріли українських позицій та атак на них. Водночас, як і раніше, вони будуть використовувати затишшя для підготовки нових штурмів у спосіб накопичення на передовій особового складу та припасів.
На цьому фоні керівництво РФ та його представники будуть затягувати переговори, висуваючи різноманітні і неприйнятні для України вимоги, а розгляд всіх питань буде штучно ускладнюватись. Притім, що переважна більшість із них і без того є дуже складними. Насамперед це стосується розведення військ сторін та контролю над припиненням вогню.
З огляду на зазначене, навіть таке умовне перемир’я з високою ймовірністю може бути зірване, як сталося з тими, що оголошувалися в рамках Мінських домовленостей. У підсумку ситуація повернеться у її нинішній стан. Хоча, навіть такий сценарій можна вважати оптимістичним. Москва взагалі може відмовитись від будь-яких поступок, далі наполягаючи на своїх ультимативних вимогах. І буде робити це стільки, скільки дозволятиме її економіка.
У розглянутому сценарії свідомо не порушується тема переговорів щодо мирної угоди. Про це говорити поки що передчасно. Втім, зважаючи на риси характеру як Д. Трампа, так і Путіна, може бути все, що завгодно, від укладення мирної угоди між Україною та Росією вже зараз, до ядерної війни між США та Росією.
Таким чином, ситуація довкола війни Росії проти України наближається до кульмінації. Вже через кілька днів стане зрозуміло: чи вона продовжиться ще деякий, в тому числі невизначений час, чи настане хоча б примарне перемир’я. Втім, навіть у найкращому випадку це не означатиме цілковитого припинення війни.
Юрій Михайленко,
Інститут глобальної політики
(Зображення згенеровано нейромережею)
