Реалполітик по-білоруськи: співпраця із Талібаном

Мінськ дедалі активніше розширює коло партнерів, сумнівний політичний статус яких не стає перешкодою для розвитку економічної співпраці. У серпні Білорусь прийняла делегацію представників афганської адміністрації Талібану, які провели переговори з білоруськими посадовцями та відвідали провідні підприємства країни. Відбулося друге засідання Спільної комісії з економічного й торговельного співробітництва, під час якого сторони наголосили на розширенні економічного, торговельного та інвестиційного співробітництва з акцентом на розвиток співпраці в сільському господарстві, тваринництві, промисловій кооперації, фармацевтиці. Афганська сторона запропонувала Білорусі інвестувати у видобуток нафти та корисних копалин.

В умовах санкційного тиску та збереження міжнародного невизнання Талібан розглядає розширення двосторонніх контактів як спосіб поступового подолання міжнародної ізоляції. Попри активізацію політичних контактів, білорусько-афганська торгівля залишається відносно невеликою за масштабами білоруської економіки. За словами глави МЗС Білорусі М. Риженкова, у 2025 р. товарообіг між країнами перевищив 200 млн дол. За даними торговельного центру Росії у Кабулі, який займається реалізацією російської і білоруської продукції на території Афганістану, Білорусь реалізувала у 2025 р. 381 тис. тонн моторного палива, за І квартал 2026 р. Білорусь та Росія продали 530 тис. тонн, з них 270 тис. тонн (53,1 %) поставила Білорусь.

Як повідомили у білоруському МЗС, на зустрічі сторони обговорили «значні перспективи для нарощування поставок до Афганістану білоруської техніки, сільськогосподарської та іншої продукції, яка необхідна для реалізації великих проектів розвитку». Це доводить, що для Білорусі економічні інтереси й пошук нових ринків переважають над репутаційними, політичними та безпековими ризиками, такими як загроза нападів з боку повстанців та екстремістських груп, дипломатична напруженість із західними країнами, передусім із США.

О. Лукашенко заявив, що рух «Талібан» не заборонений у Білорусі, хоча Афганістан є небезпечною країною. Йдеться про регіональне радикальне джихадистське угруповання «Ісламська держава Вілаят Хорасан» [1], яке є афганською гілкою міжнародної терористичної організації «Ісламська держава» та протистоїть руху «Талібан». Угруповання відоме вкрай жорстокими нападами на мирних жителів, лікарні, мечеті в Афганістані та за його межами. І хоча уряд талібів заперечує наявність терористичної загрози в країні, протистояти якій все складніше через відсутність достатніх ресурсів, тероризм залишається головною перешкодою для стабільності в Афганістані.  

Для Білорусі діяльність «Вілаят Хорасан» не є віддаленою проблемою афганського конфлікту, а становить транснаціональну та мережеву безпекову загрозу, здатну виходити далеко за межі Афганістану. Для Союзної держави небезпеку становить можливість проникнення радикальних осередків або прихильників через міграційні і транспортні маршрути [2], використання соціальних мереж для дистанційної радикалізації та вербування, а також експлуатація соціальних, етнічних і релігійних протиріч. За різними оцінками, в Афганістані залишаються активними близько 23 тис. бойовиків, які пов’язані з більш ніж 20 збройними групами. За таких умов розширення Мінськом економічних, транспортних та інших зв’язків з Афганістаном створює додаткові канали, які потенційно можуть бути використані для переміщення прихильників терористичних організацій, поширення екстремістської пропаганди та фінансування терористичної діяльності. Для України це важливо враховувати у ширшому контексті безпеки, оскільки посилення терористичних мереж у просторі Росії та Центральної Азії може створювати додаткові виклики для регіональної стабільності.

Для Білорусі ризик має додатковий вимір через її тісну військово-політичну інтеграцію з Росією. Уклавши Угоду про військово-технічне співробітництво з Кабулом у січні 2026 р., Росія фактично формалізувала перехід до системної військової співпраці для забезпечення довготривалої присутності в афганському секторі безпеки. На тлі поглиблення російсько-афганських політичних, економічних і безпекових зв’язків активізація контактів Мінська з Талібаном створює додаткові можливості для розширення російського впливу в Афганістані. У цьому контексті білорусько-афганське зближення доцільно розглядати не лише як спробу Мінська відкрити новий економічний напрям, а й як елемент ширшого процесу формування альтернативних західним каналів політичної та економічної взаємодії.   

Наразі контакти Білорусі з Талібаном демонструють передусім ситуативну та прагматичну взаємну зацікавленість, яка навряд чи найближчим часом перетворить Мінськ на значного інвестора в афганську економіку. З огляду на обмежені фінансові та інвестиційні можливості білоруський режим робить ставку передусім на власні конкурентні переваги — машинобудування, промислові технології, технічну експертизу та виробничу кооперацію. Це дає Мінську можливість претендувати на нішеву роль у реалізації інфраструктурних і видобувних проектів в Афганістані.  

Економічний потенціал двосторонньої співпраці залежатиме передусім від безпекової ситуації в Афганістані, здатності режиму Талібан контролювати територію, протидіяти діяльності міжнародних терористичних угруповань, забезпечувати стабільне й безперервне функціонування державних та критично важливих інфраструктурних систем. Збереження нестабільності та активності таких організацій, як «Ісламська держава — Вілаят Хорасан», створюватиме додаткові ризики для реалізації масштабних економічних проектів, а також для безпечного функціонування транспортно-логістичних маршрутів, які можуть використовуватися терористичними мережами для переміщення бойовиків, ресурсів та незаконних товарів. Це, своєю чергою, сприятиме збереженню високого рівня терористичної загрози в Афганістані та ризику її поширення за межі країни.

[1] «Ісламська держава Вілаят Хорасан» — афганська філія терористичної організації «Ісламська держава», яка взяла на себе повну відповідальність за наймасштабніший теракт у Росії за останні десятиліття — напад на концертну залу «Крокус Сіті Холл» у підмосковному Красногорську 22 березня 2024 р.

[2] Починаючи з весни 2021 р., Афганістан є однією з країн походження нелегальних мігрантів, які практично регулярно прибувають до Мінська авіарейсами з Близького Сходу або через Росію. Нелегальні мігранти з Афганістану намагаються потрапити через Білорусь і на українську територію. Наприклад, у травні 2025 р. українські прикордонники затримали на Рівненщині групу з 8 громадян Афганістану, які незаконно перетнули кордон з боку Білорусі. Всі вони мали російські візи.

Марія Гуцало, 
експерт з політико-безпекових питань, 
кандидат політичних наук

Фото https://news.zerkalo.io/