Під власним вогнем: внутрішня безпека Росії у контексті війни проти України

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже майже чотири роки. Це збройне протистояння спричинило глибокі зміни не лише у міжнародному становищі РФ, а й у її внутрішній безпеці.

Як зазначають експерти Королівського об’єднаного інституту оборонних і безпекових досліджень (RUSI [1]), війна стала центральним елементом російської політичної системи, а рішення щодо внутрішньої стабільності почали підпорядковуватися логіці операцій на передовій, що призводить до виникнення серйозних прогалин у системі внутрішньої безпеки.

В результаті Росія сьогодні стикається з низкою зростаючих загроз: тероризмом, організованою злочинністю, корупцією, нестабільністю на Північному Кавказі та викликами, пов’язаними з демобілізацією ветеранів так званої «СВО». Ці процеси створюють новий, набагато складніший ландшафт для внутрішньої безпеки РФ.

Тероризм біля воріт Москви

Найбільш драматичним символом зростаючої терористичної загрози став напад на «Крокус Сіті Холл» у Підмосков’ї 22 березня 2024 року. Зловмисники, пов’язані з ІДІЛ-Х [2], відкрили вогонь по учасниках концерту, а потім підпалили будівлю та використали вибухівку. Кількість загиблих склала 149 осіб.

За даними The Washington Post, російські спецслужби отримували попередження про підготовку теракту від зарубіжних розвідувальних органів (зокрема, США та Ірану), але проігнорували їх. Натомість ФСБ, незважаючи на відсутність доказів, пізніше розповсюджувала наратив про те, що за нападом стояла Україна, яку підтримує Захід [3]. У серпні 2025 року розпочався суд над обвинуваченими у здійсненні терористичної атаки, і російська влада досі підтримує версію «іноземного сліду».

Вибухонебезпечний Північний Кавказ

Подібна картина загроз вимальовується з подій у Дагестані. 23 червня 2024 року там відбулися скоординовані напади — у Дербенті було підпалено православну церкву та синагогу, а в Махачкалі було здійснено напади на поліцейські дільниці. Загинули 22 цивільні особи та 17 співробітників правоохоронних органів.

Ці події продемонстрували зростаючу радикалізацію в регіоні, головними цілями якої стають релігійні та державні установи. Ситуація посилюється репресіями проти населення, корумпованістю місцевих еліт і відсутністю економічних можливостей, що сприяє вербуванню молодих дагестанців екстремістськими групами.

Багато бойовиків з Дагестану та Чечні раніше воювали в Сирії та Іраку на боці «Ісламської держави» — деякі з них повернулися, створивши місцеві мережі в регіоні.

Каспійське море: союз мафії та держави

Північний Кавказ є не лише осередком терористичних загроз, але й епіцентром організованої злочинності. Згідно з даними Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC [4]), війна прискорила «конвергенцію» між державою та мафіозним світом: ветерани з фронту поповнюють банди, зброя з поля бою в Україні потрапляє на чорний ринок, а злочинні мережі використовуються для обходу санкцій та відмивання грошей.

Порт Махачкала — єдиний великий порт Росії на Каспійському морі — відіграє дедалі важливішу роль у цій системі. Інформація про корупцію та зловживання поширюється там роками. Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти російських судноплавних компаній «МГ-флот», «ВТС-брокер» і «Арапакс» за транспортування іранських компонентів зброї через Каспійське море до Росії.

Навколо Каспійського коридору розвиваються мережі посередників та підставних компаній, типових для організованої злочинності. Онлайн-ринки наркотиків та торгівля зброєю процвітають у російському підпільному світі, зміцнюючи місцеві банди.

Курськ: дірявий кордон

Наступ українських військ у Курській області у серпні 2024 року виявив вразливі ділянки російської оборони. За висновками американського аналітичного центру «Інститут вивчення війни», Росія не контролювала кордон протягом довгого часу, що мало серйозні військові та політичні наслідки.

У процесі «розбору польотів» влада викрила масштабні фінансові махінації під час будівництва укріплень. Колишній губернатор області Роман Старовойт та його команда нібито незаконно привласнили кілька мільярдів рублів, виділених на це. А укріплення виявилися дефектними й обвалилися в багатьох місцях після дощу та снігу. Незважаючи на свої зв’язки з олігархічними колами, близькими до Володимира Путіна (зокрема з братами Ротенбергами, які відіграють ключову роль в інфраструктурному секторі), Романа Старовойта було звільнено з посади. У липні 2025 року він вчинив самогубство. Після його смерті розслідування розширили, а також заарештували нових посадовців. На думку аналітиків RUSI, цей випадок демонструє, що навіть високопоставлені особи сьогодні не застраховані, якщо їхні дії загрожують воєнним цілям Росії.

Зростаюча хвиля насильства

Водночас у Росії спостерігається різке зростання загальної злочинності. За даними Генеральної прокуратури РФ, у першій половині 2025 року було зареєстровано 27 124 тяжких злочини — найбільша кількість з 2013 року.

У період із січня по серпень 2024 року було зареєстровано 403 537 тяжких та особливо тяжких злочинів, що є найбільшою кількістю з 2011 року. Кількість таких злочинів за весь 2024 рік досягла 617 301, що є рекордом за останні 14 років (більше було лише у 2010 році).

Війна безпосередньо сприяє зростанню насильницьких злочинів у регіонах. МВС Росії повідомило, що у І кварталі 2025 року кількість тяжких злочинів зросла на 13,6 % у річному обчисленні, досягнувши 170 800 випадків.

Корупційні злочини зросли на понад 24 % у річному обчисленні, а за весь 2024 рік було зареєстровано 23 240 таких діянь. Багато військових, які повертаються з фронту (включно з колишніми ув’язненими), страждають від посттравматичного стресового розладу, різних типів залежностей і відсутності соціальної підтримки, що призводить до ескалації насильства.

GI-TOC повідомляє, що в прикордонних районах розвивається чорний ринок зброї, а МВС Росії припинило публікувати дані про смертельні випадки у своїй статистиці, що може бути спробою обмежити обізнаність громадськості про масштаби проблеми.

Нове обличчя російського наркобізнесу

Російський ринок наркотиків зазнав швидкої трансформації в останні роки. За даними Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), синтетичні речовини, включно з мефедроном і синтетичними опіоїдами, набувають дедалі більшого значення, знижуючи витрати для споживачів та збільшуючи їх доступність. Росія не є винятком — збільшення місцевого виробництва та легкість імпорту хімічних прекурсорів призводять до того, що синтетика витісняє традиційні опіоїди та марихуану.

Згідно зі звітом GI-TOC «Breaking Klad», Росія розробила унікальну модель торгівлі наркотиками, яка поєднує ринки даркнету [5], платежі в криптовалюті та тайники, які облаштовують кур’єри — «кладмени» [6]. Ця система стала домінувати в розповсюдженні наркотиків у країні, а мефедрон став її найважливішим продуктом. «Темний» ринок наркотиків у РФ перетворився на багатомільярдний бізнес, де традиційні методи продажу були замінені цифровими платформами, а злочинні групи взяли під контроль торгівлю.

Дані МВС Росії свідчать, що у 2024 році спостерігалося значне зростання злочинів, пов’язаних із наркотиками: злочини, пов’язані з поштовими та кур’єрськими відправленнями, зросли на 51,4 %; контрабанда — на 37,5 %, виробництво — на 11,1 %, а торгівля — на 7 %. Правоохоронні органи вилучили понад 28 тонн наркотичних та психотропних речовин.

За даними Державного антинаркотического комітету, наркозлочинність серед неповнолітніх у 2024 році зросла на 43,2 % — з 2600 до 3800 випадків — як результат того, що молодь все частіше залучається до логістики торгівлі (наприклад, як кур’єри та «кладмени»). Крім того, опитування, проведене Всеросійським центром вивчення громадської думки, показує, що кожен десятий росіянин повідомляє про наявність наркоманів у своєму оточенні (у віковій групі 25–34 роки — кожен шостий респондент), що підтверджує поширеність цього явища навіть за межами великих міських центрів. За даними UNODC, скорочення вирощування маку в Афганістані (приблизно на 95 %) після заборони Талібаном у 2022 році виробництва наркотиків, може спонукати деяких російських споживачів звертатися до синтетичних опіоїдів, таких як нітазен. Це явище вже спостерігається в Європі та пов’язане з різким зростанням смертельних передозувань. У поєднанні з цифровізацією ринку та легкістю розповсюдження, зростання наркоманії стає не лише проблемою охорони здоров’я, але й ключовим викликом для внутрішньої безпеки РФ.

Корупція, або російська повсякденність

Корупція залишається однією з найбільш структурних проблем у Російській Федерації. За даними Transparency International, Росія набрала 22 бали за Індексом сприйняття корупції (ІСК), посівши 154 місце зі 180 країн — на чотири бали нижче, ніж у попередньому році. Дані Trading Economics [7] підтверджують, що ІСК для Росії залишається на рівні 22 балів, що свідчить про постійно високий рівень корупції в державному секторі.

Freedom House зазначає, що корупція «сприяє зміні зв’язків між державними службовцями та злочинними групами», роблячи її частиною ширшої кризи внутрішньої безпеки. За оцінками американського Фонду Джеймстауна, триваюча війна проти України поглиблює корупцію, створюючи нові можливості для хабарництва, розкрадання державних коштів та обходу санкцій економічними елітами та правоохоронними органами.

Відмивання грошей, використання підставних компаній та ухилення від санкцій стали невід’ємними механізмами російської економічної системи. Ця діяльність охоплює як традиційні методи приховування фінансових потоків, так і дедалі складніші способи цифрових переказів та використання міжнародних посередницьких мереж. Водночас, за даними Міністерства фінансів США, наступні пакети санкцій визначають конкретні фінансові мережі та підприємства, зокрема криптовалютні та транскордонні, які використовуються російськими елітами для приховування активів і підтримки воєнних дій. Агентство Reuters підтверджує аналогічні висновки, описуючи санкції британського уряду проти російських криптофінансових мереж, що діють у таких країнах, як Киргизстан.

За даними Генеральної прокуратури Росії, кількість випадків корупції зросла приблизно на 25 % у І кварталі 2025 року. У порівнянні з минулим роком ця цифра зросла приблизно до 15 500 випадків порівняно з 12 500 роком раніше.

Корупція особливо впливає на військовий сектор. Купівля відпусток або фальсифікація медичних записів за хабарі стала поширеною практикою в російській армії, що ще більше підриває бойову готовність. Водночас влада намагається вибірково використовувати боротьбу з корупцією, орієнтуючись насамперед на тих, хто втратив її прихильність.

Гучним прикладом є справа колишнього заступника міністра оборони Тимура Іванова, якого у 2025 році засудили до 13 років позбавлення волі за одержання хабарів і розкрадання майна. У 2024 році ще одного високопосадовця, колишнього заступника міністра оборони Дмитра Булгакова, також було заарештовано за звинуваченням у корупції. Згідно з аналізом Фонду Джеймстауна, такі процеси є переважно контрольно-політичними, а не системними: Кремль використовує їх для підтримання дисципліни всередині еліти, а не для реального стримування корупції.

Російська поліція «відступає»

До цих проблем додається серйозна кадрова криза в Міністерстві внутрішніх справ Росії. За даними «Інтерфаксу», станом на 1 листопада 2024 року у МВС бракувало 173 800 офіцерів — 18,8 % від загальної кількості особового складу. У травні 2024 року міністр Володимир Колокольцев повідомив у Раді Федерації, що кількість вакансій становить 152 000.

За оціночними даними експертів, щомісяця МВС залишає 3000–5000 офіцерів, а в деяких регіонах дефіцит кадрів сягає 90 %. У російському парламенті визнали, що зарплати поліцейських абсолютно неконкурентоспроможні, часто нижчі, ніж оплата роботи кур’єрів. Середня зарплата поліцейських становить близько 50 тисяч рублів брутто, що робить професію непривабливою. У федеральному бюджеті на 2025 рік передбачено приблизно 39 мільярдів рублів додаткового фінансування для МВС, з яких 26,6 мільярда має бути спрямовано на підвищення зарплат.

Державна дума також оголосила, що російському військово-промисловому комплексу не вистачає приблизно 400 тисяч фахівців, що свідчить про ширшу кадрову кризу в країні.

Демобілізація — криза, яка ще попереду

Наступним викликом є майбутня демобілізація. Згідно зі звітом RUSI, повернення сотень тисяч військових з фронту становить одну з найбільших загроз внутрішній стабільності. Кремль намагається контролювати цей процес, створюючи проурядові об’єднання, такі як «Військове братство» та Фонд «Час героїв». Однак, спроби ветеранів самостійно брати участь у регіональній політиці зустрічаються з опором та навіть репресіями з боку «старої» еліти.

Латання дірок пропагандою

Образ внутрішньої безпеки Росії, що виникає з незалежних звітів та аналізів, далекий від пропагандистських заяв Кремля. Тероризм, корупція, зростання організованої та звичайної злочинності, а також кадрова криза демонструють, що путінський режим все більше спирається на репресії та контроль за наративами, встановлюючи монополію на правду, а не на ефективних рішеннях. За оцінками RUSI, війна стала лінзою, крізь яку Росія дивиться на свої внутрішні проблеми — замість того, щоб вирішувати їх, вона підпорядковує їх логіці збройного протистояння. Згідно з висновками GI-TOC, чим довше триватиме війна, тим більш структурними ставатимуть зв’язки держави з організованою злочинністю. А зростання прогалин у внутрішній безпеці може підірвати внутрішню стабільність Російської Федерації в майбутньому.

Володимир Паливода,
експерт у сфері міжнародних відносин

(Зображення згенеровані нейромережею)

Примітки:

[1] Акронім від назви англійською мовою — Royal United Services Institute for Defence and Security Studies.
[2] «Ісламська держава — вілаят Хорасан» — регіональне відділення джихадистського терористичного угруповання «Ісламська держава», яке активно діє в Центральній та Південній Азії, переважно в Афганістані, Пакистані, Таджикистані та Узбекистані.
[3] На нараді 25 березня 2024 року Володимир Путін пов’язав терористичний акт з Україною, заявивши, що «цей теракт може бути лише ланкою у цілій серії спроб тих, хто з 2014 року воює з нашою країною руками неонацистського київського режиму». Наступного дня секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев, відповідаючи на запитання журналістів, хто стоїть за цією трагедією — «Ісламське держава» чи Україна, сказав: «Звичайно, Україна». Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров відкинув допомогу Інтерполу при розслідуванні теракту, оскільки, на його думку, така допомога буде спрямована на те, щоб підтвердити причетність до теракту «Ісламської держави» та непричетність України. Директор ФСБ Олександр Бортніков заявив, що спецслужби України сприяли теракту, а готували його радикальні ісламісти.
[4] Акронім від назви англійською мовою — Global Initiative against Transnational Organized Crime. Незалежна організація громадянського суспільства зі штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія), яка налічує понад 600 експертів в усьому світі.
[5] Даркнет — прихована частина Інтернету, недоступна через звичайні пошукові системи та браузери, для доступу до якої потрібне спеціальне програмне забезпечення, наприклад браузер Tor. Даркнет надає користувачам та власникам сайтів можливість залишатися анонімними, використовуючи просунуту криптографію та мережі ретрансляторів. Хоча даркнет може бути місцем для незаконної діяльності, такої як торгівля вкраденими даними, він також використовується журналістами, активістами та звичайними користувачами для забезпечення конфіденційності та свободи слова.
[6] З поширенням Інтернету та смартфонів у Росії з’явилася ціла молодіжна професія — закладчики, вони ж кладмени: люди, які доставляють замовлений в Інтернеті наркотик покупцю.
[7] Веб-ресурс Trading Economics надає різноманітні економічні показники для 232 країн світу. Дані можна фільтрувати за географічним розташуванням, чисельністю населення, процентною ставкою та багатьма іншими показниками. Сайт також містить квартальні та довгострокові прогнози для безлічі економічних показників.