Терористи, наркотики та міграційна криза: що загрожує США
Новий щорічний звіт про загрози безпеці США, підготовлений Управлінням директора національної розвідки (далі — УДНР), являє собою комплексний огляд проблем, з якими стикається як влада США, так і міжнародна спільнота [1]. У документі зазначається, що зростаючі загрози становлять як держави, які прагнуть конкурувати із США в економічному та військовому плані, так і недержавні суб’єкти — від транснаціональної злочинності до терористичних організацій.
Звіт про загрози безпеці Сполучених Штатів був підготовлений у березні 2025 року. У ньому УДНР вказує на дедалі складніші та багатогранні загрози, які впливають не лише на Сполучені Штати, а й на стабільність багатьох регіонів світу.
У документі підкреслюється, що зростаючі загрози створюють як держави, які прагнуть конкурувати зі Сполученими Штатами в економічному та військовому плані, так і недержавні актори — від транснаціональної злочинності до терористичних організацій. Також було проаналізовано, як динамічно розвивається співпраця між ворогуючими державами, та як це збільшує ризики конфліктів.
Опублікований звіт містить теж бачення щодо змін у широкому розумінні середовища безпеки, особливо в контексті нових технологій та їх зростаючого впливу на міжнародний порядок.
Транснаціональні злочинні організації, особливо ті, що займаються торгівлею наркотиками, становлять одну з найсерйозніших проблем безпеці Сполучених Штатів. Найбільше занепокоєння викликає виробництво та контрабанда синтетичних опіоїдів (переважно фентанілу [2]), яка продовжує спричиняти загибель тисяч громадян США.
Синтетичні наркотики становлять серйозну загрозу: фентаніл, який часто виготовляють у Мексиці, залишається найнебезпечнішою речовиною, що надходить на ринок США. Хоча останнім часом спостерігається зниження кількості смертей, спричинених передозуванням синтетичних опіоїдів (частково через більш широке використання налоксону [3]), проблема залишається серйозною.
Фрагментація ринку виробництва: у Мексиці частка незалежних виробників фентанілу значно зросла. Вони виробляють ліки в невеликих лабораторіях, що допомагає їм ще більше диверсифікувати ринок.
Контрабанда на кордоні триває: найбільші картелі Мексики — картель «Сіналоа» [4] та картель «Нового покоління Халіско» [5] — залишаються ключовими постачальниками фентанілу, героїну, метамфетаміну та кокаїну. Основні пункти пропуску на кордоні між США та Мексикою залишаються найпоширенішими пунктами контрабанди, хоча картелі намагаються запровадити нові маршрути, щоб уникнути посилення контролю. Китай та Індія, зі свого боку, залишаються основними постачальниками хімікатів-прекурсорів, які використовуються у виробництві фентанілу. Китайські та індійські виробники часто маскують ці поставки фальшивими етикетками, що дозволяє уникати міжнародних правил і контролю.
Транснаціональний ісламський екстремізм також створює виклик безпеці Сполучених Штатів. Такі організації, як так звана Ісламська держава (ІДІЛ) і «Аль-Каїда», як і раніше мають намір здійснювати напади на цілі в західних країнах, включно зі Сполученими Штатами. Хоча ІДІЛ втратила контроль над територією в Іраку та Сирії, її розпорошені структури, філії в інших регіонах світу та здатність поширювати пропаганду в Інтернеті все ще становлять значну загрозу.
ІДІЛ-Хорасан [6]: вважається найбільш динамічною та агресивною філією Ісламської держави, яка проводить напади в Південній Азії та за її межами.
Аль-Каїда: зберігає свій намір напасти на Сполучені Штати, що, зокрема, випливає з її пропагандистської діяльності та закликів до нападів на західні цілі, включно з єврейськими. Єменське відділення продовжує поширювати інструкції з виготовлення вибухових пристроїв. «Аш-Шабааб» [7] у Сомалі, зі свого боку, зосереджується на локальних атаках, але й фінансує діяльність «Аль-Каїди» за межами Африки.
Звіт також визначає інші форми транснаціональної злочинності. Злочинні організації не обмежуються торгівлею наркотиками та терористичною діяльністю. Дедалі більше злочинних груп теж залучені до фінансових махінацій, відмивання грошей, кібератак і торгівлі людьми.
Кіберзлочинність: банди, що спеціалізуються на програмах-вимагачах, атакують критично важливі сектори (зокрема заклади охорони здоров’я, державні установи), вимагаючи викуп за розблокування систем. Такі інциденти іноді призводять до фактичного паралічу надання послуг.
Торгівля людьми: злочинці використовують нелегальну міграцію та пропонують нібито «безпечні» маршрути контрабанди, що часто закінчується примусовою працею чи сексуальною експлуатацією.
Серед викликів, з якими доведеться зіткнутися Сполученим Штатам, — міграційна криза. У 2024 році нелегальна міграція до США зменшилася (на 14 %, порівняно з попереднім роком), а додаткові заходи безпеки на кордоні сприяли подальшому зменшенню притоку мігрантів на початку 2025 року. Водночас причини міграції — бідність, насильство та політична нестабільність — не зникають, тому існує занепокоєння, що зміни в міграційній політиці США чи транзитних країн можуть знову спровокувати зростання нелегального перетину кордону.
Головні гравці
Президент Китаю Сі Цзіньпін має на меті те, що він називає «великим відродженням китайської нації» до 2049 року, що на практиці означає зміцнення економіки, збройних сил і геополітичного становища. Китай розцінює дії США та їхніх союзників як спробу стримати розвиток Серединної держави [8].
Модернізація збройних сил: Народно-визвольна армія Китаю переживає глибоку трансформацію, щоб забезпечити повний спектр військових операцій, від звичайної оборони в Східній Азії до проекції сили по всьому світу.
Кіберзагрози: Китай проводить агресивні кібероперації, збираючи розвідувальні дані, викрадаючи інтелектуальну власність і розвиваючи засоби атак, які потенційно можуть завдати шкоди критичній інфраструктурі в разі конфлікту.
Питання Тайваню: Пекін розглядає Тайвань як провінцію-бунтаря і не виключає застосування сили, якщо спроби мирного возз’єднання зазнають невдачі. Така можлива військова операція проти Тайваню та можливе залучення США до оборони острова можуть суттєво порушити ланцюги поставок і глобальні ринки, особливо в секторі напівпровідників [10].
Економічна та технологічна експансія: Китай зміцнює свою економічну міць, оскільки прагне до самозабезпечення в ключових галузях, зокрема: у секторі високих технологій (ШІ, передові напівпровідникові системи, біотехнології).
Контроль над важливою сировиною: КНР використовує своє домінуюче становище у видобутку та обробці багатьох металів (включно з рідкоземельними елементами). У минулому Китай довів, що може обмежити експорт, щоб чинити геополітичний тиск.
Доступ до Арктики: у міру танення полярних льодів, Китай намагається посилити свою присутність у регіоні, реалізуючи інфраструктурні та дослідницькі проекти, а також консолідуючи співпрацю з Росією в цій сфері.
Програма озброєння та зброя масового знищення: Китай швидко модернізує свої ядерні сили, щоб посилити стримування та протистояти потенційному військовому тиску з боку Сполучених Штатів. Він також розвиває космічні технології (включно із супутниковими угруповання та протисупутниковими системами), розглядаючи космос як важливу арену для конкуренції з Америкою.
Біобезпека: у звіті теж підкреслюється домінування Китаю на світовому фармацевтичному та медичному ринку. Китайська влада може використовувати це для здійснення торгового та політичного тиску, тоді як недостатній рівень нагляду та екологічних стандартів ще більше викликає занепокоєння щодо так званої біології подвійного використання, тобто можливості перетворення цивільних технологій на біологічну зброю.
Росія розглядає війну в Україні як конфлікт із Заходом, спрямований на захист власного впливу. Хоча вторгнення призвело до серйозних втрат (людських, матеріальних, фінансових), Москва продемонструвала стійкість завдяки підтримці Китаю, Ірану та Північної Кореї. Президент Володимир Путін сповнений рішучості за будь-яку ціну зберегти територіальні надбання Росії та її позицію як ключового гравця у світовій політиці.
Співпраця з Китаєм: Москва значно посилила торговельні та політичні відносини з Пекіном, що дозволяє їй обходити деякі санкції та отримувати сучасні технології.
Модернізація збройних сил: хоча російські війська зазнали серйозних втрат в Україні, вони зберегли ключові стратегічні можливості (ядерну зброю, флот, авіацію). РФ також розробляє протисупутникові та кібернетичні системи.
Війна в Україні: Росія веде війну на виснаження, розраховуючи на стратегічну перевагу в зброї та живій силі, щоб принести успіх, навіть ціною довгострокових втрат. Москва зміцнює свої позиції, нарощуючи виробництво військової техніки, імпортуючи боєприпаси з Ірану та Північної Кореї та намагаючись змусити Київ піти на поступки.
Кіберзагроза: російські розвідувальні служби добре відомі складними хакерськими атаками, які часто спрямовані на ключову інфраструктуру або виборчі процеси. У триваючому конфлікті з Україною Кремль поєднує традиційні військові операції з масовими кібератаками, отримуючи цінний досвід ведення гібридної війни.
Політичний вплив і дезінформація: Росія продовжує свої кампанії з підриву довіри до демократичних процесів на Заході та глобальної ролі Сполучених Штатів. Для цього він використовує Інтернет, соціальні медіа, державні медіа (наприклад, RT [9]) і структури впливу, які видають себе за громадські організації.
Тегеран постійно розвиває свої ракетні програми та ядерний потенціал, сподіваючись, що вони зміцнять позиції країни в регіоні та утримають Захід від ескалації. Водночас Іран бореться із внутрішніми труднощами: слабкою економічною ситуацією, високою інфляцією та соціальним невдоволенням, що підриває авторитет влади.
Підтримка збройних груп: незважаючи на нещодавні втрати в Сирії та конфлікті в Газі, Іран продовжує використовувати свою мережу союзників і довірених осіб (включно з «Хезболлою», хуситами та шиїтськими ополченнями), щоб зберегти регіональне домінування та перешкоджати військовій присутності США.
Кібератаки: іранські спеціалісти постійно розвивають кіберпотенціал, що робить Тегеран важливим гравцем у світі кібербезпеки.
Зброя масового знищення: хоча розвідувальне співтовариство все ще вважає, що Іран не прийняв остаточного рішення щодо розробки ядерної зброї, Тегеран все частіше публічно обговорює цю можливість [11].
Зміна балансу на Близькому Сході: падіння режиму Асада в Сирії, спалах конфлікту в Секторі Гази, а також внутрішні негаразди в Лівані (включно з потенційним ослабленням «Хезболли») змушують Тегеран переглянути свою поточну регіональну політику. Водночас Іран намагається підтримувати і розширювати контакти з Китаєм і Росією, щоб протистояти санкціям і тиску з боку США та їхніх союзників.
Кім Чен Ин інтенсифікує свою програму ядерних і ракетних озброєнь, намагаючись забезпечити міжнародне визнання свого ядерного статусу, а також стримати Сполучені Штати від військових дій у регіоні. В обмін на підтримку з боку Росії (фінансову і технологічну) Пхеньян постачає Москві боєприпаси, ракети і навіть солдатів для участі в бойових діях в Україні.
Випробування ракет: режим Північної Кореї постійно демонструє свій прогрес у технології балістичних ракет, часто відповідаючи випробуваннями у відповідь на військові навчання США та Південної Кореї чи інші дії, які вважає за провокаційні.
Загроза ядерної атаки: Кім Чен Чен Ин розглядає свій ядерний арсенал як ключову гарантію виживання режиму, що практично блокує шанси денуклеаризації.
Послаблення санкцій через незаконну діяльність: Північна Корея фінансує програми виробництва зброї, зокрема: крадіжку криптовалют або проведення інших злочинних операцій у кіберпросторі.
Співпраця між «ворогами» США зростає
У звіті відзначається значне зростання співпраці між найбільшими конкурентами США: Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю. Вона є різноманітною, але їх об’єднує спільне прагнення маргіналізувати глобальний вплив Вашингтона та розробити інструменти для обходу західних санкцій. Війна в Україні змусила Москву вжити більш рішучих дій для отримання підтримки Пекіна, Пхеньяна та Тегерана.
В обмін на зброю, технології або військові дії Росія надає цим країнам фінансову допомогу або передає ноу-хау у сфері високотехнологічних озброєнь. Китай постачає в Росію комплектуючі для виробництва озброєнь, забезпечує значний ринок збуту російських енергоресурсів, розширює співпрацю в Арктиці та космосі. Іран і Північна Корея бачать у Москві ключового союзника в боротьбі проти санкцій США, зміцнюючи взаємні зв’язки у військовій сфері та у сфері кібербезпеки.
Хоча ця співпраця не позбавлена напруженості та обмежень, бажання послабити вплив США означає, що вона може поглибитися, викликаючи подальше зростання загроз для міжнародної стабільності.
У звіті УДНР за 2025 рік відображено дедалі складніший ландшафт загроз — від зростаючої потуги та впливу Китаю до триваючої агресії Росії в Україні, до прагнень Ірану та Північної Кореї зміцнити свої збройні сили, включно з ядерним потенціалом. Крім того, існують численні недержавні суб’єкти — від міжнародних наркокартелів до екстремістських і терористичних організацій, — які дестабілізують ситуацію в різних регіонах світу, зокрема на американо-мексиканському кордоні та на Близькому Сході.
Критичною проблемою залишається не лише кількість та інтенсивність потенційних конфліктів, а й їхній взаємозв’язок. Співпраця ворожих держав, розвиток технологій (особливо штучного інтелекту та передової ракетної зброї) і збільшення кількості кібератак створюють складну для контролю комбінацію викликів. Сполучені Штати разом зі своїми союзниками мають реагувати цілісно — від зміцнення критичної інфраструктури та моніторингу розвитку нетрадиційних технологій до дипломатії та розвідувальної діяльності по всьому світу.
Слухання у Спеціальному комітеті у справах розвідки Сенату та реакція Китаю
Тулсі Габбард під час слухань у Спеціальному комітеті у справах розвідки Сенату заявила, що, маючи на увазі відносини між Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю, саме Росія значною мірою сприяла зміцненню цього партнерства — особливо після вторгнення РФ в Україну в 2022 році. Війна Росії проти України сама по собі дала низку уроків щодо того, як боротися із західною зброєю та розвідкою в масштабному конфлікті.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф, зі свого боку, зазначив, що Китай докладає лише обмежених зусиль для зменшення потоку хімічних речовин-прекурсорів фентанілу в США, оскільки не хоче вдарити по прибутковому бізнесу китайських компаній. Документи розвідки також свідчать про те, що масова нелегальна міграція перевантажує інфраструктуру США та створює прогалини, які дозволяють підозрюваним або встановленим терористам потрапити до Сполучених Штатів.
Росія, Китай, Іран і Північна Корея — як окремо, так і у співпраці — підривають глобальні інтереси США, використовуючи асиметричну тактику та звичайні форми влади, а також просуваючи альтернативні економічні та фінансові моделі, які прагнуть конкурувати із західною системою. Вони прагнуть створити ситуацію, за якої Сполучені Штати та інші країни будуть змушені відповідати на їхні цілеспрямовані кампанії з розширення впливу, уникаючи відкритого збройного конфлікту.
Дедалі тісніша співпраця між цими суб’єктами ще більше збільшує їхній потенціал у протистоянні зі Сполученими Штатами та може означати, що ворожість з боку одного з них призведе до підтримки з боку інших, у такий спосіб чинячи тиск на інші країни, щоб вони теж зайняли певну позицію.
Голова Спеціального комітету у справах розвідки Сенату Том Коттон зазначив, що у звіті вперше міжнародні наркогрупи, відповідальні за контрабанду смертоносних речовин, вважаються головною загрозою безпеці Сполучених Штатів. Це відображає пріоритети адміністрації Трампа щодо закриття кордону та боротьби з нелегальною імміграцією. Відтак, Тулсі Габбард наголосила, що в оцінці цьогорічних загроз найбільшу небезпеку становлять вищезазначені злочинні організації та терористи, які не належать до жодної держави — вони здатні безпосередньо загрожувати американцям та їхньому добробуту.
Натомість директор ЦРУ Джон Реткліфф уточнив, що Пекін робив лише «спорадичні» спроби зупинити експорт речовин, необхідних для виробництва фентанілу, підкресливши, що китайська влада не хоче надто жорстко розправлятися з прибутковими підприємствами. Він зазначив, що КНР ніщо не заважає зробити рішучі кроки, але відсутність рішучої відповіді зумовлена економічними причинами.
У відповідь речник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Пенгуй заявив, що Сполучені Штати «перебільшують» загрозу з боку Китаю, щоб виправдати збереження власної військової гегемонії. Водночас Союз індустрії кібербезпеки, що діє в КНР, виступив із заявою, в якій звинуватив американські розвідувальні служби в масових і тривалих хакерських атаках на мобільні телефони та Інтернет-мережі. Він також згадав про інциденти, що тривали більше десяти років, і китайські державні ЗМІ та урядові установи широко оприлюднювали ці звинувачення. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь теж висловив «серйозну стурбованість» цими повідомленнями під час своєї щотижневої прес-конференції.
Цьогорічна оцінка ризиків вперше за понад десять років не містить проблеми кліматичних змін. Це помітний відхід від попередніх звітів розвідувального співтовариства США, яке розглядало проблеми, пов’язані з кліматом, як істотні для національної безпеки, зважаючи на загрози стихійних лих, міграції чи конфліктів за володіння ресурсами.
У відповідь Тулсі Габбард повідомила Комітету, що звіт найперше зосереджений на найбільш «безпосередніх загрозах» для Сполучених Штатів. Водночас вона підкреслила, що не давала авторам звіту чітких вказівок повністю ігнорувати кліматичну проблему.
У звіті за 2025 рік в основному висвітлюється загроза з боку злочинних організацій, масової нелегальної міграції та діяльності ворогуючих країн — особливо співпраці між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю.
Клімат, який у попередні роки вважався важливим фактором, що впливає на безпеку Сполучених Штатів, у цьому документі втратив своє значення. Усе це робить 2025 рік і далі дуже невизначеним роком: постійний стан підвищеного ризику вимагатиме швидких і добре скоординованих дій розвідки та прийняття політичних рішень, які зможуть протистояти викликам глобальної безпеки.
Автор — Адам Явор,
полковник запасу польської контррозвідки,
незалежний експерт у сфері діяльності спеціальних служб
Джерело: https://infosecurity24.pl/za-granica/terrorysci-narkotyki-i-kryzys-migracyjny-czyli-co-zagraza-usa
Примітки:
[1] Документ під назвою «Щорічна оцінка загроз» (Annual Threat Assessment) готується УДНР для Спеціального комітету у справах розвідки Сенату Конгресу США з 2006 року. Він має закриту і відкриту частини.
[2] Фентаніл (Phentanylum) — синтетичний опіоїдний анальгетик, має дію у 20–40 разів сильнішу, ніж героїн, і в 100 разів сильнішу, ніж морфін.
[3] Налоксон — лікарський засіб, який блокує ефекти опіоїдів, зокрема при передозуванні.
[4] Картель «Сіналоа» (також відомий як «організація Гусмана-Лоери», «Тихоокеанський картель», «Федерація» і «Кривавий союз») — міжнародна злочинна організація, основними напрямами діяльності якої є торгівля наркотиками, відмивання грошей та організована злочинність. Створений наприкінці 1980-х років, картель базується, головним чином, у місті Кульякан, штат Сіналоа. Розвідка США вважає цей картель найпотужнішою організацією, що торгує наркотиками у світі. На його долю припадає до 60 % всього наркотрафіку до США.
[5] Картель «Нового покоління Халіско» — одне з найновіших і найбільш швидко зростаючих злочинних угруповань Мексики. На сьогодні він активно діє у 7 штатах і бореться з картелем «Сіналоа» за контроль над штатом Сакатекас.
[6] ІДІЛ-Хорасан (Вілаят Хорасан) — транснаціональне салафітське джихадистське терористичне угруповання, філія ІДІЛ в Афганістані. Угруповання створено 2015 року під час вербування серед афганців, пакистанців, перебіжчиків із «Талібану», «Аль-Каїди» та «Ісламського руху Узбекистану».
[7] Харакат Аш-Шабааб Аль-Муджахедін — сунітська ісламістська військова та політична організація, яка базується в Сомалі та діє в інших країнах Східної Африки. Бере активну участь у триваючій громадянській війні в Сомалі. Має контакти з «Аль-Каїдою» з 2012 року.
[8] Починаючи з ХІХ століття у західній і вітчизняній історіографії ієрогліфічну назву Китаю перекладають як «Серединна держава» чи «Серединна імперія». Однак такий переклад є не зовсім правильним, оскільки слово «чжунго» здавна позначало центр Піднебесної — державу китайського імператора, тобто власне Китай. Відповідно, точним перекладом є «Центральна країна» або «Центральна держава».
[9] RT (раніше — Russia Today) — російська пропагандистська державна багатомовна телекомпанія, орієнтована на закордонну аудиторію. Існує з 2005 року, фінансується урядом Росії. Веде мовлення англійською, арабською, іспанською, російською та німецькою мовами.
[10] У середині березня 2025 року у МО США був підготовлений документ під назвою «Тимчасові стратегічні настанови національної оборони» з грифом «таємно/не для іноземців», який визначає пріоритетним для американської армії стримування Китаю від захоплення Тайваню. Передбачається також, що в Європі Вашингтон буде тиснути на союзників, щоб ті самі «розбиралися» з Росією, Іраном та КНДР.
[11] Після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив Ірану бомбардуваннями в разі відсутності угоди щодо ядерної програми, радник Верховного лідера Ірану Алі Ларіджані 31 березня 2025 року заявив, що Іран буде змушений створити ядерну зброю у разі нападу США.
Переклад і примітки Володимира Паливоди
