Саміт БРІКС як відображення глобальної конкуренції між Китаєм і США
Головною тенденцією у розвитку ситуації в світі є продовження процесу формування нової системи міжнародних відносин з двома провідними центрами сили, якими є США та Китай;
наразі між ними ведеться боротьба за світове лідерство, яка включає створення своїх сфер геополітичного впливу шляхом побудови різного роду міжнародних організацій;
в цьому плані на стороні США виступає Європа, незважаючи на суперечності між ними, а на стороні Китаю – Росія та країни так званого Глобального Півдня, які раніше відносились до Третього світу;
відображенням таких процесів є більшість із ключових процесів у світі, включаючи війну Росії проти України та військову операцію США проти Ірану. Тому вони потребують на увагу.
Як було сказано вище, США та Китай будують сфери свого геополітичного впливу в рамках різних міжнародних організацій. Через них проводяться їх інтереси як загалом у світі, так і в окремих важливих регіонах.
У США такими міжнародними структурами є Велика сімка та НАТО. Незважаючи на виникнення суперечностей між Америкою та європейськими країнами через дії Д. Трампа, вона зберігає можливість використовувати їх для досягнення своїх політичних та економічних цілей і проектування сили.
У Китаю подібними інструментами є ШОС в Азії та БРІКС на світовому рівні. Вони створювались за ініціативою Росії, але Китай перехопив її у неї. Ситуація в ШОС та довкола неї була розглянута в нашій публікації «ШОС і Росія: від інструменту свого впливу в Азії до «вотчини» Китаю». Зараз зупинимось на БРІКС на прикладі саміту оранізації 12–13 вересня 2026 року в Індії.
Для початку згадаємо те, що становить собою БРІКС і які вона має цілі, що дозволить краще зрозуміти сьогоднішню ситуацію в ній та довкола неї. Так, організація була створена в 2009 році за ініціативою Росії як БРІК у складі Бразилії, Росії, Індії та Китаю. В 2010 році до неї приєдналася Південно-Африканська Республіка, внаслідок чого назва організації була змінена на БРІКС. З того часу її членами стали також Єгипет, Ефіопія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати та Індонезія.
Цілями роботи БРІКС називаються створення сприятливих умов для поглиблення співробітництва між її членами у торговельній, економічній та інвестиційній сферах. Такі можливості базуються на потужному потенціалі країн-учасниць організації, які у сукупності представляють близько 50% населення світу, 40% світового ВВП і 26% глобальної торгівлі.
В рамках практичної реалізації наведених намірів був заснований Банк розвитку БРІКС, запущена в дію міжнародна платіжна система БРІКС ПЕЙ на зразок SWIFT, а також укладена Угода про непередбачувані резерви БРІКС, яка передбачає надання взаємної фінансової допомоги.
Разом з тим, Китай та Росія використовують БРІКС також і як інструмент для реалізації їх геополітичних інтересів. Основними із них є створення противаги та альтернативи G7 як осередку Західного світу і центру його глобального впливу у світі, за рахунок об’єднання довкола себе країн, які мають суперечності зі США та Європою, або не бажають слідувати в руслі їх політики.
Наразі провідну роль у БРІКС відіграє Китай, який відтиснув Росію на другий план. Через саміти організації, як важливі міжнародні площадки, КНР просуває ідеї побудови багатополярного світу, що є елементом політичної боротьби проти одноосібного домінування США в ньому. Водночас БРІКС дає Китаю додаткові можливості для реалізації його стратегічної ініціативи «Один пояс, один шлях», яка передбачає створення зони вільної торгівлі та єдиної системи транспортних комунікацій країн-учасниць.
Індія є другою за своїм економічним потенціалом країною групи БРІКС і, в основному, зацікавлена в ній, як у міжнародній структурі, яка дає їй додаткові можливості для реалізації своїх економічних інтересів. При цьому, Індія не бажає перетворення БРІКС на антизахідний політичний блок, хоча і вбачає у ній засіб зміцнення ролі країн Глобального Півдня у світі. Крім того, робота у БРІКС дозволяє Індії зміцнювати свої міжнародні позиції та балансувати між США, Європою та Китаєм і Росією.
Цілі Росії щодо БРІКС подібні до КНР, однак, на відміну від нього, вона не здатна очолювати масштабні економічні проекти за участю країн з потужними економіками. Тим паче, що внаслідок продовження Росією війни проти України і західних санкцій, вона все більше занурюється в економічну кризу та стає «токсичною» для партнерів. Тому на теперішній час Москва обмежує свою діяльність у БРІКС, здебільшого, лише виправданнями її агресії проти України та спробами створити більш сприятливі для себе умови співпраці з Китаєм та Індією, як найбільшими з її партнерів.
Інші члени БРІКС мають у її відношенні переважно економічні інтереси. В першу чергу, це стосується розширення торговельно-економічних зв’язків з Китаєм, що здійснюється через механізми організації.
Наведені аспекти знайшли відображення у саміті БРІКС 12-13 вересня 2026 року в Індії. В ході зустрічі лідерів країн-членів організації було обговорено широке коло питань, які стосуються поглиблення співпраці між учасниками БРІКС з метою забезпечення їх сталого розвитку, зміцнення ролі та місця організації у світовій економіці і політиці, а також глобального управління та побудови багатополярного світу.
За результатами обговорення згаданих питань була прийнята підсумкова декларація, яка, по суті, є програмою дій Китаю та країн, які об’єднуються довкола нього, у протидії глобальному домінуванню США та зміцненні своїх позицій у геополітичній конкуренції із Заходом. Основними напрямами дій з досягнення таких цілей визначені:
у політичний сфері – посилення впливу БРІКС на політичні та економічні процеси у світі. З цією метою БРІКС, як організація, та її члени, мають намір порушити питання щодо необхідності реформування ООН, Світового банку, Міжнародного валютного фонду та інших глобальних інституціях.
Представники БРІКС стверджують про застарілість керівних структур зазначених організацій та методів їх дій, що знижує їх ефективність у сучасних умовах. Крім того, робиться наголос на домінуванні в них західних держав, що утискає інтереси інших країн.
В якості одного із кроків у вирішенні наведених проблем пропонується розширити постійний склад Ради безпеки ООН за рахунок Індії та інших країн з числа Глобального Півдня;
у фінансово-економічній сфері – зниження залежності країн-членів БРІКС від американського долара. З цією метою передбачається розширення можливостей торгівлі в рамках БРІКС за національні валюти, а також створення альтернативних платіжних механізмів. Дане питання є особливо важливим для Росії через західні санкції.
Разом з тим, реалізація таких намірів є досить складним завданням через розбіжності між фінансовими системами країн-членів БРІКС, а також відмінності у їх економічних інтересах. До того ж, США погрожують ввести додаткові мита (тарифи) на їх товари, якщо вони відмовляться від долара;
у науково-технічній сфері – створення відкритого співтовариства БРІКС зі штучного інтелекту за провідної участі КНР, заснування платформи для спільної підготовки інженерів БРІКС, запуск молодіжної програми обмінів в галузі наукових і технологічних інновацій;
у безпековій сфері – посилення протидії силовій політиці США у відношенні країн Глобального Півдня. В цьому плані була відмічена військова операція США проти Ірану, який є членом БРІКС. В той же час, учасники саміту фактично проігнорували війну Росії проти України, оскільки Китай та Іран її прямо, чи опосередковано підтримують.
Можливості БРІКС з реалізації наведених планів підвищує нормалізація відносин між Китаєм та Індією, які є стрижнем організації. Таку тенденцію підтвердила зустріч глави КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Н. Моді. Лідери двох країн визнали наявність широких можливостей розвитку співробітництва між ними, взаємної підтримки та спільних успіхів, незважаючи на різні шляхи розвитку та національні умови.
Свідченням цього було названо відновлення позитивної динаміки торгівлі між двома країнами після того як вона скоротилися внаслідок загострення китайсько-індійських відносин через прикордонний конфлікт у 2020 році. У 2025-2026 роках обсяги торгівлі між двома країнами зросли до 151 млрд дол. США, в той час, як у 2024-2025 роках вони становили 128 млрд дол.
На основі досягнутих успіхів у торговельно-економічній сфері був зроблений наступний крок на шляху зближення КНР та Індії. Зокрема, була досягнута домовленість щодо відновлення прямого авіаційного сполучення між ними.
В той же час, саміт БРІКС в Індії показав збереження проблем в організації, які не дозволяють їй стати повноцінною міжнародною структурою та дієвим центром сили. Це пов’язано з суперечностями між країнами-членами БРІКС та різним баченням ними її цілей.
Так, незважаючи на зближення Китаю та Індії, вони все рівно залишаються конкурентами за вплив у регіоні. Зберігаються у них і прикордонні проблеми. А Іран та Об’єднані Арабські Емірати взагалі знаходяться у стані війни. Зберігається також напруженість у відносинах між Єгиптом та Ефіопією і Індією та Пакистаном.
Крім того, як було сказано вище, ідею позиціонування ШОС як противагу Заходу активно просувають лише Китаю та Росія. Всі інші, включаючи Індію, вбачають в ній лише площадку для співпраці в торговельно-економічній сфері. До того ж, серед учасників БРІКС дійсно потужними та впливовими державами є лише КНР та, певною мірою, Індія і Індонезія. Інші, по суті, є країнами другого рівня. А Росія, взагалі, стала токсичною для переважної частини світу.
Перешкодою у розвитку БРІКС є також економічні проблеми у більшості з країн-членів організації. У 2025-2026 роках Китай, як лідер БРІКС почав втрачати темпи економічного росту. Індія зберігає за собою статус однієї з найбільш динамічних великих економік світу, але має значні внутрішні складнощі, пов’язані з низьким рівнем життя більшої частини населення та високим рівнем безробіття. А Росія, як ще один провідний учасник БРІКС, знаходиться у глибокій кризі.
Втім, найбільш важливим для України став провал спроб Росії заручитися підтримкою БРІКС її війни проти нашої держави як у політичному плані, так і у питанні вирішення проблем російської економіки.
Позитивним для Путіна та Росії стало лише те, що під час саміту БРІКС та у його підсумкових документах російська війна проти України взагалі не згадувалась. Тобто, він уник його відкритого осуду.
Але, під час зустрічі з Путіним прем’єр-міністр Індії Н. Моді знову закликав його припинити бойові дії. Н. Моді погодився на продовження імпорту Індією російської нафти, однак, лише у розрахунках за індійські рупії, як це було раніше. А в якості умови для переходу на рублі, він висунув вимогу до Росії стосовно передачі Індії її військових технологій, що є неприйнятним для неї.
Втім, остаточне ухвалення Конгресом США законопроекту Ліндсі Грема про санкції проти Росії, яке очікується найближчим часом, остаточно зніме з порядку денного питання торгівлі Індії з Росією. Це значною мірою торкнеться також і Китаю. Очевидно, що саме тому глава КНР Сі Цзіньпін відмовився від окремої зустрічі з Путіним на полях саміту БРІКС.
Отже, Китай продовжує проведення послідовної політики з протидії глобальному домінуванню США у світі та зміцнення своїх міжнародних позицій шляхом побудови власної сфери впливу в рамках різних міжнародних організацій.
Основною з них для КНР є БРІКС, яка має світові масштаби і охоплює країни колишнього Третього світу, який зараз трактується як Глобальний Південь, а також Росію.
БРІКС була створена як економічна структура, але Китай використовує її як противагу Заходу. Так, у ході саміту БРІКС у вересні ц.р. була прийнята декларація, яка фактично є програмою зміцнення позицій організації у глобальній конкуренції із Західним світом.
Зокрема, передбачається підвищення ролі БРІКС у політичних та економічних процесах в світі, зниження залежності країн-членів групи від США та американської валюти, вихід КНР на провідні місця в галузі штучного інтелекту, а також посилення протидії силовій політиці США у відношенні країн Глобального півдня.
Сприятливі можливості для реалізації таких планів створює покращання відносин між Китаєм та Індією, які є найбільш потужними членами БРІКС та її стрижнем. Разом з тим, в організації зберігаються значні внутрішні проблеми, які не дозволяють їй стати повноцінною міжнародною структурою.
На цьому фоні Росія, як ініціатор групи БРІКС, втратила в ній свої позиції. Вона все ще намагається проводити через неї антизахідну політику, але лише у тій частині, яка відповідає інтересам КНР. БРІКС не підтримує війну Росії проти України та не сприяє їй у вирішенні її економічних проблем. Більш того, Росія стає токсичною також і для членів самої організації.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
Колаж Укрінфром
