Що стається з країнами, які суперечать принципам європейської спільноти
Вибори державного керівництва проходять одні за одними у країнах Європи, під час яких найближчим часом слід очікувати відчутних геополітичних змін. Зрештою, аби як вони нас не дивували, але таке вже спостерігалося не лише на європейському континенті, хоча саме зараз для нас важливо, як новообрані керівництва деяких європейських країн реагуватимуть в тому числі на російсько-українську війну. А також на що сподіваються голосуючі громадяни кожної, але при цьому, як правило, нехтуючи тим, що «все нове — добре забуте старе».
Що ж мається на увазі?
Саме про це і розповідає нам у черговій своїй публікації під заголовком «Що сталося з іншими країнами, які обрали екстремістів на посаду лідера? Випадки Греції, Угорщини та Словаччини є болючими» румунський аналітик Даніель Іонаску.
На початку свого допису він нагадує, що протягом останніх 15 років у кількох європейських державах (до речі, членів ЄС) на посаду лідера обирали, як він їх називає, екстремістів, що потім мало неприємні наслідки. Йдеться про такі держави, як Угорщина, Румунія, Греція і Словаччина, яка «збільшила податки через зупинку грошових потоків».
Найперше автор подає до розгляду події у Греції з підзаголовком «Крайні ліві в Греції», спочатку посилаючись на дані статистики, за якою, наприклад, середня зарплата у греків у 2023 році становила 17 605 євро на рік, що менше, ніж 24 005 євро на рік у 2008 році. Згідно з даними Світового банку, валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, тобто показник добробуту, становить 23 400 доларів США у 2023 році, що значно менше за 31 695 доларів США на душу населення, зафіксований у 2008 році. І за такого стану справ Греції знадобилося три фінансові програми між 2010 і 2015 роками, підвищення податків, скорочення заробітної плати та пенсій. Чи ефективними були такі заходи? Відповідь: «рівень життя досі не повернувся до рівня попереднього». Аби досягти бажаного, Греції були потрібні додаткові 280 млрд євро. Як так сталося, що така країна потрапила в економічну халепу? Автор нагадує про глобальну кризу, що розпочалася у 2007-2008 роках у США і відчутно вдарила по Греції у 2009 році внаслідок того, що процентні ставки за державними позиками різко зросли. Загалом Греція мала отримати три фінансові програми від Європейської комісії (ЄК) та Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму вищезгаданих 280 мільярдів євро. Однак, це було можливо за умови проведення реформ, які грекам потрібно було підтвердити своїм голосуванням за запровадження жорсткої економії. У 2014 році греки обрали ультраліву Syriza своєю основною партією, а в 2015 році вона розпочала референдум, щоб запитати населення, чи ухвалюють вони програму жорсткої економії. 61,31% тих, хто голосував, були проти. Отож, грошей бракувало. У той час грекам не дозволялося знімати в банкоматах більше 60 євро на день, і якщо вони день пропускали, то ця сума не переносилася на наступний. Це призвело до величезних черг біля банкоматів, а влада погрожувала, що друкуватиме євро самостійно. Альтернативою було не відкривати банки.
Однак Греція таки була змушена провести реформи, приватизацію та збалансувати бюджет після того, як стало очевидним, що грецькі банки, які залежать від грошей Європейського центрального банку, можуть ніколи не відкритися. Ліміт у 1800 євро на місяць пізніше було збільшено до 5000 євро, але греки мали обмеження на зняття грошей протягом трьох років, до 2018 року, повідомляє AP. Syriza залишалася при владі до 2019 року.
Ще одним показовим прикладом такого плану можуть бути події в Угорщині, якою з 2010 року безперервно керує прем’єр-міністр Віктор Орбан та його партія «Фідес». У 2011 році Орбан запровадив зміни до конституції, включивши до них традиційні цінності та посилання на християнство. У 2020 році парламент знову змінив конституцію, щоб чітко визначити, що традиційна сім’я складається з жінки та чоловіка. У 2025 році, за даними New York Times, ще однією поправкою зазначалося, що стать є біологічною при народженні, і що існує лише дві статі.
Але не це відігравало основну роль щодо економіки Угорщини. Важливим фактором була націоналізація енергетики. Автор нагадує, що в економічному плані Угорщина зробила значні інвестиції в автомобільну промисловість, завдяки чому німецькі гіганти BMW, Audi та Mercedes відкрили заводи в країні. На енергетичному рівні вона націоналізувала кілька компаній, зокрема взяла під контроль нафтову групу MOL, а уряд закликав її розширюватися в сусідніх державах. Енергетичну групу MVM також було спрямовано на придбання акцій у регіоні. Нещодавно вона придбала E.ON Romania, але цю угоду оскаржує Міністерство енергетики, і вона може бути заблокована. Держава підписала низку енергетичних контрактів з Росією, від будівництва атомної електростанції з «Росатомом» до імпорту газу від «Газпрому». І навіть більше, Угорщина є одним із промоутерів інтересів Росії на європейському рівні. Водночас центральний банк втратив свою незалежність, а преса потрапила до рук олігархів, дружніх до Орбана. Як наслідок, європейські фонди через демократичні провали в Угорщині були заблоковані. Блокада знецінила форинт, а далі, у 2023 році, в Угорщині виникла найвища в ЄС інфляція — 26,2 %. Угорський уряд також запровадив низку змін за останні роки, такі як обмеження цін на паливо та продукти харчування, що призвело до дефіциту бензину та дизельного палива у 2022 році. У 2023 році дефіцит продуктів харчування та високі ціни змушували людей формувати групи, щоб їздити до за покупками Румунії, де у той час її ВВП на душу населення офіційно перевищив ВВП Угорщини. До речі, наприкінці минулого року Румунія перевершила Угорщину за рівнем заробітної плати, наблизившись до Польщі. Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, скоригована середньорічна зарплата в Румунії у 2023 році становила 17 739 євро, порівняно з 16 895 євро в Угорщині та 18 054 євро в Польщі. Угорщина також має найвищий ПДВ у ЄС — 27 %.
Також автор звертає увагу читача на стан справ у сусідній Словаччині, якою керує особа, близька до Росії. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, єдиний лідер ЄС, який нещодавно побував на параді Путіна в Москві, прийшов до влади після виборів 2023 року. Фіцо, член Соціалістичної партії, раніше двічі обіймав посаду прем’єр-міністра Словаччини, між 2006 і 2010 роками, а також між 2012 і 2018 роками. Після того, як Фіцо переміг на виборах у 2023 році з ізоляціоністською політикою, іноземні інвестиції значно скоротилися. Тому Братислава була змушена збільшити низку податків. За даними порталу Termene.ro, збільшення таких зборів розпочалося з 1 січня 2025 року: збільшення стандартної ставки ПДВ з 20 до 23 %, знижену ставку в 10 % було збільшено до 19 % і вона застосовується такими продуктами, як оброблені харчові продукти та електроенергія. Ставка ПДВ у розмірі 5 % була поширена на товари першої необхідності, наприклад, основні продукти харчування, ліки, книжки, шкільні підручники, послуги з проживання; Ставку корпоративного податку було збільшено з 21 до 24 % для компаній з річним доходом понад 5 мільйонів євро. Для компаній з доходом менше 100 тисяч євро ставка знизилася з 10 до 5 %.
Автор, пишучи свою статтю фактично напередодні виборів у Румунії, звертав увагу виборців на наслідки, що можуть виникнути з перемогою того чи іншого претендента на президентське крісло. Аби застерегти співвітчизників від необачних кроків, він описував, що сталося чи стається у сусідніх з Румунією країнах-членах ЄС, коли виборець піддається пропаганді, яка співзвучна з пропагандистськими діями Росії. І в кінцевому рахунку, щоб можна було запобігти економічній катастрофі, наводить слова з Фейсбуку Адріана Радулеску, радника Національного банку Румунії (BNR) — «Якщо ми не змінимо напрямок руху корабля під назвою Румунія, …нас наздожене «Титанік»!
Як відомо, румунські виборці вчасно усвідомили рівень своєї відповідальності, зробили такий вибір, щоб він не призвів до наслідків, схожих зі словацькими, угорськими чи грецькими.
Олег Махно,
Інститут глобальної політики
