Візит президента США Д. Трампа до АТР та його наслідки для світу і України
Президент США Д. Трамп 26–30 жовтня відвідав Азіатсько-Тихоокеанський регіон з метою зміцнити американські світові позиції в рамках концепції «Америка понад усе». Головним із його досягнень стало врегулювання основних проблем у торговельно-економічному співробітництві між США та КНР, що дає можливість розширити взаємодію сторін ще й у політичній та безпековій сферах. Згідно з більшістю оцінок, реалізація таких планів сприятиме зменшенню значення Росії для Китаю, який тоді може разом зі США тиснути на Москву, вимагаючи від неї припинити війну проти України. Водночас Д. Трамп продемонстрував жорсткість своїх позицій стосовно Росії та готовність протиставити її ядерному шантажу конкретні дії зі зміцнення ракетно-ядерного потенціалу США.
Головною політичною метою президента США Д. Трампа, задекларованою ним ще під час його першої каденції, є зміцнення ролі та значення Америки як провідної держави світу. Саме цим і пояснюється його передвиборче гасло «Америка понад усе», яке він реалізує на практиці.
Зовнішня політика Д. Трампа з першого погляду хаотична, та насправді характер її чітко визначений. Змінюються не її зміст, а лише форма та методи досягнення визначених цілей. При цьому беруться до уваги реалії сучасної геополітики.
Так, згідно з концептуальними документами США в галузі зовнішньої політики та національної безпеки, головним суперником (конкурентом) Америки вважається Китай, який наздоганяє її за своїм економічним та військовим потенціалами. Саме для того, щоб стримувати КНР, Сполучені Штати Америки докладають свої головні зусилля. Така ситуація об’єктивно потребувала перерозподілу сил та ресурсів США з інших, в тому числі європейського, напрямів. Саме тому Д. Трамп і вимагає від Європи, щоб вона була більш відповідальною за свою безпеку. Наразі він фактично цього домігся, бо таки переконав європейські країни у необхідності збільшувати свої оборонні видатки. Це дає США змогу зберегти своє лідерство у новій світовій двополярній системі та побудувати вигідні для себе відносини з КНР. Насамперед, мається на увазі можливість США нав’язувати свою волю іншим країнам, гарантувати військову безпеку Америки та не допустити того, щоб Китай мав над нею перевагу. В той же час США зацікавлені у нормальних відносинах з КНР, як найбільш потужною після них державою і одним із основних своїх торговельних партнерів.
В рамках практичної реалізації таких планів Д. Трамп очевидно відмовляється від попереднього курсу жорсткої протидії Китаю, якого він дотримувався під час своєї першої каденції, та береться будувати стратегічне партнерство, але зважаючи на американські інтереси. При цьому США спираються на Європу, яка залишається їх основним союзником, та партнерів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Головними з таких є Японія, Південна Корея та Австралія.
У наведеному контексті показовим був візит президента США Д. Трампа до Азіатсько-Тихоокеанського регіону 26–30 жовтня коли він брав участь у самітах АСЕАН в Малайзії та АТЕС у Південній Кореї, а також відвідав Японію.
Разом з тим, головною метою його поїздки до АТР була зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Сторони обговорили низку важливих аспектів стосовно взаємних інтересів. Основними з них були врегулювання торговельних розбіжностей між двома країнами, а також можливість посилення КНР тиску на Росію з тим, щоб вона припинила війну проти України. Крім того, розглядались питання контролю над ядерною зброєю та її скорочення.
Загалом зустріч можна вважати успішною для США і Китаю. Так, Д. Трамп та Сі Цзіньпін досягли домовленостей з ключових проблемних питань, які перешкоджали підписанню двосторонньої торговельної. Зокрема, були узгоджені американські тарифи на китайські товари (знижені з 57 % до 47 %), а також зняте обмеження на постачання рідкоземельних металів з КНР до США. Це дає можливість поглиблювати американсько-китайські відносини і у політичній та безпековій сферах. З цією метою у квітні наступного року передбачається візит Д. Трампа до Китаю. А потім Сі Цзіньпін має відвідати США.
Прогрес у стосунках між США та КНР применшує значення Росії для Пекіну як чинника зміцнення його позицій у геополітичній конкуренції із Заходом. Тому у перспективі Китай може піти назустріч США і у питанні виконання тиску на Росію з тим, аби примусити її припинити війну проти України.
Під час переговорів Д. Трампа та Сі Цзіньпіна якихось конкретних рішень щодо російсько-української війни не було ухвалено. Лідер КНР лише пообіцяв сприяти зусиллям США у справі з відновленні миру в Україні. Але це є загальною та звичайною позицією Пекіну, яку він може проголосити, однак не реалізувати на практиці. Тим не менш, Пекін фактично підтримав санкції США проти російських нафтових компаній. Як відомо, імпорт російської нафти призупинили великі державні компанії КНР, такі як PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil. Приватні китайські компанії поки що її купують, однак утримуються від укладення з російськими поставниками довготермінових контрактів.
Деталі обговорення лідерами США та КНР питань стратегічної ядерної безпеки не оприлюднюються. В той же час, саме те, що його порушують, свідчить про наявність у них спільних інтересів у такій сфері.
Візит в АТР був використаний Д. Трампом також для того, щоб зміцнити відносини з партнерами США в регіоні. Незважаючи на тенденцію зближення США і КНР, вони залишаються супротивниками внаслідок чого Вашингтону потрібні союзники для спільного відстоювання своїх інтересів. З цією метою Д. Трамп зустрівся з лідерами Японії та Південної Кореї.
Під час переговорів між Д. Трампом та прем’єр-міністром Японії С. Такаїчі було підписано угоду про співробітництво в галузі видобутку та переробки рідкоземельних металів, а також про забезпечення їх стабільного постачання на обидва ринки. У такий спосіб передбачається зниження залежності США та Японії від згаданих матеріалів. Крім того, порушувались питання збільшення обсягів американських інвестицій у японську економіку, включно з кораблебудуванням і проєктами, пов’язаними з імпортом американського газу. Своєю чергою, Японія запропонувала США низку власних інвестиційних проєктів на суму 550 млрд дол.
В якості окремого аспекту порушувалась тема стратегічної підтримки Сполученими Штатами Америки Японії в умовах потенційних загроз з боку Китаю. С. Такаїчі підтвердила наміри керівництва Японії прискорити реалізацію планів збільшення оборонних видатків до 2 % від ВВП до 2026 року, що є складовою діяльності з метою зміцнення регіональної стабільності.
Важливе значення мала також зустріч Д. Трампа та імператора Японії Нарухіто. Зустріч не була практичною за змістом, однак роль імператора як символу японської нації демонструє позитивне ставлення Японії до учасників таких заходів.
Наслідки американсько-японського діалогу на вищому рівні були розцінені в США та Японії як початок «нової золотої ери» у двосторонніх відносинах. Вони стали важливим кроком у справі з покращання відносин між двома країнами, які ускладнились на початку поточного року після того, як Д. Трамп підвищив тарифи на товари японського виробництва. До візиту в Японію Д. Трамп зменшив такі тарифи з 25 % до 15 %.
Згідно з багатьма оцінками, переговори між Д. Трампом та Президентом Південної Кореї Лі Дже Мьоном були більш складним. Втім, сторонам таки вдалось досягти згоди щодо параметрів угоди, якою передбачається інвестування Південною Кореєю 350 млрд дол. в економіку США. Також обговорювалися питання безпеки в регіону. Як повідомляють мас-медіа, Д. Трамп намагався заручитись підтримкою Лі Дже Мьона в організації його зустрічі з диктатором Північної Кореї Кім Чин Ином. Однак цього не вдалося зробити.
Участь Д. Трампа у самітах Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) та Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) підтвердила, що США зацікавлені в діяльності цих організацій, як механізмах реалізації американських інтересів у згаданих регіонах. Своєю чергою, для багатьох членів цих організацій Сполучені Штати Америки є важливим партнером у торговельно-економічній сфері. Тому в умовах тарифних війн Д. Трампа вони намагаються налагодити контакти з ним та відновити стабільність у своїх двосторонніх відносинах. Саміти не дають змоги зробити це безпосередньо, однак закладають відповідне підґрунтя.
Цьогорічний саміт АСЕАН був використаний Д. Трампом для просування своє миротворчої діяльності. За сприянням президента США та за його присутності лідери Тайланду і Камбоджі підписали угоду, спрямовану на припинення збройного конфлікту між цими двома країнами.
Візит Д. Трампа до АТР став резонансною подією, до якої була привернута увага світу. Це надало можливість президенту США ще раз продемонструвати свої наміри жорстко відстоювати американські інтереси, в тому числі у військовий спосіб.
А для того, що зробити такі заходи більш ефективними, Д. Трамп оприлюднював свої ключові заяви на борту авіаносця ВМС США USS George Washington, який знаходився на американській ВМБ Йокосука на острові Хонсю в Японії. За словами президента США, він більше не буде діяти політкоректно при захисті своєї країни. На відміну від попередньої адміністрації Білого дому, нинішня президентська команда не боїться відмовитись від толерантності стосовно противників США та буде відстоювати безпеку Америки всіма можливими способами. Віднині США, як ніколи раніше, мають намір перемагати у війнах. Водночас Д. Трамп відзначив, що США мають більш тісно взаємодіяти з союзниками.
На підкріплення таких заяв президент США оголосив про відновлення ядерних випробувань. Наразі ще невідомо, що конкретно мається на увазі і чи означає це вихід Америки із Договору про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань від 1996 року. Скоріш за все, він мав на увазі тестування нових засобів її доставки у поєднанні з модернізованими ядерними боєприпасами, а не їх реальні підриви.
Зокрема, минулого року США взяли на озброєння нові тактичні ядерні бомби B61-12, які наразі розміщуються в Європі. Вони мають системи управління та корегування траєкторії польоту, що дає їм змогу більш точно уражати цілі і підвищує здатність долати системи ППО противників. Передбачена можливість зміни їх потужності. Бомби розроблені під літаки F-35, які замінюють F-16 та F/А-18 європейських країн. Можливості їх застосування опрацьовувалися та перевірялися на ядерних навчаннях ВПС США та країн-членів НАТО «Steadfast noon-2025» в жовтні.
Тим не менш, все це є безумовною відповіддю Д. Трампа на ядерні погрози з боку Москви, які та активізувала після запровадження США санкцій проти Росії та внаслідок посилення військово-технічної допомоги Україні через програму PURL (передбачає продаж США зброї НАТО та її подальшу передачу Україні).
Президент США не тільки дав зрозуміти Путіну, що не боїться його шантажу, але і зайняв наступальну позицію. При цьому черговим фейкам Кремля про початок серійного виробництва ракет «Сармат», взяття на озброєння ракет «Орешник» та вдалих випробувань ракети «Буревесник» і ядерного підводного апарату «Посейдон» протиставляються цілком реальні кроки США з модернізації своєї ядерної зброї.
Таким чином, в рамках реалізації своїх геополітичних планів щодо збереження американського домінування у світі президент США Д. Трамп дотримується гнучкої політики стримування Китаю, як другого за своєю потужністю центра сили, з одночасним налагодженням з ним конструктивних відносин. Наразі це дає певні результати, про що свідчать підсумки візиту Д. Трампа до Азіатсько-Тихоокеанського регіону в жовтні ц.р. Головним із них стало врегулювання ключових проблем у торговельно-економічному співробітництві між США та КНР, що дає можливість поглибити взаємодію обох країн також у політичній та безпековій сферах.
Тим самим була закріплена нова архітектура світу з двома провідними центрами, якими є США та КНР. Між ними ще залишаються суттєві розбіжності, однак у них є перспективи для налагодження партнерських відносин на основі спільних інтересів.
Росії у такій системі визначається місце молодшого партнера та сировинного придатку Китаю, а не окремого центру сили. При цьому налагодження американсько-китайських відносин применшує значення Росії для Китаю, як чинника зміцнення його позицій у конкуренції із Заходом. Тому Китай може піти назустріч США у тому, щоб тиснути на Москву, примушуючи її припинити війну проти України.
Не зуміє Москва змінити таку ситуацію і за допомогою своїх ядерних погроз на адресу США. Д. Трамп не тільки не піддається такому, але й сам здавлює Росію у ядерній сфері. Подібна позиція Д. Трампа має посилити вплив США на Росію, хоча і підвищує загрозу виникнення між ними ядерної війни.
Незважаючи на прояви зближення США і КНР, вони все ж таки ще залишаються суперниками. Тому Вашингтон має потребу в союзниках для спільного відстоювання своїх інтересів. Основними з таких союзників США у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні залишаються Японія та Південна Корея, хоча у їх стосунках ще залишаються певні проблеми.
Юрій Михайленко,
Інститут глобальної політики
