США готують військову операцію у Венесуелі. Причина такого заходу і наслідки для України
Президент США Д. Трамп прагне відновити доступ Сполучених Штатів Америки до запасів венесуельської нафти, які найбільші у світі;
досягнувши бажаного, він матиме змогу більш відчутно впливати на світові нафтові ціни. Як наслідок, зможе їх знизити та не дати Росії змоги отримувати нафтові прибутки;
таким чином Д. Трамп послабить Росію як головного військового супротивника США, усунувши її як конкурента зі світового нафтового ринку. До того ж Росія втратить здатність продовжувати війну проти України;
в рамках реалізації таких планів США намагаються усунути від влади правлячий режим Венесуели на чолі з Н. Мадуро. З цією метою триває підготовка військової операції у Венесуелі під приводом протидії виробництву наркотиків на її території.
Головним джерелом доходів Росії, які дають їй змогу продовжувати війну проти України та загрожувати Заходу, залишається її експорт нафти і нафтопродуктів. Тому усунення таких можливостей РФ є одним із основних завдань нашої держави та її партнерів.
Україна для цього завдає ефективних ракетно-дронових ударів по інфраструктурі нафтопереробки Росії. Також досить відчутно обмежують нафтові доходи агресора санкції Європейського Союзу.
Ще більш ефективною стала діяльність США зі зниження світових цін на нафту. В основному вони і завдають збитків нафтовому сектору РФ та її державному бюджету. А в жовтні поточного року США доповнили санкції ЄС проти нафтогазового сектору Росії санкційними обмеженнями стосовно її нафтових компаній ЛУКОЙЛ та «Роснефть». При цьому США виконують це не так в інтересах України, як в інтересах власних. Йдеться насамперед про радикальне послаблення Росії як головного військового супротивника США та про вичавлювання її зі світового ринку енергоносіїв. Таким чином США не тільки забезпечать свою безпеку, а ще й матимуть відчутно більші доходи, аніж від реалізації спільних економічних проєктів з Росією.
Тому США у будь-якому випадку намагатимуться реалізувати свої, що пов’язуються з Росією, плани, в тому числі і за допомогою якісно нових військових заходів. Сьогодні Америка вже відчутно замінила Росію на європейському ринку нафти і газу та взяла його під свій контроль. Після того, як США досягнуть бажаного, вони зосередять зусилля на витисненні Росії зі світового ринку енергоносіїв.
З цією метою США намагаються отримати доступ до запасів нафти Венесуели, які вважаються найбільшими у світі. Оскільки таким чином США не тільки суттєво збільшать свої доходи від нафтового експорту, а ще й займуть місце провідного експортера вуглеводнів у світі. До того ж значно посилять свій міжнародний вплив та зможуть контролювати світовий нафтовий ринок з його цінами.
Як наслідок, США зможуть зменшити ціну на нафту, що знизить фінансові надходження до бюджету Росії і вона не зможе продовжувати війну проти України та протистояти Заходові. Ба більше, США будуть спроможні встановити нафтові ціни нижчі від рентабельності видобутку вуглеводнів у РФ, через що її спіткає економічна криза та виникне реальна загроза розпаду. Адже ж майже половина російських нафтових компаній вже збиткові.
Аби реалізувати такі плани, США планують повалити правлячий режим Венесуели на чолі з Н. Мадуро, який дотримується антиамериканської політики, і замінити його проамериканською опозицією. А щоб обґрунтувати свої наміри, Вашингтон звинувачує Н. Мадуро в узурпації влади, утисках демократії та причетності до наркокортелю Cartel de los Soles. Зважаючи на це, США не визнають його президентом Венесуели (підсумки виборів у 2024 році вважають сфальсифікованими) та оголосили нагороду у 50 млн дол. за інформацію, яка б стала підставою для його арешту. Водночас надаються допомога венесуельській опозиції як фінансова, так політична та інформаційна підтримка.
Такі свої наміри США підкріплюють підготовкою до можливої військової операції зі зміщення режиму М. Мадуро у силовий спосіб під приводом боротьби з виробництвом наркотиків у Венесуелі та їх контрабандою до США. Так, у жовтні Д. Трамп звернувся до Конгресу з посланням, де констатував факт «знаходження США у стані збройного конфлікту з наркокортелями». При цьому незаконний наркотрафік з Венесуели до Америки назвав прямою загрозою для США, що вимагає відповідного реагування. За словами Д. Трампа, у протидії такій загрозі він покладається на ті ж правові положення, що використовувалися адміністрацією Дж. Буша, коли була оголошена війна тероризму після терактів 11 вересня 2001 року. Отож його заходи не потребують окремого схвалення Конгресом США. Згідно з таким підходом Д. Трамп дозволив ЦРУ виконувати спеціальні операції на венесуельській території, що знову ж таки обґрунтовувалося боротьбою з виробництвом наркотиків у Венесуелі.
Разом з тим, за оцінками американських експертів, загони американського спецназу можуть надавати допомогу венесуельській опозиції у її діях проти режиму Н. Мадуро, організовувати диверсії щодо силових структур Венесуели, а також наводити на цілі американські ракети та літаки. Окрім загонів ЦРУ у Венесуелі можуть діяти також і підрозділи Сил спеціальних операцій ЗС США.
Наразі у Карибському морі перебуває торговельне судно MV Ocean Trader, що переобладнане під базу замаскованої підтримки спеціальних операцій. На ньому можуть розміщуватися вертольоти, катери та БПЛА. А на території Тринідаду і Тобаго знаходяться військові вертольоти MH-6M Little Birds, які використовуються спецназом. Водночас посилено розвідку щодо Венесуели, для чого залучаються БПЛА MQ-9 Reaper з аеропорту Пуерто-Ріко та літаки P-8 Poseidon.
Втім, найбільш показовим є те, що США зосередили поблизу Венесуели потужне корабельне угруповання своїх ВМС, яке набагато перевищує потреби з протидії наркотрафіку. Сьогодні це авіаносна ударна група USS Gerald R. Ford ВМС США, а також крейсер USS Lake Erie з керованою ракетною зброєю (КРЗ) системи Aegis, три есмінці з КРЗ USS Gravely, USS Jason Dunham та USS Sampson, три десантні кораблі-вертольотоносці-доки USS Iwo Jima, USS San Antonio та USS Fort Lauderdale. На борту авіаносця знаходиться до 90 літаків і вертольотів. У вересні до Пуерто-Ріко було перекинуто літаки F-35. Крім того, у Карибське море зайшли, як мінімум, два підводних човни з крилатими ракетами на борту.
Всі ці сили проводять активні військові навчання поблизу Венесуели, в тому числі відверто демонстративні за характером. Переважним чином це стосується навчально-бойових завдань кораблів та літаків, під час виконання яких опрацьовуються удари по наземних цілях. Також виконуються польоти літаків американської стратегічної авіації з наближенням до Венесуели.
А в жовтні фактично розпочалася морська блокада Венесуели, що виконується у вигляді знищення кораблів та катерів, які використовують контрабандисти для транспортування наркотиків. Авіацією вже знищено понад десяти таких цілей та ліквідовано понад 60 осіб з числа їх екіпажів.
Все це супроводжує активна інформаційна кампанія з підготовки громадської думки до можливої військової операції у Венесуелі. Д. Трамп та члени його адміністрації, представники Республіканської партії і різні експерти просувають ідеї критичного характеру загроз безпеці Америці та її громадянам з боку наркоторгівлі. При цьому дії США проти наркокортелів порівнюються з глобальною війною проти тероризму на кшталт «Аль-Каїди», ІДІЛ та інших подібних організацій. А щоб надати їм більшої очевидності Cartel de los Soles був внесений Сполученими Штатами Америки до переліку глобальних терористичних організацій.
Зважаючи на досвід військових операцій США проти інших країн, перед початком бойових дій Вашингтон може висунути ультиматум Н. Мадуро щодо його добровільної відставки та проведення виборів під контролем світової спільноти. Якщо він відмовиться, то США розпочнуть завдавати ракетно-бомбових ударів по військових, адміністративних, економічних та інфраструктурних об’єктах Венесуели. Для цього будуть застосовуватись кораблі, підводні човни та тактична авіація, які перебувають поблизу Венесуели. Пуски крилатих ракет можуть виконувати також і літаки стратегічної авіації.
На першому етапі американські війська до Венесуели не заходитимуть. На її території виконуватимуть завдання лише підрозділи ЦРУ та Сил спеціальних операцій, які там вже знаходяться. Завдяки цьому США досить швидко дезорганізують військову, економічну та політичну системи Венесуели, оскільки вона не буде здатною чинити довготривалий опір. На думку експертів, це призведе до розколу в оточенні Н. Мадуро та до того, що він втратить контроль над ситуацією в країні. При цьому частина збройних сил країни також може виступити проти нього. За такої ситуації США надаватимуть допомогу венесуельській опозиції для того, щоб був остаточно повалений режим Н. Мадуро та захоплена нею влада в країні. У разі необхідності в подальшому до Венесуели можуть бути направлені підрозділи морської піхоти США із завданнями стабілізувати обстановку в країні та забезпечити проведення виборів і формування нової венесуельської влади.
Дії США цілком очевидні і розглядаються режимом Н. Мадуро як пряма загроза його владі. Керівництво Венесуели офіційно звинуватило США у плануванні такого нападу та почало до нього готуватися.
Так, було підвищено бойову готовність збройних сил країни, а також розпочалося розгортання воєнізованих формувань на зразок народного ополчення. Як стверджує керівництво Венесуели, до ополчення може бути набрано понад мільйон осіб. Крім того, Н. Мадуро звернувся за підтримкою до Росії, Китаю та Іраку.
В жовтні він надіслав листа президенту РФ Путіну з проханням надати допомогу у зміцненні системи ППО Венесуели, в тому числі відновити кілька винищувачів Су-30 та модернізувати придбані свого часу у Росії зенітні ракетні комплекси і радіолокаційні станції. Також він закликав лідера КНР Сі Цзіньпіна розширити двостороннє військове співробітництво з метою стримати США. Наразі китайські підприємства виконують замовлення Венесуели щодо виробництва радіолокаційних станцій.
Як Росія, так і Китай зацікавлені у розвитку співробітництва з Венесуелою з політичних та економічних міркувань. За тих умов, коли Росія перебуває у конфронтації із Заходом та Китай — у геополітичному протистоянні зі США, Венесуелу вони використовують для того, щоб проштовхувати свої інтереси у Центральній Америці, яка стратегічно важлива для Вашингтону. До того ж РФ та КНР прагнуть зберегти свій доступ до венесуельської нафти. Сьогодні там вже розгорнута діяльність російських та китайських нафтових компаній. Тому падіння режиму Н. Мадуро у Венесуелі стане для них відчутним ударом. Крім того, це ще й послабить Кубу — давнішнього союзника Росії. Як наслідок, вона втратить свої позиції і у тій частині світу. Хоча, основною проблемою для неї стане те, що США матимуть домінуючий вплив на світовий нафтовий ринок. І вони використовуватимуть це проти Росії. Саме тому Москва, щоб запобігти такому, демонстративно підтримує Венесуелу.
В травні було підписано, а в жовтні ратифіковано Договір між Росією та Венесуелою про стратегічне партнерство та співробітництво сторін. У документі немає військової складової, однак, по суті, його зміст антиамериканської спрямованості.
Втім, насправді Росія навряд чи зможе надати реальну допомогу Венесуелі у тому випадку, якщо США дійсно розпочнуть згадану військову операцію. Про що можуть свідчити нещодавні удари США по ядерних об’єктах Ірану (червень поточного року). Незважаючи на те, що між Росією та Іраном також був укладений договір про стратегічне партнерство, вона підтримала його лише віртуально у вигляді заяв, якими засуджувала дії США та Ізраїлю. Подібну позицію традиційно займає Китай, який ніколи не зважиться на конфлікт зі США через Венесуелу.
Отже, США з високою ймовірністю зможуть досягти своїх цілей щодо Венесуели. Це може бути статися по-різному: у спосіб примушення диктатора країни Н. Мадуро до відставки або повалення його режиму спеціальними чи військовими діями. Однак США все одно матимуть доступ до венесуельської нафти. Потім вони виведуть її на зовнішні ринки, що знизить світові ціни на енергоносії. Як наслідок, Росія втратить свої нафтові прибутки, що не дасть їй змоги продовжувати війну проти України. А потім Росія опиниться в критичній економічній кризі і постане перед реальною загрозою свого розпаду як єдиної цілісної держави.
В той же час, військова операція США у Венесуелі може мати негативні наслідки й для України. Так, Росія скоріш за все використає даний факт для того, щоб виправдати свою агресію щодо нашої держави. Тому Україна має відповідно політично та інформаційно реагувати.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
(Зображення згенеровано нейромережею)
