Аудит у спеціальних службах США
Директор національної розвідки США Тулсі Габбард оголосила про створення нової робочої групи, так званої Групи директорських ініціатив (далі — ГДІ). Як повідомляє USA Today, її метою є виконання розпоряджень президента Дональда Трампа, спрямованих на відновлення довіри до вісімнадцяти розвідувальних служб Сполучених Штатів.
Трамп давно стверджував, що довіра до спецслужб була підірвана «політично мотивованими» розслідуваннями його ймовірних правопорушень, включно із розслідуванням ФБР у справі втручання Росії у вибори 2016 року [1]. У прес-релізі, опублікованому Управлінням директора національної розвідки, на який посилається, зокрема, The Hill, повідомляється, що основні обов’язки нової робочої групи включають «вивчення питань застосування зброї» в розвідувальних службах, викорінення «глибоко вкоріненої політизації» структур і процедур спецслужб, викриття «несанкціонованих витоків секретної розвідувальної інформації» та розсекречення документів, «розкриття яких служить інтересам суспільства». Йдеться, зокрема, про матеріали, які стосуються походження COVID-19 або вбивств Джона Ф. Кеннеді, Роберта Ф. Кеннеді та Мартіна Лютера Кінга [2].
Як поінформувало Управління директора національної розвідки, ця команда також проведе широку оцінку структури, ресурсів і персоналу в розвідувальних службах, включно з ЦРУ та Агентством національної безпеки, щоб «підвищити ефективність і усунути марнотратні витрати».
З моменту вступу на посаду під час свого першого терміну в 2017 році Дональд Трамп неодноразово критикував частину керівництва американської розвідки, звинувачуючи її в упередженості та політично мотивованих діях проти його адміністрації. New York Times нагадує, що вже під час розслідування ФБР під кодовою назвою Crossfire Hurricane (щодо російського втручання у вибори 2016 року) Трамп і його соратники називали це «полюванням на відьом».
Згідно зі звітом USA Today, розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера [3], дійсно, виявило «широку та систематичну» кампанію Росії, яка мала допомогти Трампу. Однак не було достатніх доказів того, що передвиборчий штаб кандидата-республіканця вступив у змову з Кремлем у цьому питанні.
Критики президента побоюються, що ГДІ може служити для подальшої дискредитації осіб і установ, залучених до тогочасного процесу. Прихильники Трампа, яких цитує Fox News Digital, вважають, що прозорість і оприлюднення документів щодо Crossfire Hurricane викриє можливі зловживання владою серед прокурорів і спецслужб. Як писав Fox News Digital, ГДІ вже почала розгляд документів з метою їхнього можливого розсекречення. Це стосується, зокрема, файлів, пов’язаних із операцією Crossfire Hurricane, так званих аномальних інцидентів зі здоров’ям (зазвичай пов’язаних із так званим Гаванським синдромом [4]) і дій адміністрації Джо Байдена щодо «внутрішнього стеження та цензури» проти американців.
Як наголошує USA Today, директор Габбард також оголосила про перегляд процедур, які дозволять відкликати допуск до державної таємниці у осіб, «які більше не відіграють активної ролі в забезпеченні національної безпеки». Згідно з інформацією, наведеною Fox News Digital, це стосується колишнього президента Джо Байдена, колишнього віце-президента Камали Гарріс або колишнього Державного секретаря Гілларі Клінтон [5]. Деякі коментатори, зокрема оглядачі, яких цитує The New York Times, вважають, що ці кроки були продиктовані політичними мотивами. Проте прихильники Габбард стверджують, що це лише реалізація однієї з цілей президента Трампа, згідно з якою високий рівень допуску до секретної інформації повинен надаватися лише людям, які беруть активну участь у процесі прийняття рішень щодо національної безпеки.
Як зазначає Fox News Digital, важливою частиною завдань ГДІ також є розслідування несанкціонованих витоків секретної інформації, часто з політичними мотивами. Тулсі Габбард заявила на платформі X, що витоки інформації, які підривають національну безпеку, будуть «агресивно переслідуватися та суворо каратися».
Однією з найбільш суперечливих тем є питання про усунення зі спецслужб людей, відповідальних за просування внутрішніх дискусійних форумів, де, як повідомляє Fox News Digital, з’являвся відверто сексуальний контент – нібито під приводом впровадження принципів різноманітності та інклюзії. Габбард, яку цитує Fox News Digital, зазначила, що толерування протягом багатьох років такої практики «підриває імідж і професіоналізм» розвідувального співтовариства.
Про створення ГДІ також широко повідомляє The New York Times, яка вказує на те, що нова цільова група може на практиці сприяти реальному підвищенню прозорості та ефективності розвідувальних служб. Відповідно до цих звітів, директор Габбард оголосила, що її головні цілі – «викорінення зловживання владою та політизації», а також «надання розвідувальним співтовариством надійної розвідувальної інформації».
Критики, однак, зазначають, що Трамп і його союзники давно планують дії, спрямовані на притягнення до відповідальності тих, хто пов’язаний із розслідуванням російського втручання у вибори 2016 року. Вони вважають, що дії ГДІ, хоч і теоретично нейтральні, можуть значною мірою підпорядковуватися вказівкам чинної президентської адміністрації та сприяти подальшій поляризації громадської думки.
Як написав The Hill, чи стане ГДІ інструментом політичної помсти чи необхідною реформою, багато в чому залежатиме від ступеня прозорості розгляду та дотримання чинного законодавства при розсекреченні документів. Поки що не зовсім зрозуміло, які матеріали та в якому обсязі будуть доступні для громадськості.
Новостворена ГДІ, про яку оголосила директор національної розвідки Тулсі Габбард, має реалізувати виконання розпоряджень Дональда Трампа, зокрема тих, які спрямовані на очищення та деполітизацію розвідувального співтовариства.
Тоді постає питання, чи виправдає ГДІ покладені на неї надії щодо реформування та прозорості, чи стане ще одним центром політичного конфлікту щодо форми та ролі розвідувального співтовариства США. Багато що стане зрозумілим, коли будуть оголошені перші результати роботи та оприлюднені документи, які, за словами Габбард, мають служити «інтересам суспільства».
Автор — Адам Явор
полковник запасу польської контррозвідки
незалежний експерт у сфері діяльності спеціальних служб
Джерело: https://infosecurity24.pl/za-granica/audyt-w-sluzbach-specjalnych-usa
Примітки:
[1] За даними видання The Guardian, опублікованими у липні 2021 року, В. Путін на закритій нараді з членами Ради безпеки РФ 22 січня 2016 року доручив СЗР та ФСБ через їхні оперативні можливості сприяти обранню Д. Трампа президентом США. Його вважали найбільш перспективним кандидатом Республіканської партії (що відповідало дійсності). Водночас Д. Трампа характеризували, як «психічно нестабільну, імпульсивну, неврівноважену людину з комплексом неповноцінності», але ці риси характеру не мали перешкодити йому допомогти Росії у досягненні своїх інтересів. Москву неодноразово звинувачували у втручанні у вибори президента США у 2016 році. За даними зарубіжних спецслужб, російська розвідка використовувала два хакерські угруповання для злому серверів Демократичної партії.
[2] У січні 2025 року ЦРУ оприлюднило оновлені висновки щодо причини пандемії COVID-19, згідно з якими витік з інституту вірусології в китайському Ухані вважається більш ймовірною причиною появи коронавірусу, ніж його походження від тварин. 18 березня 2025 року адміністрація президента США Д. Трампа розсекретила матеріали, пов’язані з убивством 35-го президента США Дж. Кеннеді, визнавши, що суспільні інтереси є пріоритетними перед секретністю. Д. Трамп ще в перший президентський термін обіцяв зробити це, але тоді піддався тиску з боку ЦРУ.
[3] У травні 2017 року колишній директор ФБР Р. Мюллер був призначений Міністерством юстиції США на посаду спецпрокурора для розслідування ймовірного втручання РФ в президентські вибори 2016 року. У квітні 2019 року він опублікував свою доповідь з цього питання. У ній зазначено, що Москва справді втручалася в американський виборчий процес. Були підозри й про зв’язок російської сторони й Д. Трампа, але їх не вдалося підтвердити. У вересні 2024 році у США була видана книга «Втручання: внутрішня історія Трампа, Росії та розслідування Мюллера», до якої колишній спецпрокурор написав передмову.
[4] Гаванський синдром — сукупність симптомів, які здебільшого відчувають за кордоном урядовці та військовий персонал США. Симптоми варіюються за тяжкістю від болю та дзвону у вухах до когнітивної дисфункції. Вперше про них повідомили 2016 року співробітники посольства США та Канади в Гавані на Кубі. З 2017 року все більше людей, зокрема розвідники та військовий персонал США та їхні родини, повідомляли про ці симптоми в Китаї, Індії, країнах Європи та навіть у Вашингтоні. Державний департамент, МО та інші федеральні органи назвали ці події «аномальними медичними інцидентами», тоді як колишній директор ЦРУ В. Бернс публічно назвав їх нападами.
[5] У лютому 2025 року Д. Трамп відкликав доступ до державної таємниці свого попередника Дж. Байдена і припинив для нього передачу щоденних розвідувальних брифінгів. На початку березня 2025 року директор національної розвідки Т. Габбард анулювала допуск до державної таємниці колишнього Державного секретаря Е. Блінкена, колишнього радника президента з національної безпеки Дж. Саллівана, генерального прокурора Нью-Йорка Л. Джеймс і окружного прокурора Манхеттена Е. Брегг. Останні двоє свого часу порушували справи проти Д. Трампа.
Переклад і примітки Володимира Паливоди
